Чалий Богдан Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Йосипович Чалий
Богдан Йосипович Чалий
Народився 24 червня 1924(1924-06-24)
Київ, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 20 травня 2008(2008-05-20) (83 роки)
Київ, Україна
Підданство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність редактор, письменник
Мова творів українська
Жанр поезія, проза, драма
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985Орден Червоної Зірки  — 1945Орден «Знак Пошани»  — 1974
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975
Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985Медаль «50 років перемоги у ВВВ» — 1995
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Премії Премія ЛКСМУ імені Миколи Островського

Богда́н Йо́сипович Ча́лий (24 червня 1924(1924-06-24), Київ, Київська губернія, Українська СРР, СРСР — 20 травня 2008(2008-05-20), Київ) — український письменник, лауреат премії ім. М. Островського.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 24 червня 1924 року в родині лікарів в Києві. Значний вплив на письменника мав його дід, який працював у лісництві біля міста Ізяслава. Згодом батьків Богдана направили працювати на Київщину — спочатку до Ірпеня, потім до Бишева. У Бишеві він пішов до школи, займався у літературному гуртку, який вела вчителька української мови та літератури. Саме вона першою розгледіла літературний талант у хлопця, а коли він написав свій перший вірш, порадила йому опублікувати вірш у районній газеті.

Під час Другої світової війни Богдан Чалий брав участь в боях на Північно-Кавказькому фронті, після поранення був начальником клубу при шпиталю[1]. Нагороджений орденом «Вітчизняної війни» І ступеню та медаллю «За оборону Кавказу».

Після демобілізації закінчив факультет журналістики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював завідувачем відділу у редакції газети «Зірка», літпрацівником газети «Молодь України». Від 1951 року головний редактор журналу «Барвінок». Секретар правління Спілки письменників України.

На XIV конгресі Міжнародної ради з дитячої та юнацької літератури за казку «Барвінок і весна» авторові присуджено почесний диплом імені Ганса Крістіана Андерсена.

Твори, які він став писати для дітей надзвичайно привабливі, він пише їх віршованою високохудожньою мовою, так, у своїй науковій поемі «Як Барвінок став героєм» він пише:

Головата, мов дитинка,
Спить під тином капустинка,
На духмянім, свіжім листі,
Спить кабак, мов у колисці.

Помер 20 травня 2008 року в Києві. Похований в селі Рудики під Києвом.

Твори[ред. | ред. код]

Автор книжок для дітей і юнацтва. Окремими виданнями вийшло близько 30 поетичних, прозових і драматичних книжок для дітей, зокрема:

Автор сценарію фільму «Закон Антарктиди» (1963).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Подвиг народа. podvignaroda.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2010. Процитовано 22 червня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Журнал перець 1984 12. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.