Чайчинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Чайчинці
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Лановецький
Рада/громада Чайчинецька сільська рада
Код КОАТУУ 6123885701
Облікова картка Чайчинці 
Основні дані
Перша згадка 1583
Населення 594
Територія 2.640 км²
Густота населення 225 осіб/км²
Поштовий індекс 47414
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°51′20″ пн. ш. 25°52′25″ сх. д. / 49.85556° пн. ш. 25.87361° сх. д. / 49.85556; 25.87361Координати: 49°51′20″ пн. ш. 25°52′25″ сх. д. / 49.85556° пн. ш. 25.87361° сх. д. / 49.85556; 25.87361
Водойми р. Саморийка
Відстань до
районного центру
21 км
Найближча залізнична станція Карначівка
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47414, с. Чайчинці
Карта
Чайчинці is located in Україна
Чайчинці
Чайчинці
Чайчинці is located in Тернопільська область
Чайчинці
Чайчинці

Ча́йчинці — село в Україні, в Лановецькому районі Тернопільської області. Розташоване на річці Саморийка, на півночі району. Центр однойменної сільради.

У зв'язку з переселенням мешканців хутір Долицька виведений з облікових даних.

Населення — 554 особи (2007 р.).

Поблизу села є ботанічна пам'ятка природи — Чайчинецька бучина; в урочищі «Могила» поховані козаки Б. Хмельницького.

Історичні відомості[ред.ред. код]

Згадується село 21 липня 1460 року в книгах галицького суду [1].

Федько Вишневецький після смерті батька — Михайла Вишневецького — 1517 року отримав значну частину спадку — села Манів, Борсуківці, Старі Борсуківці, Нападківці, Гацьково, Чайчинці, Микитчино, Левково, дві Доманінки, Лопушно й Корчалівка[2].

Ще одна писемна згадка — 1583 р. як Почапинці.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Вербовецької волості Кременецького повіту Волинської губернії мешкало 550 осіб, налічувалось 54 двори, існували православна церква, постоялий будинок, водяний млин[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 789 осіб (387 чоловічої статі та 402 — жіночої), з яких 639 — православної віри[4].

Пам'ятки[ред.ред. код]

Дерев'яна церква

Є церква Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього (збудована 1776 р., дерев'яна).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970 р.).

У 1740 в Чайчинцях Михайло Вишневецький вибудував літню резиденцію-палац, який нагадував центральну частину Вишнівецького замку. Палац частково згорів під час першої світової війни.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють ЗОШ І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.267, №2970 (лат.)
  2. Собчук В. Д. Знать Південної Волині на схилі середніх віків. Історико-генеалогічне та історико-географічне дослідження: Дис… канд. іст. наук / В. Д. Собчук. — К., 2002.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-29)