Чаплинський Ігор Орестович
| Чаплинський Ігор Орестович | |
|---|---|
 Ігор Чаплинський | |
| Народився |
5 липня 1959 (64 роки) Заболотів |
| Громадянство |
 Україна |
| Місце проживання | Київ |
| Відомий завдяки | альпінізм |
| Alma mater | Київський державний університет імені Тараса Шевченка |
| Титул | майстер спорту |
| Нагороди |
 |
І́гор О́рестович Ча́плинський (нар. 5 липня 1959, смт Заболотів) — український альпініст, майстер спорту, підкорювач 7-тисячників.
З життєпису[ред. | ред. код]
Народився 5 липня 1959 року в смт Заболотів, Снятинського району на Івано-Франківщині.
1976 року вступив на навчання на механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1981 році. Під час навчання був активним учасником секції гірського туризму КДУ (керівник — Борис Семенович Захарченко), одночасно захопився скелелазінням та альпінізмом.
Після навчання залишився жити й працювати у Києві.
Спортивні здобутки[ред. | ред. код]
- Кандидат у майстри спорту з близько 1986 року, майстер спорту з 1991 року;
- Провідний тренер України з альпінізму у 1991—1994 роках;
- Зробив сходження на низку 7-тисячників (у тому числі всі «радянські», окрім піку Перемоги).
Серед відомих сходжень (всі — VI категорія складності, тобто найвища):
- Дхаулагірі (8167 м, масив Дхаулагірі, Непал) — 1994 (класичний маршрут);
- Аксу (5217 м, Туркестанський хребет, Паміро-Алай (Фанські гори)) — 1987 (маршрут Кавуненка) 1988 (маршрут Чаплинського), 1991 (варіант маршруту Костенка);
- Шингу-Чарпа (5800 м, = Shingu Charpa, Каракорум), 2006 (першопрохід, північний гребінь)[1] — за це сходження (сходження потрапило до п'ятірки найнеймовірніших у 2006 році[2] його учасники Ігор Чаплинський, Андрій Радіонцев та Орест Вербицький номіновані на «Золотий льодоруб», що було вручено 02 лютого 2007 року.
[2](фоторепортаж з церемонії вручення нагород «16 Piolet d'Or-2007» вміщено на сайті «mountain.ru»[3];
- Мак-Кінлі (6168 м, Кордильєри, Аляска) — 2010;
- Ушба (4690 м, Сванетія, Великий Кавказ) — 5 разів, у тому числі 1993 — Північна Ушба (маршрут…), 1993 (маршрут Анатолія Кустовського), 2005 маршрут Мишляєва, 2011 (новий маршрут «Характерник»). Фоторепортаж про проходження маршруту викладено на сервісі youtube[4].
|
|
|
|
Відзнаки[ред. | ред. код]
Ігор Орестович є володарем кількох високих відзнак, вручених йому за визначні здобутки в альпінізмі. Серед них: 1) відзнака «Майстер спорту» № 266561, вручена Ігорю Чаплинському за здобутки в альпінізмі 2) орден «За заслуги» III ст. № 4027, вручений І. Чаплинському 9.10.2001 р., 3) «Золотий Льодоруб» як вища нагорода в альпінізмі, вручена 26.01.2007.
-
відзнака "Майстер спорту" № 266561. -
орден «За заслуги» III ст. № 4027. -
кришталевий куб "Золотий льодоруб".
Громадське життя[ред. | ред. код]
Прихильник «екожиття», життя в гармонії з природою[5]. Категорично не визнає життя на асфальті, воду невідомої якості з водопроводу, їжу невідомої якості з магазинів. Живе на садибі, побудованій власними силами з природних матеріалів.
Весною 2014 року Ігор Чаплинський опублікував на спортивних вебресурсах «Звернення до альпіністів Росії»[6].
Активно співпрацює з волонтерськими групами, що допомагають бійцям на фронтах російсько-української війни 2014—2019 рр. Значну кількість допомоги, спрямованої через волонтерів на підтримку війська (пошив курток та спеціального спорядження, ремонт безпілотників тощо) Ігор Орестович фактично ніколи не афішує, і це залишається відомим лише вузькому колу дотичних до цієї допомоги людей. Те саме стосується і підтримки багатьох колег та друзів, альпіністів та загалом мандрівників.
У продовження своїх численних (і завжди мало афішованих) акцій на підтримку колег та альпінізму, в рік свого 60-ліття Ігор Орестович оголосив конкурс для українських альпіністів на краще сходження 2019 року: «Друзі альпіністи! Об'являється КОНКУРС на краще сходження 2019 року. Переможцям чи переможцю винагорода 60 (шістдесят) тисяч гривень.»[7]
Родина[ред. | ред. код]
Ігор Орестович, сповідуючи родинні стосунки як одну із найвищих цінностей, приділяє увагу трьом важливим складовим повсякденного життя, на які варто витрачати час, кошти та зусилля: здоров'я, подорожі, освіта, у тому числі неперервна щоденна самоосвіта та сприяння освіті найближчих рідних і друзів, а також неперервні подорожі з коханими дружиною та дітьми у різні куточки світу. Спільними знаменниками в цьому всьому є висока любов до рідного краю та родини.
-
Садиба Чаплинських: робочий куточок в гостьовій кімнаті -
Чаплинські (Марія, Орися та Мар'яна) на прогулянці -
Орися та Мар'яна Чаплинські в день охорони кажанів -
Чаплиські вирушають машиною в подорож
Див. також[ред. | ред. код]
- Історія альпінізму в Україні
- Категорія:Семитисячники
- Категорія:Восьмитисячники
- Категорія:Здоровий спосіб життя
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ширгу-Чарпа — дуже красива гора, на якій ще ніхто ніколи не був. Першопрохід Ігора Чаплинського. Радіо Свобода. 24 січня 2007. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
- ↑ а б Пакистанський виклик. Prox. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
- ↑ Фоторепортаж (Фоторепортаж з церемонії вручення нагород "16 Piolet d’Or-2007"). Mountain.ru. Архів 16 Piolet d’Or-2007 оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
- ↑ Ушба 2011: Проходження маршруту «Характерник» (youtube)
- ↑ Сім'я Чаплинських на Київщині живе в єднанні з природою. podrobnosti.ua. 09 липня 2012. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 11 серпня 2015.
- ↑ Обращение к альпинистам России. Игорь Чаплинский, 08.03.2014. Alpine.in.ua. Архів оригіналу за 14 серпня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
- ↑ Конкурс на краще сходження 2019 року
Посилання[ред. | ред. код]
- Інтерв'ю з Ігорем Чаплинським [Архівовано 13 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Іншалла 2006. Автор Орест Вербицький
- Андрей Лебедев. Краткий отчет о горном походе по Центральному Каракоруму. 24.08.2006 [Архівовано 7 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гірський клуб «Тернопіль». Інтерв'ю з Ігорем Чаплинським, червень 2010 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Пакистанський виклик // prox, 2010 [Архівовано 14 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- Ігор Чаплинський про Piolet d'Or, 05.02.2007 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ігор Чаплинський: «Маршрут мені надзвичайно сподобався, просто класика!», 02.08.2006 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Украинский альпинист Игорь Чаплинский и его коллеги из России и США чудом остались в живых, попав в горах киргизии в плен к боевикам // Факти, 16.09.2000 [Архівовано 26 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Южная Ушба и этика. автор — Сергей Дидора, 23/06/2015 (рос.)
- Сім'я Чаплинських на Київщині живе в єднанні з природою // Подробиці, 09 липня 2012 [Архівовано 14 серпня 2015 у Wayback Machine.]
- В мире отмечают День альпиниста (07 августа 2011) [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)