Чарлз Старк Дрейпер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чарлз Старк Дрейпер
англ. Charles Stark Draper
Народився 2 жовтня 1901(1901-10-02)[1][2][3]
Віндзор, Міссурі, США
Помер 25 липня 1987(1987-07-25)[1][2][3] (85 років)
Кембридж, Массачусетс, США
Країна Flag of the United States.svg США
Діяльність авіакосмічний інженер, інженер, винахідник, викладач університету, інформатик, фізик
Alma mater Стенфордський університет, Міссурійський університетd і Массачусетський технологічний інститут
Заклад Массачусетський технологічний інститут
Науковий керівник Philip M. Morsed[4]
Відомі учні Walter McKayd[4]
Членство Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна інженерна академія США і Національна академія наук США
Нагороди
Національна наукова медаль США

медаль Деніела Гуггенгаймаd

Премія Вільяма Проктера за наукові досягненняd (1959)

медаль Говарда Поттсаd (1960)

Національний авіаційний зал славиd

Національна зала слави винахідників США

медаль Голлі (1957)

Золота медаль Ленглі (1981)

Премія Річарда Беллманаd (1981)

член Американського фізичного товариства[d]

Премія Магелланаd (1959)

Премія Чарльза Старка Дрейпера

IEEE Lamme Medald

Премія Японії

член IEEEd

Член Американського товариства інженерів-механіківd

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

Премія Теодора фон Карманаd (1983)

Rufus Oldenburger Medald

Чарлз Старк Дре́йпер (англ. Charles Stark Draper; 10 жовтня 1901 — 25 липня 1987) — американський науковець та інженер, якого часто називають «батьком інерціальної навігації». Засновник і директор Лабораторії вимірювальних приладів Массачусетського технологічного інституту. Лабораторію згодом (1973) було відокремлено від інституту та перейменовано на Лабораторію Чарлза Старка Дрейпера[en][5].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у місті Міссурі, штат Міссурі, США. В 1917 році поступив в Університет Міссурі[en], звідки у 1919 році перевівся до Стенфорда. У 1922 році здобув ступінь бакалавра мистецтв в галузі психології і вступив до Массачусетський технологічний інститут, де послідовно отримав ступені бакалавра наук (у 1926-мі) і магістра (1928), а у 1938 році захистив докторську дисертацію з фізики[6]. Починаючи з 1938 року, він став викладати в інституті, з 1939 року уже на посаді професора читав лекції з аеронавтики.

Дисплей і клавіатура (DSKY) бортового комп’ютера командного модуля Аполлона з індикатором орієнтації (англ. Flight Director Attitude Indicator) вгорі

Ще будучи магістром у 1930 році заснував лабораторію вимірювальних приладів, що працює і донині. У 1961 році лабораторія отримала контракт на участь у програмі «Аполлон» з розробки бортового комп'ютера космічного корабля Аполлон. Комп'ютер розміром в один кубічний фут проводив обчислення і контролював рух, навігацію, і керував командним і місячним модулями під час польотів. З 1973 року лабораторія відокремилась від Массачусетського інституту і стала носити ім'я Дрейпера.

Іншою сферою інтересів Дрейпера були прилади інерціальної навігації, прикладна галузь інженерних наук, що почала активно формуватись у 1930-ті роки. Дрейпер зробив неоціненний внесок у становлення і розвиток інерціальної навігації, за що у 1981 році його було уведено до Національної зали слави винахідників. Лабораторія Дрейпера розробляла системи навігації і для військових потреб — для ракет «Атлас», «Тор[en]», «Титан»[7], «Поларіс», «Посейдон», «Трайдент I[en]», «Трайдент II»[8].

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

На знак визнання заслуг науковця та інженера у 1989 році було засновано Премію Чарлза Старка Дрейпера, що вручається за значні інженерні досягнення, які зробили значний вплив на суспільство, а також привели до покращення якості життя та/або полегшили доступ до інформації[15].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Як сам Дрейпер, так і численні його родичі відігравали помітну роль в житті штату Міссурі. Зокрема, його двоюрідний брат, Ллойд Старк[en], був 39-м губернатором штату.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Encyclopædia Britannica
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Annuaire prosopographique : la France savante
  4. а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. Charles Stark Draper Laboratory. History. Архів оригіналу за 10 травня 2012. Процитовано 15 травня 2020. 
  6. Charles Stark Draper — ETHW (англ.). ethw.org. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 19 березня 2019. 
  7. Draper at 25. Innovation for the 21st Century [Архівовано 2014-05-01 у Wayback Machine.]
  8. AGC biography - Charles Stark Draper (англ.). authors.library.caltech.edu. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 19 березня 2019. 
  9. Man of the Year: Men of the Year: U.S. Scientists // Time : magazine. — 1961-01-02. — ISSN 0040-781X. Архівовано з джерела 6 листопада 2019. Процитовано 15 травня 2020.
  10. The Franklin Institute Awards (англ.). The Franklin Institute. 3 лютого 2014. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 19 березня 2019. 
  11. The President's National Medal of Science: Recipient Details | NSF — National Science Foundation (англ.). nsf.gov. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 19 березня 2019. 
  12. IEEE Lamme Medal — ETHW (англ.). ethw.org. Архів оригіналу за 18 жовтня 2007. Процитовано 19 березня 2019. 
  13. Gold Medal Smithsonian Institute. Awards and Medals (англ.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 28 серпня 2012. 
  14. Hall of Fame/Inventor profile. Charles Stark Draper. [Архівовано 2007-12-20 у Wayback Machine.]
  15. About the Draper Prize. Архів оригіналу за 6 червня 2009. Процитовано 15 травня 2020.