Чако (національний історичний парк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний історичний парк Чако
Chaco Canyon Chetro Ketl great kiva plaza NPS.jpg
36°03′36″ пн. ш. 107°58′12″ зх. д. / 36.06000000002777739° пн. ш. 107.97000000002778108° зх. д. / 36.06000000002777739; -107.97000000002778108Координати: 36°03′36″ пн. ш. 107°58′12″ зх. д. / 36.06000000002777739° пн. ш. 107.97000000002778108° зх. д. / 36.06000000002777739; -107.97000000002778108
Розташування: Нью-Мексико, США
Найближче місто: Альбукерке
Фармінгтон
Площа: 6 104 км²
6 049 км² (федеральна власність)
Заснований: 1987
Керівна
організація:
Служба національних парків
Веб-сторінка: nps.gov/chcu/index.htm
Країна Flag of the United States.svg США
Національний історичний парк Чако. Карта розташування: Земля
Національний історичний парк Чако
Національний історичний парк Чако
Дата створення: 1987
Статус (до анулювання): Служба національних парків
Дата анулювання: 1987
Причина анулювання: Служба національних парків

CMNS: Чако на Вікісховищі

Національний історичний парк Чако (англ. Chaco Culture National Historical Park) займає територію в 137,5 км² і вважається одним із найважливіших районів Північній Америці з точки зору археології.

Розташований у північно-західній частині штату Нью-Мексико, між містами Альбукерке та Фармінгтон, у каньйоні Чако.

Історія[ред. | ред. код]

Люди, які населяли цю землю, створили самі масивні рукотворні споруди за всю історію регіону до 1800 року.

Чако являв собою центр розквіту культури анасазі, чи древніх пуебло (мовою навахо слово «анасазі» означає «пращури»). Хоча місцевість була в цілому пустельна, у районі каньйону життя вирувало. Місцеві жителі зводили величезні вежі (пуеблос) з просторими приміщеннями всередині, навколо яких виникали невеликі поселення.

Така система забудови стала відміною рисою всього регіону. Основними елементами архітектури місцевих будівель були кам'яні стіни, булижні підмурки і зовнішнє облицювання із загострених каменів. Це дозволяло створювати будівлі висотою в більш ніж чотири поверхи, що було нехарактерно для того часу.

На початку 1980-х років Центр по вивченню каньйону Чако провів багато досліджень, у тому числі аерофотозйомку місцевості, аналіз складу ґрунту та інфрачервону термографію. Отримані дані показали, що дороги, ширина яких досягає 6 метрів, являють собою виключно прямі лінії незалежно від рельєфу місцевості.

Конфігурація таких доріг багато в чому нагадує загадкові лінії, виявлені в Англії й в пустелі Наска в Перу. Можливо, релігійна значущість таких споруд була набагато вища, ніж транспортна. Одна з найбільш спірних гіпотез, яку висувають деякі дослідники[хто?], стверджує, що такими лініями відзначені маршрути «астральних подорожей» або «подорожей поза фізичною оболонкою», які здійснювали шамани. Основним аргументом на підтвердження цієї ідеї вважають той факт, що в Наска деякі лінії ведуть до невеликих храмів, де, можливо, проводилися шаманські ритуали.

Каньйон Чако вважається національною пам'яткою з 1907 року, а з 1980 року він набув статусу історичного парку.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний парк Чако


Шаблон:Стародавні пуебло