Чалий Володимир Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Володимир Чалий
Особисті дані
Повне ім'я Володимир Володимирович Чалий
Народження 26 січня 1976(1976-01-26) (48 років)
  Павлоград, Дніпропетровська область,
УРСР
Зріст 172 см
Вага 68 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1994—1995 Україна «Шахтар» (П) 36 (1)
1997—2000 Україна «Зірка» (Кір) 64 (1)
1997—1999  Україна «Зірка-2» 21 (3)
2000—2001 Україна «Металург» (Д) 0 (0)
2000  Україна «Машинобудівник» (Др) 3 (2)
2001  Україна «Поліграфтехніка» 14 (0)
2001  Україна «Металург-2» (Д) 11 (1)
2002 Україна «Суми» 16 (4)
2002 Україна «Кривбас» 11 (0)
2003 Україна «Зоря» (Л) 10 (1)
2003—2004 Україна «Арсенал» (Х) 30 (0)
2004—2005 Україна «Геліос» 37 (3)
2006 Україна «Зірка» (Кір) 14 (5)
2006—2007 Україна «Титан» (Ар) 18 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Володимир Володимирович Чалий (нар. 26 січня 1976, Павлоград, Дніпропетровська область, УРСР) — український футболіст, півзахисник.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Розпочав професіональну кар'єру в «Шахтарі» з рідного Павлограда, який виступав у другій лізі чемпіонату України. У 1995 році, на другий рік виступів Чалого, команда знялася з чемпіонату, в зв'язку з чим сезон 1996 року провів в аматорському павлоградському «Гірнику». Своєю грою привернув увагу клубу вищої ліги — кіровоградської «Зірки» й незабаром отримав пропозицію від Олександра Іщенка приєднатися до команди. Дебютував у вищому дивізіоні 15 березня 1997 року, на 77-й хвилині виїзного матчу проти «Кременя» замінивши Валерія Шаповалова[1]. Виступав за кіровоградців протягом трьох років, також граючи за другу команду клубу в другій лізі. Покинув «Зірку», після її вильоту з вищої ліги в 2000 році.

Після відходу з кіровоградської команди підписав контракт з донецьким «Металургом». Проте жодної гри за основну команду донеччан так і не провів, виступаючи за дружківський «Машинобудівник» та фарм-клуб «Металурга». В цей же період побував в оренді в «Поліграфтехніці». Дебютував за олександрійську команду 21 березня 2001 року в програному (0:1) виїзному поєдинку 18-о туру Першої ліги проти «Миколаєва». Володимир вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[2]. У складі «поліграфів» провів 14 поєдинків у Першій лізі. У 2002 році півроку провів у складі «Сум» в першій лізі, а потім ненадовго повернувся в «вишку» ставши гравцем «Кривбасу», де також затримався всього на півсезону. Наступний рік розпочав у складі луганської «Зорі», а влітку перейшов до харківського «Арсеналу», де провів сезон 2003/04 років. У наступному сезоні став гравцем іншого харківського клубу — «Геліоса», в складі якого став переможцем своєї групи другої ліги і завоював право виступати в першій лізі. У 2006 році на півроку повернувся в «Зірку», встигнувши за цей час забити 5 м'ячів, ставши найкращим бомбардиром команди в сезоні. Останню гру на професіональному рівні провів в 2007 році, в складі армянського «Титану». По завершенні виступів грав на аматорському рівні за «Каховку» і дніпропетровський «ІСТА-ДЮСШ-7».

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько — Володимир Чалий — в минулому також професіональний футболіст, який виступав в дніпродзержинському «Металурзі».

Досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Протокол матчу «Кремінь» - «Зірка». Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
  2. «Миколаїв» (Миколаїв) - «Поліграфтехніка» (Олександрія) (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]