Чарлз Вернон Бойз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чарлз Вернон Бойз
CVBoys.jpg
Ім'я при народженні англ. Charles Vernon Boys
Народився 15 березня 1855(1855-03-15)[1][2][…]
Рутленд, Східний Мідленд, Велика Британія
Помер 30 березня 1944(1944-03-30)[4][5][…] (89 років)
Andoverd, Hampshired, Гемпшир, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність фізик
Alma mater Коледж Марлбороd
Заклад Імперський коледж Лондона
Член Лондонське королівське товариство
Нагороди Королівська медаль (1896)
Медаль Румфорда (1924)
Медаль і премія Дадделла (1924)
Медаль і премія Гутрі (1934)
Медаль Елліота Крессона (1939)

Чарлз Ве́рнон Бойз (англ. Sir Charles Vernon Boys, FRS[6]; 15 березня 1855, графство Рутленд — 30 березня 1944, Андовер) — британський фізик-експериментатор, член Лондонського королівського товариства[7].

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Чарлз Вернон Бойз народився 15 березня 1855 року і був восьмою дитиною у сім'ї Карла Бойза, вікарія Англіканської церкви у графстві Рутленд.

У 1873—1876 роках навчався у Королівській гірничій школі у Кембриджі. У 1889—1897 роках — професор Королівського коледжу в Лондоні, у 1897—1943 роках працював у «Метрополітен газ рефері» і з 1897 року — професор Королівської гірничої школи[en].

Відомий своїми науковими роботами з оптики, механіки й теплотехніки. У 1895 році удосконалив крутильну вагу, за допомогою якої визначив гравітаційну сталу і густину Землі з більшою точністю ніж Генрі Кавендіш у своєму експерименті кінця XVIII століття.

Розробив метод визначення показника заломлення лінз (метод Бойза). Фотографував блискавку, електричні іскри. За допомогою високошвидкісних фотографічних методів досліджував поведінку рідин (1886).

У 1887 році винайшов радіомікрометр та вимірював ним тепло від Місяця і планет (зокрема, для температури поверхні Юпітера отримав значення менше від 100 °С). Сконструював газовий калориметр. У 1888 році виготовив тонкі волокна з кварцового скла і запропонував їх використовувати як торсіони для вимірювання дуже малих зусиль.

«Сонячний котел» за патентом США № 1240890 (1917)

Був обраний членом Лондонського королівського товариства у 1888 році[6].

Бойз оженився з Маріон Амелією Поллок у 1892 році. Вона стала причиною скандалу через стосунки з математиком з Кембриджу Ендрю Форсайтом[en], в результаті чого Форсайт був змушений піти у відставку зі своєї посади. Бойз розлучився з Маріон у 1910 році, і вона згодом вийшла заміж за Ендрю Форсайта.

У 1896 році науковець був нагороджений Королівською медаллю Лондонського королівського товариства[8].

У 1916—1917 роках обіймає посаду президента Лондонського фізичного товариства.

Разом з американським винахідником Френком Шуманом[en] займався розробленням конструкцій «сонячних котлів» (англ. Sun-boiler) схожих на сучасні параболічні сонячні колектори[9].

У 1924 за винахід газового калориметра нагороджений медаллю Румфорда.

Чарлз Вернон Бойз помер 30 березня 1944 року у місті Андовері.

На вшанування пам'яті вченого Лондонським фізичним товариством заснована премія імені Чарлза Бойза.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Архів історії математики Мактьютор
  2. Encyclopædia Britannica
  3. SNAC — 2010.
  4. http://apprendre-math.info/anglais/historyDetail.htm?id=Boys
  5. http://www.britannica.com/EBchecked/topic/76537/Sir-Charles-Vernon-Boys
  6. а б Rayleigh, B. (1944). Charles Vernon Boys. 1855–1944. Obituary Notices of Fellows of the Royal Society 4 (13): 771. doi:10.1098/rsbm.1944.0021. 
  7. Джон Дж. О'Коннор та Едмунд Ф. Робертсон. Чарлз Вернон Бойз в архіві MacTutor (англ.)
  8. Royal Medal (англ.).
  9. US patent 1240890, F. Shuman & C. V. Boys, "Sun Boiler", issued 1917-09-25 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Храмов Ю. А. Бойс Чарлз Вернон // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 38. — 400 с.

Посилання[ред. | ред. код]