Чапельський Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чапельський Іван
Народився 18 червня 1850(1850-06-18)
Рибник, Дрогобицький район, Україна
Помер 31 березня 1919(1919-03-31) (68 років)
Львів, Польська Республіка
Поховання
Країна Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Flag of the Ukrainian State.svg ЗУНР
Діяльність педагог, редактор, священник, лідер спільноти
Конфесія Українська греко-католицька церква

Іва́н Чапе́льський (18 червня 1850, с. Рибник Дрогобицького повіту  — 31 березня 1919, м. Львів) — український греко-католицький священик, педагог, редактор, видавець, громадський діяч.

Походження й освіта[ред. | ред. код]

Іван Чапельський народився 1850 року в родині отця Антона Чапельського, який з 1851 і до дня смерті у 1885 року був парохом у селі Добрівляни Дрогобицького повіту. Закінчив Дрогобицьку гімназію, де запізнався і заприятелював з Іваном Франком. Пізніше вивчав теологію у Львові. Був членом гуртка народовців.

Священиче служіння[ред. | ред. код]

Висвячений у 1875 році, священникував у селах Галівка (1876—1877), Старий Кропивник Старосамбірського повіту (1877—1885), Попелі Дрогобицького повіту (1885—1886). 1886 року отець Іван Чапельський був призначений префектом студій у Львівській духовній семінарії. Одночасно викладав релігію у львівських народних школах, згодом став заступником катехита в Академічній гімназії. 1895 року його іменовано крилошанином митрополичої капітули. Став парохом кафедрального собору Святого Юра, 1918 року іменований Апостольською столицею його домашнім прелатом.

Громадська й видавнича діяльність[ред. | ред. код]

Попри свою священичу і педагогічну діяльність отець Іван Чапельський був активним галицьким громадським діячем: головою Руського Педагогічного Товариста, а згодом Українського педагогічного товариства (1887 —1891 і 1902 —1910), заступником голови Торговельно-промислового товариства ײСоюзний Базар", кооперативу який торгував паперовими виробами, шкільним та канцелярським приладдям тощо, співпрацював з Народною лічницею, Українською щадницею, Крайовим Союзом кредитовим.

Приятелював з Іваном Франком, у 1880-х роках його батько о. Антон переховував Франка та його друзів від переслідувань жандармерії на своїй парафії. Дружби з Франком ніколи не зраджував.

Редагував газети «Господарь и Промышленникъ» та «Учитель». 1983 року на прохання товариства Просвіта видав збірку творів Маркіяна Шашкевича з нагоди 50-х роковин смерти письменника.

Помер 31 березня 1919 року. Похований в каплиці на Личаківському цвинтарі (поле 6).

Джерела[ред. | ред. код]