Чаплеві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:30, 29 серпня 2011, створена EmausBot (обговорення | внесок) (r2.6.4) (робот додав: sh:Čaplje)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чаплеві
Чепура велика (Egretta alba)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Родина: Чаплеві (Ardeidae)
(Leach, 1820)
Роди

16—17, див. текст

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ardeidae
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Ardeidae
EOL logo.svg EOL: 8013
ITIS logo.svg ITIS: 174771
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8899
Fossilworks: 39541

Чаплеві (Ardeidae) — родина птахів ряду Лелекоподібних (Ciconiiformes). Прибережні птахи великих і середніх розмірів з довгим дзьобом, шиєю та ногами.

Морфологічні ознаки

Птахи від крупних до дрібних розмірів: сіра чапля масою до 2 кг, індійський бугайчик — близько 100 г. Характерна довга шия, у якій до 20 видовжених хребців; особливості будови шиї обмежують бічні рухи та визначають здатність різко згинати та розгинати її, діючи дзьобом, як списом. Дзьоб довгий, конічний, загострений та стиснутий з боків, з наскрізними ніздрями та довгим, тонким язиком. Кігті лап довгі, на внутрішньому боці середнього пальця є зазубрини у вигляді гребінця. Куприкова залоза у чаплевих розвинута слабко, та для попередження оперення від намокання виробляється так званий порошковий пух, що виділяється пудретками — особливими ділянками шкіри на грудях, попереку та (рідше) на череві. З пудреток безперервно ростуть особливі розгалужені та крихкі пухові пера, вершини яких постійно обламуються, утворюючи пудру, що нагадує тальк. Гребінцем середнього пальця птахи зішкрібають пудру з пудреток та поширюють по оперенню, яке завдяки цьому не намокає. Крило тупе, першорядних махових пер 11, хвіст короткий, прямий з 5—6 пар стернових пер.

Літають повільно, при цьому витягують лапи назад, а шию втягують та вона виглядає S-подібно, чим відрізняються у польоті від схожих на них лелек, ібісів та косарів, які, навпаки, витягують шию.

Біологія

Моногами. Гніздяться переважно великими колоніями, іноді змішаними з іншими видами даної родини та бакланами. Гнізда будують на деревах великих кущах, заломах очерету, рідше на землі. Кладка у крупних видів складається з 2—5 зеленувато-блакитних яєць, у дрібних — до 9. Кількість відкладених яєць варіює по роках та залежить від географічного положення. У птахів, які мешкають в екстремальних умовах, кладки більші (ймовірно, цим компенсується велика загибель молодих птахів). Насиджують обидва члени пари. Тривалість інкубації 17—30 днів. Пташенята вилуплюються голими або з рідким пухом та не повністю відкритими очима. На початку постембріонального періоду самка обігріває та захищає пташенят, а годує їх самець, в подальшому корм приносять обидва партнери. Пташенята залишаються у гнізді до 4—5 тижнів у дрібних видів та до 8 у великих видів.

Живляться дрібними хребетними та безхребетними тваринами.

Систематика

Родина включає 16—17 родів:

Посилання

  • Фауна мира: птицы: Справочник / Галушин В. М., Дроздов Н. Н., Ильичев В. Д. и др. — М.: Агропромиздат, 1991. — 311 с.
  • Фауна України. Т. 5. Птахи. Вип. 1. Гагари, норці, трубконосі, веслоногі, голінасті, фламінго / Смогоржевський Л. О. — К.: Наукова думка, 1979. — 188 с.

Шаблон:Link GA