Чарлз Вілкс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чарлз Вілкс
Charles Wilkes
Charles-Wilkes.jpg
Народився 3 квітня 1798(1798-04-03)
Нью-Йорк
Помер 8 лютого 1877(1877-02-08) (78 років)
Вашингтон (округ Колумбія)
Поховання Арлінгтонський національний цвинтар
Громадянство США
Діяльність морський офіцер, дослідник, вчений
Alma mater Колумбійський університет
Посада Командир
Батько Джон де Понтьє
Матір Мері Сетон Вілкс
Дружина 1. Джейн Джеффрі Ренуїк;
2. Мері Лінч Болтон
Діти 1. Джон, Джейн, Едмунд, Еліза;
2. Мері, Чарлз Сміт
Автограф Charles Wilkes signature.png

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Чарлз Вілкс (англ. Charles Wilkes, 3 квітня 1798, Нью-Йорк8 лютого 1877, Вашингтон (округ Колумбія)) — американський морський офіцер і дослідник. Керував Американською дослідницькою експедицією в 1838-1842 роках. Став учасником дипломатичного конфлікту між США і Великою Британією в 1861 році, пов'язаного із захопленням поштового порома Trent.

Біографія[ред.ред. код]

Дитинство. Рання кар’єра. (1798—1826)[ред.ред. код]

Чарльз Вілкс народився 3 квітня 1798 року, в Нью-Йорку. Син Джона де Понт’є (англ. John De Ponthieu) і Мері Сетон Вілкс (англ. Mary Seton Wilkes). Був внучатим племінником славнозвісного лондонського радикала Джона Вілкса. Мати Чарльза померла, коли йому було три роки. З 1802 року він виховувався своєю тіткою, наверненою католичкою Єлизаветою Анною Сетон, першою канонізованою католицькою церквою жінкою, що народилася в США. Коли Єлизавета у 1803 році овдовіла, залишившись з п'ятьма дітьми на руках, Чарльз був відправлений до інтернату, після якого він вступає в Колумбійський коледж (нині Колумбійський університет).

Отримавши хороші знання з математики та навігації з 1815 по 1817 рік плавав на торгових кораблях. 1 січня 1818 вступає на службу у ВМС США в званні гардемарина.[1] Почав навчання на лінійному кораблі «Індепенденс», потім на фрегаті «Гуір’єр» здійснює круїз по Балтиці і Середземному морю. Після двомісячної служби на кораблі «Вашингтон» (березень—травень 1821), отримує призначення на лінійний корабель «Франклін», на якому вирушає в подорож по Південній Америці. Під час цієї поїздки Вілкс короткий час командує посильним кораблем «Франкліна» — «Уотервіч», після чого, 3 березня 1823 йому доручають взяти під командування торгове судно «Окейн», на час його прямування в Бостон. Прибувши в Бостон 15 жовтня, він пише рапорт до Вашингтона, в якому говорить, що готовий до виконання свого боргу на військово-польовому суді над капітаном Стюартом, його колишнім командиром з «Франкліна».

Початок дослідницької роботи. Картографічний департамент. (1826—1838)[ред.ред. код]

16 квітня 1826 Вілкс одружується на Джейн Джеффрі Ренуік (англ. Jane Jeffrey Renwick). У цьому шлюбі у нього народилося четверо дітей: Джон (1827—1908), Джейн (1829—?), Едмунд (1832—1854) і Еліза (1838—1908). 28 квітня 1826 Вілкс отримав звання лейтенант.[2] У березні 1827 року він подає прохання про переведення на гідрографічну службу, однак у липні 1828 відкликає своє прохання, прийнявши пропозицію брати участь у підготовці Національної науково-дослідної експедиції. Так він вперше стикається з подорожжю, яка згодом прославить його на весь світ. Тоді Вілкс ще не підозрював, що підготовка цього плавання розтягнеться майже на 10 років і, врешті-решт, він не просто візьме в ньому участь, але і очолить його. Восени того ж року його перевели в Нью-Йорк, де він займався забезпеченням експедиції інструментами.[3]

У квітні 1830 року Вілкс повертається на морську службу. Отримавши призначення на шлюп «Бостон», він здійснює на ньому плавання по Середземному морю. 15 листопада того ж року його переводять на корабель «Ферфілд». Вілкс прослужив на ньому до травня 1831 року, після чого був відправлений додому чекати подальших розпоряджень. У жовтні 1832 року повертається до активної роботи у складі команди, що займалася складанням карти затоки Наррагансетт.[4] У цей період Вілкс познайомився з засновником Берегової геодезичної служби США (англ. US Coast Survey)[5] Фердинандом Рудольфом Хасслером (англ. Ferdinand Rudolph Hassler), у якого багато чому навчився. У лютого 1833 року Вілкс очолив Картографічний департамент ВМС (англ. Depot of Charts and Instruments)[6]. У серпні 1836 року на чолі комісії вирушає до Європи, щоб придбати наукові прилади для Національної науково-дослідної експедиції.[7] У березня 1837 року Вілкс отримав пропозицію Міністра ВМС Малона Дікерсона (англ. Mahlon Dickerson) зайняти пост в астрономічному відомстві. Восени того ж року брав участь у океанографічних зйомках узбережжя Південної Кароліни.

Національна науково-дослідницька експедиція. (1838—1842)[ред.ред. код]

У першій третині XIX століття у США, які ледве оговтались від війни з Англією, було занадто багато економічних і соціальних проблем, щоб зосередитися на таких абстрактних і витратних речах як наукові відкриття. Наука була в основному долею любителів, які займалися нею на дозвіллі за свій власний рахунок.[8] Однак вже до початку 1830-х років в країні назріває необхідність у спорядженні великої науково-дослідної експедиції. Таким чином молода амбітна держава сподівалася, за словами історика і біографа Натаніеля Філбрік «усіяти своїми прапорами весь світ»[8], в буквальному сенсі розширити свої кордони. Дипломатична присутність на всій території Тихого океану піднімала престиж країни на міжнародній арені. До того ж такий захід повинен був принести світову славу американській науці і поставити США в один ряд з іншими науково розвиненими державами. З іншого боку на території самих США було досить багато недосліджених місць, які вимагали вивчення, а торговцям та китобоям необхідні були карти морських маршрутів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Register of the Navy for the year 1818. January 21, 1818. — С. 467.
  2. Levi Woodbury List of lieutenants in the Navy in 1832 Navy Department, June 13, 1832 — С. 147.
  3. Authorization of the Naval Exploring Expedition in the South Seas and Pacific Ocean — С. 543—548.
  4. List of lietenants in the Navy in 1832, and the Sea service performed by each since his promotion. June 16, 1832. — С. 147.
  5. Нині — Національна геодезична служба (National Geodetic Survey)
  6. Згодом було розділено на два відомства — Гідрографічне управління ВМС (the Naval Oceanographic Office) та Військово-морську обсерваторію США (the US Naval Observatory)
  7. Mahlon Dickerson Report of the Secretary of the Navy. Navy Department, December 3, 1836, — С. 445.
  8. а б Nathaniel Philbrick The Scientific Legacy of the U.S. Exploring Expedition

Література[ред.ред. код]