Чапленко Василь Кирилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Чапленко Василь)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чапленко Василь Кирилович
меморіальна дошка, Дніпро
меморіальна дошка, Дніпро
При народженні Чапля Василь Кирилович
Псевдоніми, криптоніми В. Гірчак, В. Світайло, В. Ватрослав, В. Кириленко, В. Кубанець, В. Недолюбень, Гедзь, Вс, Вч, ВЧ-о
Народження 18 березня 1900(1900-03-18)
  Миколаївка, Новомосковський район, Дніпропетр. обл.
Смерть 4 лютого 1990(1990-02-04) (89 років)
  Matawan[d], Монмаут, Нью-Джерсі, США
Поховання цвинтар Святого Андрія
Національність українці
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of the United States.svg США
Рід діяльності письменник, драматург, мовознавець, літературознавець[d], літературний критик, літературний редактор[d]
Член Плуг

Васи́ль Чапле́нко (*18 березня 1900(19000318), Миколаївка — †4 лютого 1990, Матаван, Нью-Джерсі) — український письменник, драматург, літературо- і мовознавець, критик, редактор, дійсний член УВАН та НТШ.

Псевдоніми та криптоніми — В. Гірчак, В. Світайло, В. Ватрослав, В. Кириленко, В. Кубанець, В. Недолюбень, Гедзь, Вс, Вч, ВЧ-о та ін. Справжнє ім'я та прізвище — Василь Кирилович Чапля.

З біографії[ред. | ред. код]

Народився у селі Миколаївка (сучасний Новомосковський район на Дніпропетровщині). Закінчив школу, потім Павлоградську вчительську семінарію (1920), учителював у с. Юр'ївка Павлоградського повіту. Продовжив навчання на літературно-мовному відділенні Катеринославського вищого інституту народної освіти, вступив до аспірантури при науково-дослідній кафедрі українознавства (1925). Був членом літературної організації «Плуг», редколегії журналу «Зоря». Репресований у 1929 році у справі «СВУ», відбув сім місяців ув'язнення, потім влаштувався на робітфак Дніпропетровського металургійного інституту. У 1932 р. шукав роботи в різних містах: Сталіно, Луганську, Ашхабаді, Ставрополі, П'ятигорську.

У роки війни повернувся у Дніпропетровськ, працював викладачем української мови у транспортному інституті. У 1943 р. виїхав до Німеччини, потім — до США (1949). Спочатку заробляв фізичною працею (на фабриці, у шпиталі), у 1952—1953 рр. був головним редактором недільного додатку до газети «Свобода», видавав часопис «Всесвіт». Заснував в УВАН «Постійну комісію для збереження літературної та мистецької спадщини В. Винниченка».

Жив у Брукліні. Помер 4 лютого 1990 р. у м. Матаван (штат Нью-Джерсі).

Похований на українському православному цвинтарі в Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Творчість[ред. | ред. код]

Автор збірок оповідань «Малоучок» (1927), «Любов» (1946), «Муза» (1946), «Увесьденечки» (1948), «Зойк» (1957); повістей «Пиворіз» (1943), «На узгір'ї Копет-Дагу» (1944), «У нетрях Копет-даґу» (1951), «Люди в тенетах» (1951), «Півтора людського» (1952), «Українці» (1960), «Сумна доля добродія Безорудька» (1975); «Загибель Перемітька» (1961), історичного роману «Чорноморці» (1948—1957), історично-побутової комедії «Знайдений скарб» (1944), історичної комедії «Гетьманська спадщина» (1947), сатиричних творів «Ісько Ґава» (1949), драматичних творів «Третя сила» (1950), «Чий злочин?» (1952); праці «Сонет в українській поезії».

Найважливіша мовознавча праця — «Українська літературна мова XVIII ст. до 1917 p.», Нью-Йорк 1955; друге видання — «Історія нової української літературної мови», Нью-Йорк 1970), поширене й доведене до 1933 р. Як літературний критик виступає з позицій напряму, який він зве збагаченим реалізмом. Писав також про українізми у творчості М. Гоголя, про поодинокі проблеми української літературної мови, про етногенезу слов'ян тощо.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

В Дніпрі є вулиця Василя Чапленка.

Джерела[ред. | ред. код]

  • А серце його в степовому селі
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
  • Булат Т., Чапленко Ю. До 100-річчя від дня народження Василя Чапленка (1900—1990) // Слово і час. — 2000. — № 10. — С. 6-11.
  • Мамчич І. П. Стилістичні архаїзми у творах Василя Чапленка //Василь Семенович Ващенко: особистість, науковець, громадянин. Матеріали Всеукр. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2007. — С.22-24.
  • Чабан М. Роман Василя Чапленка «Чорноморці» (з історії створення) // Під знаком Кліо. На пошану Олени Апанович: Зб. ст. — Дніпропетровськ: Промінь, 1995. -С. 160—164.
  • Юриняк А. «Українці» В. Чапленка // Критичним пером. Літературно-критичні статті, нариси, нотатки. — Лос-Анджелес, 1974. -С. 130—136.
  • Vasyl Chaplenko // Ukraine a concide encyclopedia. 988—1988 /Edited by Halyna Petrenko [S. l. : s. n.]. — P. 157.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.