Чапман Ганна Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Василівна Чапман
Anna Chapman 04.jpg
сучасне фото
Ім'я при народженні Анна Василівна Кущенко
Народилася 23 лютого 1982(1982-02-23) (40 років)
Волгоград
Громадянство СРСР СРСР,
Велика Британія Велика Британія (скасовано)[1],
Росія Росія[2]
Національність росіянка
Місце проживання Москва
Діяльність «підприємниця»
Відома завдяки російська шпигунка
Alma mater Російський університет дружби народів
Знання мов російська і англійська
Заклад NetJetsd, Barclays і РЕН ТВ
Суспільний стан телеведуча
Батько Василь Кущенко
Мати Ірина Кущенко
У шлюбі з Алекс Чапман (розлучені)
Діти (1) син (2015)
IMDb ID 3995950
Сайт annachapman.ru

Анна Чапман[3] (дівоче - Ку́щенко Анна Василівна, англ. Anna Chapman, рос. А́нна Васильевна Ча́пман; нар.23 лютого 1982 р., м. Харків або Волгоград) — російська шпигунка, за повідомленнями російських інформаційних агентств і власними свідченнями, даними на суді[4][5], — викрита агентка російської розвідки, яка діяла в США під легендою «підприємниці російського походження» [6][7][8]).

У червні 2010 р. була заарештована в США за звинуваченням у шпигунстві на користь СЗР РФ в рамках т. зв. «Програми нелегалів». Вона була неодноразово помічена за передаванням інформації з її портативного комп'ютера на комп'ютер у машині іншого російського агента — представника російських спецслужб, який паркувався поблизу її місць перебування, через тимчасову мережу. Ці обставини були підтверджені на допиті[9]. Подзвонивши до батька — генерала КГБ — А.Чапман за його порадою практично одразу визнала свою співпрацю з іноземним урядом та була включена в домовленість про обмін з Росією. 8 липня 2010 р. Чапман після визнання провини в нелегальному співробітництві з Росією, була вислана через Відень до Москви разом з іще дев'ятьма фігурантами «справи нелегалів» в обмін на чотирьох російських громадян, засуджених раніше за звинуваченням у шпигунстві на користь США та Великої Британії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Анна Василівна Кущенко народилася в м. Харкові[10]. Батько її Василь Кущенко - нібито «дипломат», який працював в різний час в Папуа-Новій Гвінеї, Кенії та Зімбабве[11][12][13]. Однак, за словами самої Анни, В. Кущенко був високопоставленим офіцером КДБ[11][14][15].

Мати Анни, Ірина Кущенко, працювала вчителькою математики[14] в середній школі. У неї є молодша сестра Катерина[13][16]. Батьки і сестра Ганни мешкають у м. Москві (район Раменкі[13][17], за іншими даними - в Підмосков'ї[12][18]).

Після від'їзду батьків до Москви залишилася жити в м. Волгограді з бабусею[12]. В юності Анна Кущенко навчалася в різних місцях[13]: вона вчилася в волгоградській гімназії № 11, де її однокласницею була олімпійська чемпіонка Олена Слесаренко[19]; у 1996-1997 роки - у волгоградській гімназії художньо-естетичного профілю - єдиній в Росії гімназії для дітей, хворих на сколіоз[10][17]; випускний 11-й клас закінчувала в Москві[13]. Після закінчення школи в 1999 р. вступила на економічний факультет Російського університету дружби народів (РУДН).

Влітку 2001 р., під час туристичної поїздки до Великої Британії[20] познайомилася на рейв-вечірці в Доклендс (Лондон) з Алексом Чапманом (1979-2015; англ. Alex Chapman) - працівником студії звукозапису[14][17]. Оскільки Анна в цей час ще вчилася в РУДН, Алекс приїхав в Москву, де в березні 2002 р. відбулася реєстрація їхнього шлюбу[13][20][21]. При укладенні шлюбу Анна взяла прізвище чоловіка[11].

За даними британської газети Daily Mail, отриманим від друга юності А. Кущенко, вона вийшла заміж за Алекса Чапмана з метою отримання британського паспорта[22].

Після заміжжя Анна продовжила освіту, а Алекс працював в Москві репетитором англійської мови[20]. У 2003 р. Анна здобула вищу освіту[10][12][23]. Після закінчення інституту в 2003 р. Анна поїхала до Великої Британії[13].

Арешт[ред. | ред. код]

26 червня 2010 р. Чапман придбала мобільний телефон на вигадане ім'я і вказала неіснуючу адресу - «99 Fake Street» (з англ. - «фальшива, підроблена вулиця»)[24]. За придбаним телефоном Ганна зробила телефонний дзвінок батькові (Василію Кущенко) і одному абонентові в Нью-Йорку, під час розмови з якими повідомила, що «близька до провалу». Обидва порекомендували їй відмовитися від цього завдання. Кущенко порадив дочці передати отриманий від «розвідника» фальшивий паспорт в поліцію[25]. Прислухавшись до слів батька, Чапман принесла на наступний день фальшивий паспорт в одне з відділень поліції Нью-Йорка і про все розповіла, після чого була заарештована. Саме дзвінки та дії Чапман змусили ФБР затримати десятьох підозрюваних учасників розвідувальної мережі в США, не чекаючи, поки вони зроблять незаконні дії[12][25][26][27][28].

28 червня їй та десяти затриманим одночасно з Чапман громадянам Росії й Перу було пред'явлено звинувачення в незаконній співпраці зі Службою зовнішньої розвідки Російської Федерації (спроба дістати дані про ядерне озброєння США[en], дані про політику щодо Ірану, про керівників ЦРУ і конгресменів)[10]. Арешт російських агентів явився найгучнішим шпигунським скандалом від часу СРСР[29] і найбільшим провалом російських спецслужб за кордоном[30].

Увечері 29 червня було опубліковано повідомлення МЗС Росії про те, що всі затримані на території США є громадянами Росії[ru][31]. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров охарактеризував подію як «вкидання» і вказав, що «момент (для арешту) був вибраний з особливою витонченістю», натякаючи на «потепління» відносин Росії і США[32].

Згідно з матеріалами звинувачення, в 2009 р. Чапман і Михайло Семенко отримали з «Центру» (під яким мається на увазі штаб-квартира СЗР Росії) шифроване повідомлення такого змісту[33][34]:

«

Ви були заслані в США з довгостроковим завданням. Отримана вами освіта, ваші банківські рахунки, автомобілі, будинки і тому подібне - все це повинно служити одній меті: виконанню вами основного завдання з пошуку й розвитку зв'язків з колами, які приймають рішення в політиці США, і відсилання звітів про це до Центру.

«

8 липня 2010 р. Чапман з іншими заарештованими в США громадянами Росії в рамках цієї справи, визнала свою розвідувальну діяльність в США, після чого рішенням суду була засуджена до тюремного ув'язнення (відповідним терміном, проведеним нею в попередньому ув'язненні), конфіскації всього майна і коштів в США та висилку з країни. У той же день була вислана разом з іншими фігурантами справи в Росії в обмін на чотирьох російських громадян, засуджених у різний час за шпигунство на користь США і Великої Британії, котрі відбували покарання в Росії[35].

27 червня 2011 р. Московський окружний військовий суд (МОВС) заочно засудив до 25 років позбавлення волі високопоставленого співробітника СЗР РФ полковника Олександра Потєєва[36]. Раніше джерела в спецслужбах повідомляли, що саме Потєєв, який втік до США, підозрювався у видачі американській стороні групи російських розвідників-нелегалів, в тому числі і Ганни Чапман, яка була викликана до суду й надала свідчення про свою розвідувальну діяльність в США і про те, що на її думку саме Потєєв передав інформацію про неї та інших російських розвідників спецслужбам США[4][37]. За даними деяких ЗМІ у віці 64 років екс-полковник помер 7 липня 2016 р. на території США[38].

За заявою вашингтонської юридичної фірми «Trout Cacheris», Ганна Чапман, незважаючи на звинувачення та свої зізнання, згідно з чинним законодавством США не є шпигуном, так як в процесі своєї діяльності так і не отримала доступ до будь-якої засекреченої інформації, здатної зашкодити США[39]. Інформацію про те, що діяльність депортованих громадян Росії не завдала якого-небудь збитку США, підтвердив і прем'єр-міністр В. В. Путін[40]. Чапман була звинувачена лише в тому, що не повідомила американську владу про свою співпрацю з іноземним урядом. У ЗМІ озвучували версію, згідно з якою Чапман в США займалася «відмиванням» грошей для високопоставлених російських чиновників, однак документального підтвердження цієї версії не оприлюднено[41]. Проте, в газеті «Московський комсомолець» розповідалося про версії, згідно з якими Чапман входила «у групу, сформовану незабутнім В'ячеславом Іваньковим» та його родичем Євгеном Двоскіним[42].

3 квітня 2012 р. заступник директора ФБР по контррозвідці Френк Фільюцці заявив, що шпигунське кільце «було вже так близько до одного з членів адміністрації президента, що ми не могли більше чекати». За його словами, Чапман намагалася спокусити одного з наближених Барака Обами і «підкрадалася» все ближче до все вищих чиновників. «Вона підібралася досить близько, щоб почати турбувати нас»[43].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (англ.)Russian spy UK citizenship revoked. Press Association. 13.07.2010. Архів оригіналу за 26.07.2010. Процитовано 13 липня 2010. 
  2. (рос.)Российская разведчица Анна Чапман лишена британского гражданства
  3. Також бувають варіанти Чепмен та ін.
  4. а б (рос.)К 25 годам заключения приговорён заочно полковник СВР Потеев, выдавший в США российских разведчиков. ИТАР-ТАСС. 27-06-2011. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 17-07-2011. 
  5. (рос.)А. Гаврилко-Алексеев «Подавился мясом: кого из россиян обвиняли в измене и чем это кончилось», 06.03.2018 г., «РБК».
  6. деякі російські ЗМІ заперечували належність Чапман до російських спецслужб
  7. (рос.)Боярский А., (02-08-2010). Тайны по сходной цене. журнал «Деньги» №30. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  8. (рос.)Вельф А., (05-07-2010). Шпионские инновации. Коммерсантъ-Деньги № 26. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-18. 
  9. Судовий протокол «США проти А.Чапман і М. Семенка»(англ.)
  10. а б в г (рос.)Чапман, Анна. Лентапедия. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 2011-1-1. 
  11. а б в (рос.)Анна Чапман представлялась дочерью сотрудника КГБ. Lenta.ru. 02-07-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. .
  12. а б в г д (рос.)Купренкова М. (12-07-2010). Дело «русских шпионов». Старт дала Чапман. Труд. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  13. а б в г д е ж (рос.)Григорьев А. (08-07-2010). Родные Чапман приняли её арест за рекламу. Lifenews.ru. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-12. 
  14. а б в (англ.)Stephen Adams, Gordon Rayner, Andy Bloxham (02-07-2010). Anna Chapman: profile of a 'Russian spy'. The Telegraph. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-15. 
  15. (рос.)Анна Чапман — дочь сотрудника КГБ. fedpress.ru. 02-07-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  16. (рос.)Мать задержанной в США Анны Чапман будет судиться с западными СМИ. РИА Новости. 08-07-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  17. а б в (англ.)Luke Harding, Tom Parfitt (02-07-2010). Anna Chapman's husband: 'She became secretive'. The Guardian. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  18. (рос.)Чэпман «расстроена, что не может вернуться в Британию». Би-би-си. 22-07-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  19. (рос.)Акимова Е. (01-07-2010). Елена Слесаренко: Всё, что происходит с Анной Чапман - недоразумение. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  20. а б в (англ.)Gordon Rayner, Andy Bloxham (02-07-2010). 'Russia spy' Anna Chapman's husband: I thought I knew her. The Telegraph. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-15. 
  21. (англ.)Richard Norton-Taylor, Rajeev Syal, Amelia Hill (02-07-2010). Anna Chapman: spotlight on London years of Russian spy accused. The Guardian. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  22. (англ.)Will Stewart, Davis Williams (08-07-2010). Russian 'femme fatale' Anna Chapman married Briton to get a passport, claims ex-boyfriend. Daily Mail. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-18. 
  23. (рос.)Дмитриенко Д. (11-10-2010). Чапман нашла партнёра для осуществления своих проектов. Ведомости. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  24. (рос.)Маковецкий Г. (12-01-2011). Анна Чапман раскроет россиянам тайны мира. Труд. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-14. 
  25. а б (рос.)Солянская К. (12-07-2010). Шпионский Роман. Газета.ру. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-23. 
  26. (англ.)Andrew Clark (12-07-2010). Anna Chapman's call to father led to FBI spy arrests. The Guardian. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  27. (рос.)«Русских шпионов» сдала «паникёрша» Анна Чапман. Новые Известия. 12-07-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-17. 
  28. (англ.)Walter Pincus (12-07-2010). Sources: Call by Russian spy Anna Chapman to dad in Moscow led U.S. to hasten arrests. The Washington Post. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-18. 
  29. (рос.)Да, старой гвардии такое и не снилось. Коммерсантъ №240/П. 27-10-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  30. (рос.)Соловьев В. (27-10-2010). Явка с проваленной. Коммерсантъ №240/П. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. 
  31. Комментарий официального представителя МИД России
  32. (рос.)МИД РФ назвал вбросом сообщения о российских шпионах в США
  33. (рос.)Шпионские инновации
  34. (англ.)Оригинал материалов обвинения на сайте Министерства юстиции США
  35. (рос.)Русские шпионы признали свою вину и вылетели в Москву[недоступне посилання з липня 2019]
  36. (рос.)За выдающие заслуги
  37. (рос.)Суд заочно приговорил экс-офицера СВР Потеева к 25 годам заключения
  38. (рос.)СМИ сообщили о смерти в США экс-полковника российской разведки. Процитовано 7 липня 2016. 
  39. (рос.)ФБР выследило «российских агентов», так и не навредивших США
  40. (рос.)В. Путин: Русские агенты заслуживают уважения. РосБизнесКонсалтинг. 02-12-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-23. 
  41. (рос.)Барабанов И. (05-07-2010). Кто здесь крайний. The New Times № 23. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-17. 
  42. (рос.)Чапман в койку, Обаму на десерт — Россия МК Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.
  43. (рос.)В ФБР заявили, что Анна Чапман подобралась слишком близко к Бараку Обаме. Интерфакс, 3 апреля 2012

Посилання[ред. | ред. код]