Чалий Сава

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ча́лий Са́ва (†1741 / 5 січня 1742) — український військовик — козацький сотник, полковник. На службі Речі Посполитої: полковник війська, надвірний старшина Потоцьких. Родом з містечка Комаргорода на Вінничині. Один з ватажків гайдамаків.

Життєпис[ред.ред. код]

Походження[ред.ред. код]

Син Івана Дмитровича Чалого (Сірка). Дума про Саву Чалого свідчить про те, що він був сином кошового Чалого (чалий — кінь сірої масті, у народі — Сірко).

Володимир Антонович вказував на його походження з міщан Комаргородка (тепер село Комаргород) Ямпільського повіту. А. Ю. Роллє вказував на походження з села Молокишу над Дністром (тепер Рибницький район, Молдова), яке належало князю Єжи Любомирському. Служив у надвірній міліції князя під командуванням Михайла (Міхала) Рогуського — губернатора маєтків цього князя, який резидував у Рашкові. Розходження походять від свідчень пійманого гайдамаки Андрія Суляка (серед повстанців Верлана), який вказав на двох Сав: один — поручник з Молокишу (версія Роллє), другий — сотник з Комаргородка. Слушність слід визнати за В.Антоновичем, бо в актах тільки сотник з Комаргородка писався Чалий.[1]

Подальші роки[ред.ред. код]

Перебував якийсь час на Запорозькій Січі, згодом служив сотником надвірного загону у польських князів Четвертинських.

1734 року брав участь у повстанні гайдамаків на боці сотника (або полковника) Верлана. В Умані склав присягу на вірність Росії в особі полковника Полановского, який був висланий на Поділля для підтримки кандидатури на трон Речі Посполитої Августа ІІІ. На чолі сотні взяв міста Шаргород, Стіну (пол. Ścianę), в яких забрав майно. В Могилеві забрав майно у грецьких купців[2], які везли товар до Києва, за їх розповіддю полковнику російському фон Фрайденту був арештований, посаджений до тюрми у Білій Церкві, звідки втік на Запоріжжя. На Запоріжжі отримав підтримку полковника Пхайка, сформував новий відділ гайдамаків. Згідно скарги до гродського суду князя Ро(у)жинського, з ним брав участь в нападі на Паволоч та Смілу восени 1736 року. Це не завадило невдовзі разом з загоном стати на службу до регіментара Малинського, який мав охороняти Придніпров'я від гайдамаків.

Після придушення повстання знову перейшов на польський бік, став на службу маґнатів Потоцьких як полковник на службі Р. Посполитій. Амністію отримав за згодою великого коронного гетьмана Юзефа Потоцького. В грудні 1736 року брав участь у виправі Милинського проти загону Медвідя, відзначився в сутичці під Боровицею. В 1737 році отримав самостійну місію охорони прикордоння над Тясьмином. Не обмежувався пасивним вичікуванням, доходив до Кодака, Чорного Лісу. Після ліквідації наприкінці 1738 року надвірної міліції через брак фундушів Ю.Потоцький взяв його до себе на приватну службу до надвірного війська. Мав наглядати за безпекою Немирівського ключа, отримав у доживоття села Рубань, Степашки (в ньому заклав двір, завів стадо коней).

В 1740 році виправився на Запоріжжя, зруйнував сторожу над Богом, розігнав варту, пограбував сусідні хутори, спалив церкву. Козаки заприсяглись помститись. Вночі на Різдво (православне) 5 січня 1742 року гайдамаки загону Гната Голого напали на двір у Степашках, вбили його, спалили маєток; шкоду оцінили у 80000 золотих польських. Дружина з немовлям втекла при допомозі служби.

Був страчений гайдамаками з загону Гната Голого за зраду.

Сім'я[ред.ред. код]

Дружина — Аполлонія. Вдруге вийшла заміж за Вічфіньского — ловчого перемиського (запис в книгах індуктів Вінниці за 14 серпня 1753 року). Сином Сави Чалого був Юзеф Сава-Цалінський — маршалок вишогродський Барської конфедерації.

Згадки в літературі[ред.ред. код]

Сам Сава Чалий є героєм «Думи про Саву», записаної Оскаром Кольбергом.

Постать Чалого стала сюжетом трагедії Івана Карпенка-Карого «Сава Чалий» (1899) та однойменної історичної драми Миколи Костомарова (1838).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Miron Korduba. Czałyj Sawa, także Czałenkiem zwany (†1742)… S. 163
  2. в ПСБ вжито терміни злупив, пограбував

Література[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.