Чак Шумер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чак Шумер
Charles Chuck Schumer
Чак Шумер
Лідер більшості Сенату США
Нині на посаді
На посаді з 20 січня 2021
Попередник Мітч Макконнелл
Сенатор США від штату Нью-Йорк
Нині на посаді
На посаді з 3 січня 1999
Попередник Аль Д'Амато[en]
Член Палати представників США від штату Нью-Йорк
3 січня 1981 — 3 січня 1999
Попередник Елізабет Холтцман[en]
Наступник Ентоні Вінер
Член Асамблеї штату Нью-Йорк
1 січня 1975 — 31 грудня 1980
Народився 23 листопада 1950;
Бруклін, Нью-Йорк, штат Нью-Йорк
Відомий як політик
Громадянство США США
Національність євреї[1][2][3]
Освіта Гарвардський коледж (1971), Гарвардська школа права (1974), початкова школа, початкова школа (1967) і James Madison High Schoold
Політична партія Демократична
У шлюбі з Iris Weinshall
Діти 2
Рідня Емі Шумер
Релігія юдаїзм[4] і Реформістський юдаїзм
Підпис Chuck Schumer (traced signature).png
schumer.senate.gov

Чарльз Елліс «Чак» Шумер (англ. Charles Ellis «Chuck» Schumer; нар. 23 листопада 1950(19501123), Бруклін, Нью-Йорк, США) — американський політик, старший сенатор США від штату Нью-Йорк3 січня 1999). До обрання в Сенат США, Шумер був членом Палати представників США з 1981 до 1999 року. Член Демократичної партії.

Лідер меншості у Сенаті з 2017 до 2021 року.[5] Лідер більшості в Сенаті з 20 січня 2021.[6]

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки життя та освіта

Шумер народився в Мідвуді, Бруклін, у сім'ї Сельми (уродженої Розен) та Авраама Шумера.[7] Його предки походили з міста Чортків, що в Галичині, на території сучасної Західної України.[8] Шумер закінчив середню школу Джеймса Медісона 1967 року. Навчався в Гарвардському коледжі, де спочатку вивчав хімію, а потім переключився на громадські науки після того, як брав участь у президентській кампанії Юджина Маккарті 1968 року.[9] Після отримання диплома з відзнакою 1971 року Шумер продовжив навчання у Гарвардській школі права, отримавши 1974 року ступінь доктора юридичних наук з відзнакою. Шумер закінчив колегію адвокатів штату Нью-Йорк на початку 1975 року. Однак він ніколи не займався юридичною практикою, обравши натомість політичну кар'єру.[10]

Кар'єра

1974 року Шумер балотувався і був обраний членом Асамблеї штату Нью-Йорк, зайнявши місце, яке раніше займав наставник Шумера, конгресмен Стівен Соларц.[11] Шумер обіймав посаду протягом трьох термінів, з 1975 до 1981 року, працюючи в 181-му, 182-му та 183-му законодавчих органах штату Нью-Йорк.[12][13][14] Він ніколи не програвав виборів.

1980 року конгресмен 16-го округу Елізабет Хольцман виграла від демократів на місце в Сенаті республіканця Джейкоба Джавітса. Шумер балотувався на звільнене Гольцман місце в Палаті й переміг.[11]

11 березня 1993 року Шумер представив Закон про відновлення релігійної свободи (також відомий як RFRA). Як член судового комітету Палати представників, Шумер був одним з чотирьох членів Конгресу, які спостерігали за розслідуванням Палати представників (очолюючи демократичний захист адміністрації Клінтона),[15] слухань про облогу Вейко в 1995 році.[16]

1998 року Шумер балотувався в Сенат. Він виграв попередні вибори в Cенаті від Демократичної партії, набравши 51 відсоток голосів проти Джеральдін Ферраро (21 відсоток) та Марка Гріна (19 відсотків). Отримав 54 відсотки голосів на загальних виборах,[17] перемігши чинного республіканця, який був при владі три терміни, Аль Д'Амато (44 відсотки).

Отримав перемогу на виборах від Демократичної партії до Сенату на Нью-йоркському окрузі 29 червня 2016 року.[18] Депутати Сенату обрали Шумера лідером меншості Сенату в листопаді 2016 року. Шумер став першим жителем Нью-Йорку, а також перша євреем, який став лідером Сенату.[19] 20 січня 2021 року демократи отримали більшість у Сенаті США після приведення до присяги новообраних сенаторів від Джорджії Джона Оссоффа та Рафаеля Ворнока, унаслідок чого Шумер став лідером більшості, замінивши республіканця Мітча Макконнелла з Кентуккі, який став лідером меншості Сенату.[20]

Публікації[ред. | ред. код]

У січні 2007 року Шумер опублікував книгу під назвою «Позитивно американське: повернення середнього класу по одній родині за раз», у якій викладаються стратегії, за допомогою яких демократи можуть турбуватися про виборців з середнього класу. Написати книгу йому допоміг Даніель Ескадрон (один із його помічників на той час). Вони спиралися на досвід сенатора, який допоміг його партії перемогти на проміжних виборах 2006 року.[21][22]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.wsj.com/articles/jewish-lawmakers-face-alarming-anti-semitic-tweets-report-says-11601956860
  2. https://www.jta.org/2020/10/13/politics/mitch-mcconnell-called-chuck-schumer-somebody-from-new-york-was-it-an-anti-semitic-dog-whistle
  3. Шумер Ч. (unspecified title)
  4. https://github.com/unitedstates/congress-legislators
  5. Chuck Schumer Prepares for His Next Challenge: Leading Senate Democrats The New York Times
  6. Who is Chuck Schumer?. www.cityandstateny.com (англійською). 21 січня 2021. Процитовано 23 січня 2021. 
  7. Genealogy senators: Schumer. 
  8. December 21; 2016 (2016-12-21). Schumer Promises to Protect Jewish Way of Life. Jewish Insider. Процитовано 2021-03-12. 
  9. Senator Schumer Website: Timeline. web.archive.org. 2008-07-10. Процитовано 2021-03-12. 
  10. Bruni, Frank (1998-10-26). THE 1998 CAMPAIGN -- THE DEMOCRAT; For Schumer, a Decades-Long Drive Toward a Quest for the Senate (Published 1998). The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2021-03-12. 
  11. а б Berke, Richard L.; Times, Special To the New York (1991-04-07). Washington at Work; Side by Side by Solarz and Schumer: A Rivalry (Published 1991). The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2021-03-12. 
  12. Chuck Schumer | Congress votes database | washingtonpost.com. web.archive.org. 2008-04-07. Процитовано 2021-03-12. 
  13. Bioguide Search. bioguide.congress.gov. Процитовано 2021-03-12. 
  14. Senator Schumer Website: Timeline. web.archive.org. 2008-03-27. Процитовано 2021-03-12. 
  15. Lewis, Neil A. (1995-08-03). In Waco Hearings, Parties Undergo a Role Reversal (Published 1995). The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2021-03-12. 
  16. House Investigators Visit Texas To Prepare for Waco Hearings (Published 1995). The New York Times (en-US). 1995-06-28. ISSN 0362-4331. Процитовано 2021-03-12. 
  17. Election and voting information. FEC.gov (en). Процитовано 2021-03-12. 
  18. New York Primary Election Results 2016: Senate Live Map by County, Real-Time Voting Updates. Election Hub. Процитовано 2016-07-03. 
  19. O’Keefe, Ed; Post, Mike DeBonis Washington; November 16; 2016; Comments, 10:43 a m Email to a Friend Share on Facebook Share on TwitterPrint this Article View. Democrats shake up Senate leadership - The Boston Globe. BostonGlobe.com (en-US). Процитовано 2021-03-12. 
  20. Conradis, Brandon (20 січня 2021). Schumer becomes new Senate majority leader. TheHill (en). Процитовано 12 березня 2021. 
  21. Pillifant, Reid. Two former Schumer aides run for office, one gets a Schumer endorsement. Politico PRO (en). Процитовано 2021-03-12. 
  22. Best CBD OIL No THC | Nano | Hemp Oil For Sale | Zero THC CBD. Best CBD OIL No THC | Nano | Pure CBD For Sale (en-US). Процитовано 2021-03-12. 

Посилання[ред. | ред. код]