Чарлз Демут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чарлз Демут
Charles Demuth- Self-Portrait, 1907.jpg
Народився 8 листопада 1883(1883-11-08)[1][2][3]
Ланкастер, Ланкастер, Пенсильванія, США
Помер 23 жовтня 1935(1935-10-23)[1][2][3] (51 рік)
Ланкастер, Ланкастер, Пенсильванія, США
·цукровий діабет
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States (1912-1959).svg США
Діяльність художник, фотограф
Alma mater
Вчителі Thomas Pollock Anshutz[d]
Володіє мовами англійська[4]
Жанр Прецизіонізм
Magnum opus Buildings[d] і I Saw the Figure 5 in Gold[d]

Чарльз Демут (англ. Charles Demuth (1883 Ланкастер — 1935 Ланкастер) — американський художник, представник прецізіоністського напряму в живописі США.

Життя та творчість[ред. | ред. код]

Чарльз Демут народився в родині, яка тримала тютюнову торгівлю. Вивчав живопис і малюнок у пенсільванській Академії витончених мистецтв у Філадельфії. Під час навчання там познайомився з майбутнім поетом Вільямом Карлосом Вільямсом, з яким перебував в близьких стосунках до самої своєї смерті. Пізніше Ч. Демут продовжує своє навчання в Парижі, в академії Коларосси і в академії Жюліана. У Парижі він дружить з художником Марсденом Хартлі, який зумів звести Ч. Демута з відомим американським галеристом Альфредом Стігліцем. Художник також входить в коло постійних гостей салону меценатки Гертруди Стайн. Після повернення в США, в 1926 році саме в нью-йоркській галереї А.Стігліца Intimate Gallery пройшла перша персональна виставка художника. Ч. Демут часто відвідує Нью-Йорк, де проводить час на зустрічах гомосексуалів (зокрема, в Лафаєтських лазнях), проте живе в будинку своїх батьків у Ланкастері. Тривалий час тяжко хворів; художник страждав від пошкодження стегна і важкої форми діабету, внаслідок якої і помер.

Демут був творцем ряду видатних полотен американського живопису XX століття. Його найбільш відомий твір — Фігура № 5 в золоті, написане в 1928 році, було інспіровано віршем У. К. Вільямса Велика фігура (The Great Figure). Це один з 9 постерів-портретів, які Ч. Демут намалював на честь своїх колег по творчості: Джорджії О'Кіф, Артура Доув, Чарльза Стаффорда Дункана, Мардсена Хартлі, Джона Марина, а також Гертруди Стайн, Юджина О'Ніла, Уоллеса Стівенса і У. К. Уїльямса. В інших своїх картинах (Мій Єгипет (My Egypt)) художник прославляє індустріалізацію своєї малої батьківщини, Пенсільванії. Ці роботи стали одним з найяскравіших проявів американського модернізму в живописі XX століття. Ч. Демут був також автором багатьох еротичних (на межі порнографії) акварелей, про існування яких знало лише вузьке коло його знайомих.

Література[ред. | ред. код]

  • Jonathan Weinberg: Speaking for Vice. Homosexuality in the Art of Charles Demuth, Marsden Hartley, and the First American Avant-Garde. New Haven and London: Yale University Press 1993 (Yale publications in the history of art) ISBN 0-300-05361-4
  • Stephan Lidl: Art Companies: Bild und Text in William Carlos Williams' Lyrik der 20er Jahre.

Доповнення[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]