Чаньків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чаньків
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Дунаєвецька міська громада
Основні дані
Населення 1241
Площа 2,747 км²
Густота населення 451,77 осіб/км²
Поштовий індекс 32442
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 48°53′18″ пн. ш. 26°46′59″ сх. д. / 48.88833° пн. ш. 26.78306° сх. д. / 48.88833; 26.78306Координати: 48°53′18″ пн. ш. 26°46′59″ сх. д. / 48.88833° пн. ш. 26.78306° сх. д. / 48.88833; 26.78306
Середня висота
над рівнем моря
332 м
Водойми річка Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 32400, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Шевченка, 50
Карта
Чаньків. Карта розташування: Україна
Чаньків
Чаньків
Чаньків. Карта розташування: Хмельницька область
Чаньків
Чаньків
Мапа
Мапа

Ча́ньків — село в Україні, у Дунаєвецькій міській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Географія[ред. | ред. код]

Подільське село Чаньків розташоване на відстані: до обласного центру — 85 км, до районного центру — 30 км, до залізничної станції Балин — 18 км. Через село проходить автошлях територіального значення Т 2308. На північно-західній околиці села бере початок річка Безіменна. На східній частині село примикається до лісу.

Клімат[ред. | ред. код]

Чаньків знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.

Історія[ред. | ред. код]

Національний банк репресованих
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

На території села знайдено залишки трипільської культури. У 2020 році вони ретельно досліджені науковцями[1].

Чаньків зустрічається в історичних документах з XVI століття.

За адміністративним поділом XVI століття Чаньків відносився до Кам'янецького повіту, в XIX століття — до Ушицького повіту, починаючи з XX століття увійшов до складу Дунаєвецького району, з XXI століття до Кам'янець-Подільського району[2]

Станом на 1885 рік селі мешкало 1015 осіб, 185 дворових господарств, православна церква, 2 заїжджих будинки.

В 1905 році поруч існував окремий фільварок «Мелянія».

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 19321933 жителі села пережили сталінський голодомор.

Роки Великого терору 1936-1937 вбито осіб різних національностей і професій, багато людей було виселлено як сім'ї «ворогів народу».

Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

Кінці 40-х – на початку 50-х років село було пов’язане з діяльністю загонів Дунаєвецького надрайонного проводу ОУН. Чи не найпотужнішу мережу конспіративних квартир мав саме Дунаєвецький надрайоний провід ОУН. Наприклад, конспіративні квартири були у селах: Зеленче, Нестерівці, Гірчична, Руда-Гірчичнянська, Іванківці, Кривчик, Чаньків, Ганівка, Стріхівці, Глушківці, Томашівка, Кадиївка, Сказинці. У ніч з 4 на 5 жовтня 1951 року в селі Чаньків схоплені оперативною групою підпільники «Роман» та Іван Ковалевич «Мирон», в подальшому «Роман» завербований чекістами.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

23 лютого 2014 року повалено пам'ятник Леніну.[3][4]

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Дунаєвецької міської громади.[5] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[6].

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі є невеличка церква, капличка, школа[7], дитячий садочок, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський будинок культури, парк, стадіон та декілька крамниць. Є декілька ставків.

Пам'ятники[ред. | ред. код]

Поблизу села знаходяться братські могили жертв нацизму в урочищі «Солонинчик». В могилах близько 3,5 тис. мирних громадян, переважно єврейської національності, яких було розстріляних в 1942 році. В іншій із могил – 78 інвалідів з притулку села Кривчик, які були страчені 14 квітня 1943 року.

Археологічні розкопки Чаньків-1[ред. | ред. код]

Рятівні археологічні дослідження на багатошаровій пам'ятці Чаньків-1 тривали близько двох місяців. Загальна площа поселення за всі часи його існування - близько 30-35 гектарів. Найдавніший виявлений археологами матеріал, належить до культури лінійно-стрічкової кераміки, яка на цих теренах передувала трипільській і займала великі простори Центральної та Східної Європи. В Україні досліджено вкрай мало таких об'єктів цієї культури. На пам'ятці Чаньків-1 вдалося виявити і детально вивчити частину добре збереженої житлово-господарської споруди.

Вперше на Західному Поділлі науковці зафіксували комплекс ранніх слов'ян I-II ст. н.е. Вважалося, що тут вони з'явилися не раніше IV ст. н.е. На пам'ятці також виявлено матеріали трипільської культури етапу В І (V тис. до н.е.); доби бронзи (ІІ тис. до н.е.); раннього залізного часу (VII-VI ст. до н. е.); черняхівської культури (ІІІ ст. н.е.) та даньоруського часу (ХІІ-ХІІІ ст.). Сенсація цих досліджень полягає в тому, що було досліджено два об'єкти, які передували до часу заселення наших земель трипільськими племенами.

Населення[ред. | ред. код]

У 2015 році населення становило 1152 особи.

Мова[ред. | ред. код]

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Відсоток
українська 99,03%
російська 0,81%
інші/не визначилися 0,16%

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Чекман Іван Сергійович — академік Нью-Йоркської академії наук, член-кореспондент НАН і академії медичних наук України, професор, завідувач кафедри фармакології Київського національного медичного університету ім. І.Богомольця.
  • Чекман Михайло Костянтинович — колишній мер міста Хмельницького.
  • Чекман Ольга Герасимівна — українка, освіта початкова. Заарештована 22.03.52. Звинувачення: зв’язок з ОУН.[9]
  • Антонова Б. П. — герой Соціалістичної праці.
  • Дмітрієв С. М. — кандидат педагогічних наук, доцент Кам‛янець-Подільського національного університету.
  • Кардаш В. Е. — кандидат медичних наук, викладач Буковинської медичної академії.[10]

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Література[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — 262.
  • Верховна Рада України: Регіони та їх склад[недоступне посилання з травня 2019]
  • Приходы и церкви Подольской епархии. — Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Археологи Академії дослідили багатошарову пам’ятку на Поділлі – Чаньків-1 /Сайт НАНУ, 26.2.2021/. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
  2. Чаньків с. www.pslava.info. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 січня 2016.
  3. Сьогодні ката кинули у селі Чаньків
  4. [1]
  5. ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  7. Чаньківська ЗОШ І-ІІІ ступенів - Хмельницька область. ІСУО. km.isuo.org. Процитовано 7 січня 2016.
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. Національний банк репресованих
  10. Історія - Чаньківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. chankiv-school.edukit.km.ua. Процитовано 7 січня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]