Чарлз Грілі Аббот
| Чарлз Грілі Аббот | |
|---|---|
| англ. Charles Greeley Abbot | |
 |
|
| Народився | 31 травня 1872 Вілтон (штат Нью-Гемпшир) |
| Помер | 17 грудня 1973 (101 рік) Вашингтон, округ Колумбія, США |
| Поховання | Brentwood[d] |
| Місце проживання | Вашингтон[1] |
| Громадянство |  США |
| Alma mater | Массачусетський технологічний інститут |
| Галузь | астрономія |
| Заклад | Смітсонівська установа[1] |
| Науковий керівник | Смітсонівськой астрофізичній обсерваторії |
| Член | Американська академія мистецтв і наук |
| Відомий завдяки: | сонячна радіація |
| Нагороди | Медаль Генрі Дрейпера (1910) |
|
Чарлз Грілі Аббот у Вікісховищі? |
|
Чарлз Грілі Аббот (або Еббот) (англ. Charles Greeley Abbot; * 31 травня 1872, Вілтон, штат Нью-Гемпшир — пом. 17 грудня 1973) — американський астроном, член Національної академії наук США (1915).
1895 — закінчив Массачусетський технологічний інститут. Працював з того ж року в Смітсонівськой астрофізичній обсерваторії (у 1907–1944 — директор).
Основні наукові роботи присвячені вимірюванням сонячної радіації. Вивчав розподіл енергії в спектрі Сонця, поглинання сонячної радіації в земній атмосфері, його залежність від висоти. Визначив сонячну сталу — середню кількість енергії випромінювання Сонця, що досягає верхньої межі земної атмосфери (1,938 кал/хв*см²). Ініціатор створення високогірних астрономічних станцій (у Каліфорнії, Чилі, Єгипті) для виявлення змін значення сонячної сталої. Пов'язував ці зміни з циклами сонячних плям. Встановив залежність між змінами сонячній радіації і погодою на Землі. Поліпшив методику прогнозування погоди. Розробив і побудував прилади для вимірювання сонячної радіації — піргеліометр і піранометр. Винайшов різні прилади для використання теплової енергії Сонця (ККД деяких з них досягає 15%). Визначив болометричні світимості багатьох яскравих зірок. Автор книги «Сонце» (1-е видання 1911, 2-е видання 1929, рос.пер. 1936).
Медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1910).
Премія Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1915)
На його честь був названий кратер Аббот на Місяці.
Джерела[ред. • ред. код]
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. Аббот Чарлз Грили. Астрономы. Биографический справочник / отв. редактор Богородский А. Ф. —. на сайте Астронет. Київ: Наукова думка, 1977. — 416 с. (рос.).
- Большой энциклопедический словарь: В двух томах / Под ред. А. М. Прохорова. — М. : Советская энциклопедия, 1991. — Т. 1. — С. 6. — ISBN 5-85270-015-0, 5-85270-042-8.(рос.)
- ↑ а б Who Was Who Among North American Authors, 1921-1939 — Детройт: Gale, 1976. — С. 1. — ISBN 978-0-8103-1041-4
