Чан Сантохі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чан Сантохі
нід. Chan Santokhi
Chan Santokhi, Sep 2020 (cropped).jpg
Народився 3 лютого 1959(1959-02-03)[1] (63 роки)
Лелідорп, Surinamed
Країна Flag of Suriname.svg Суринам
Діяльність політик
Посада member of the National Assembly of Surinamed, Президент Суринаму[2], President of the Caribbean Communityd і Minister of Justice and Police of Surinamed
Партія Прогресивна реформістська партія (Суринам)
Конфесія Індуїзм
У шлюбі з Mellisa Seenacherryd

Чан Сантохі (нід. Chandrikapersad "Chan" Santokhi, нар. 3 лютого 1959(19590203), Лелідорп, Нідерландська Гвіана) — суринамський політичний діяч. Президент Суринаму з 16 липня 2020 року. Був єдиним кандидатом на посаду президента Суринаму. 13 липня Сантохі був обраний президентом шляхом аккламації на безальтернативних виборах[en]. Його інавгурація відбулася 16 липня.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Чан Сантохі народився 3 лютого 1959 року в Лелідорпі, в окрузі Суринаму (нині відомому як округ Ваніка). Ріс у сільській місцевості, був наймолодшим в сім'ї з дев'яти дітей. Його батько працював в порту Парамарибо, а мати — продавчинею в Лелідорпі.[4]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Після закінчення середньої школи Сантохі отримав стипендію для навчання в Нідерландах. З 1978 по 1982 роки він навчався у Поліцейській академії Нідерландів в Апелдорні.[5] Після закінчення навчання повернувся до Суринаму у вересні 1982 року, і влаштувався працювати в поліцію. З 23-річного віку Сантохі працював інспектором поліції в Гейерсвлайті і Ваніці, поки в 1989 році не був призначений головою Національного департаменту кримінальних розслідувань. В 1991 році він був призначений головним комісаром поліції.[6]

Міністр юстиції[ред. | ред. код]

У вересні 2005 року Сантохі був приведений до присяги як міністр юстиції і поліції від Прогресивної реформістської партії. Час його перебування на цій посаді ознаменувався жорстким придушенням злочинності, зокрема наркотрафіку, і суворим дотриманням законності і порядку. За це від Дезі Баутерсе він отримав прізвисько «Шериф».[7]

Вибори 2010 року[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2010 року[en] Сантохі, незважаючи на те, що він був одним з останніх у списку виборців Прогресивної партії реформ, здобув друге місце за кількістю голосів в країні (найбільше голосів було у Дезі Баутерсе).[8] У липні того ж року його призначено кандидатом в президенти від правлячої політичної коаліції «Новий фронт[en]» (Прогресивна реформаторська партія входить до складу «нового фронту»). Суперником Сантохі на президентських виборах була Дезі Баутерсе. Оскільки Баутерсе співпрацював з Ронні Брюнсвійком[en] і Полом Сомохарджо[en], його політична партія отримала 36 місць, в той час як «Новий фронт» тільки 14.[9] В результаті Баутерсе був обраний восьмим президентом Суринаму.

СІКАД[ред. | ред. код]

Сантохі, який протягом п'ятнадцяти років був офіційним представником Міжамериканської комісії з контролю зловживання наркотиками (СІКАД), був обраний 6 грудня 2010 року, президентом цієї організації на один рік. СІКАД це автономний орган Організації Американських Держав, який координує наркополітику Західної півкулі. В 2009 році Сантохі протягом одного року був віцепрезидентом цієї організації.[10][11]

Голова Партії прогресивних реформ[ред. | ред. код]

3 липня 2011 року Сантохі був обраний головою Прогресивної партії реформ. Ця партія після призначення Сантохі головою перетворилася на багатоетнічну, яка, згідно з сучасними статистичними даними, є другою за величиною політичною партією в Суринамі[12]. Маючи вісім місць у парламенті, ППР була найбільшою опозиційною партією до 2020 року.[13]

Вибори 2020 року[ред. | ред. код]

26 травня 2020 року попередні результати загальних виборів у Суринамі 2020 року показали, що ППР є найбільшою партією і що Чан Сантохі є найімовірнішим кандидатом на посаду президента Суринаму.[14] 30 травня Чан Сантохі оголосив про висунення своєї кандидатури на посаду президента Суринаму.[15] 29 червня ППР висунула Чана Сантохі своїм кандидатом на посаду президента.[16] 7 липня коаліція висунула кандидатуру Чана Сантохі на посаду президента Суринаму, а Ронні Брюнсвійка — на посаду віцепрезидента.[17] Інших кандидатів на виборах не було. 13 липня Сантохі був обраний президентом шляхом аккламації на безальтернативних виборах.[18][19][20] Церемонія інавгурації відбулась 16 липня на площі Онафханкелійхейдсплейн у Парамарибо без публічної церемонії через пандемію КОВІД-19.[21][3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://pantheon.world/profile/person/Chan_Santokhi
  2. http://dwtonline.com/laatste-nieuws/2020/07/13/live-blog-verkiezing-president-en-vicepresident-suriname/
  3. а б Live blog: Inauguratie president en vicepresident. De Ware Tijd (нід.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 16 липня 2020. 
  4. http://parbode.com/index.php?option=com_content&task=view&id=1689&Itemid=75 [Архівовано 4 січня 2013 у Archive.is] Crimefighter met lef, Parbode 1/12/2006
  5. http://premtime.ntr.nl/2011/09/26/chandrikapersad-santokhi-den-haag/ [Архівовано 26 січня 2012 у Wayback Machine.] Chan Santokhi bij Premtime, 26/09/2011
  6. De meest bedreigde man van Suriname. de Volkskrant (нід.). Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 21 липня 2020. 
  7. Moet Bouterse bang zijn voor Chan de Sheriff?. De Volkskrant (нід.). Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 26 травня 2020. 
  8. Aangeboden Chan Santokhi: leiderschap in een nieuwe politieke werkelijkheid. Nieuws Suriname (нід.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 25 травня 2020. 
  9. Bouterse en Brunswijk willen Suriname regeren. Waterkant (нід.). 7 липня 2010. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 27 травня 2020. 
  10. Breaking news: Santokhi gekozen tot CICAD-voorzitter. Starnieuws. 6 грудня 2011. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 21 липня 2020. 
  11. Santokhi voorzitter inter-amerikaanse drugsbestrijding. rnw.nl. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 21 липня 2020. 
  12. http://www.dewest-online.com/?p=15457 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] VHP groeit sinds aantreden Santokhi, De West 13/01/2012
  13. VHP: alle corruptiezaken in Suriname vervolgen. Waterkant.net (нід.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 26 травня 2020. 
  14. VHP grote winnaar verkiezingen 25 mei 2020. GFC Nieuws (нід.). Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 26 травня 2020. 
  15. Breaking: Santokhi president en Brunswijk DNA-voorzitter. Star Nieuws (нід.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020. 
  16. Chan Santokhi voorgedragen als presidentskandidaat. Suriname Herald (нід.). Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 29 червня 2020. 
  17. Santokhi en Brunswijk kandidaat president en vicepresident. De Ware Tijd (нід.). Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 7 липня 2020. 
  18. Live blog: Verkiezing president en vicepresident Suriname. De Ware Tijd (нід.). Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 13 липня 2020. 
  19. Kandidaatstelling Santokhi en Brunswijk een feit. Star Nieuws (нід.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  20. Breaking: NDP dient geen lijst in. Dagblad Suriname (нід.). Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020. 
  21. Inauguratie nieuwe president van Suriname op Onafhankelijkheidsplein. Waterkant (нід.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 13 липня 2020.