Чандраян-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема апарату Чандраян-1

Чандраян-1 (англ. Chandrayaan-1) — індійський космічний апарат (перекладається як «місячний апарат») запущений 22 жовтня 2008 року з космодрому в південній Індії і через шістнадцять годин польоту виведений на орбіту Місяця. Індія стала третьою азійською країною, після Японії і Китаю, що запустила штучний супутник Місяця.

Основні цілі місії зонду — вивчення мінералогічного і хімічного складу Місяця, пошук води на його поверхні і докладне картографування всього природного супутника Землі. Індійські учені планують створити докладний тривимірний атлас місячної поверхні і з'ясувати її хімічний склад. Перш за все їх цікавить наявність на Місяці металів — магнію, алюмінію, кремнію, заліза, титану, а також радіоактивних елементів — радону, урану, торію.

Одна з головних цілей місії — пошук гелію-3, надзвичайно рідкісного на Землі ізотопу, який може служити паливом для термоядерної енергетики. Вважається, що цей ізотоп поширений на Місяці, хоча досі його родовища не були знайдені. Інше ключове завдання, покладене на Chandrayaan-1, полягає в знаходженні льоду на поверхні або під поверхнею Місяця, особливо в полярних регіонах. В ході місії буде складений тривимірний атлас поверхні Місяця.

Індія проводить місію в співпраці із західними партнерами. Chandrayaan-1 несе на собі 11 наукових інструментів, шість з яких надані американським і європейським космічними агентствами (NASA і ESA) і Болгарією.

12 листопада 2008 12 листопада «Чандраян-1» вийшов на розрахункову фінальну навколомісячну орбіту, коли планове включення двигуна знизило орбіту космічного апарату до 100 кілометрів і почав зондування Місяця. 14 листопада в наперед певну точку на поверхні Місяця «скинутий» відокремлюваний зонд, який у міру зниження сфотографує її і проаналізує склад надтонкої місячної атмосфери, передавши отримані дані «Чандраяну».

Відокремлюваний апарат індійського орбітального зонда «Чандраян-1» зробив успішну «посадку» на Місяці, згідно з офіційним повідомленням Організації космічних досліджень і розробок Індії (ISRO). 35-кілограмовий апарат, прикрашений з боків зображеннями індійського прапора, врізався в місячну поверхню в запланованому місці поблизу південного полюса. Спуск після відокремлення від орбітального зонду зайняв 25 хвилин. За цей час апарат за допомогою вбудованої фото- і відеотехніки зробив безліч знімків і відіслав їх назад на «Чандраян». Примісячнившись, апарат подав сигнали, які були отримані вченими на Землі.

Десять приладів, що залишилися на борту — фотокамери, спектрометри і радари — активовані на орбіті. Першими було включено два прилади — камеру для картографування поверхні Місяця і дозиметр радіації. Камера передала з космосу на Землю знімки земної і місячної поверхні ще по дорозі до Місяця. Аналіз отриманої інформації вимагатиме часу, і перші результати можна чекати тільки через декілька тижнів.

Американський апарат M3, встановлений на «Чандраян-1», в кінці 2008 року вперше виявив на Місяці піроксени — мінерали, що містять залізо і які складають значну частину земної мантії.

У останні місяці роботи індійські фахівці вимушені були відмовитися від частини досліджень, які планувалося провести за допомогою «Чандраяна», оскільки на зонді через перегрів вийшов з ладу один з сенсорів. Орбіту зонда довелося підняти зі 100 до 200 кілометрів. У серпні 2009 Індійська організація космічних досліджень повідомила, що втратила зв'язок з місячним зондом «Чандраян-1».

Індійська організація космічних досліджень розробляє проект «Чандраяна-2», плануючи запустити його до Місяця в 2012 році. У 2015 році Індія планує відправити до космосу гаганавтів.

Індія в космосі[ред.ред. код]

Індія намагається затвердиться на ринку запусків комерційних супутників, і до цього є всі технічні передумови. У квітні 2008 індійський ракетоносій PSLV успішно запустив на орбіту Землі одразу 10 штучних супутників. Запуск Chandrayaan-1 з дорогим іноземним устаткуванням на борту допоможе Індії переконати інвесторів в надійності своїх ракетоносіїв.

Chandrayaan-1 увійшов до історії як найдешевший місячний проект. Він обійшовся Індії всього в 74 мільйони доларів. Для порівняння: японський супутник Місяця Selene коштував 480 мільйонів, а китайський — 187. Дешевизна індійської космічної програми пояснюється не в останню чергу низькою вартістю робочої сили в Індії: середня заробітна плата співробітників індійського космічного агентства у вісім разів нижча, ніж в Європі і США.

Спостерігачі на Заході відзначають, що таким чином індійські власті намагаються наздогнати Китай. Космічне протистояння двох країн є свого роду азіатською копією тієї космічної гонки, що відбувалася між США і СРСР.

Посилання[ред.ред. код]


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.