Чайник Рассела

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Чайник Рассела, який іноді називають Небесним Чайником чи Космічним чайником чи Бертрановим чайником, це аналогія вперше використана філософом Бертраном Расселом (1872—1970), з наміром спростувати неспростовні твердження релігії.

Чайник Рассела дотепер згадується в дискусіях, що стосуються існування Бога. Аналогія також використовувалась соціологами, щоб вказати на кореляції з релігією та соціальним конформізмом.

Оригінальний текст Рассела[ред. | ред. код]

В статті, що називалась «Чи є Бог?», використаній, але ніколи не опублікованій журналом Illustrated 1952 року, Рассел писав:

Якщо б я припустив, що між Землею і Марсом є порцеляновий чайник, який обертається навколо Сонця по еліптичній орбіті, то ніхто не зможе спростувати моє твердження, якщо я буду обачним, щоб додати, що чайник занадто малий, щоб бути виявленим навіть нашими найпотужнішими телескопами. Але якщо б я таке сказав (оскільки моє твердження не може бути спростовано, бо це неприйнятно щодо презумпції людського розуму сумніватися в цьому), я певен, що воно буде справедливо вважатися дурницею. Якщо, втім, існування такого чайника є твердженням стародавніх книг, тлумачиться як свята правда кожної неділі і по краплині проникає у розум дітей у школі, вагання щодо віри в його існування стало б ознакою ексцентризму і безсумнівно привернуло б увагу психіатра в освічений вік або інквізитора в більш ранню епоху.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]