Чарлз Ґлен Кінґ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чарлз Ґлен Кінґ
Charles Glen King
Charles Glenn King.jpg
Народився 22 жовтня 1896(1896-10-22)
Ентіат, штат Вашингтон, США США
Помер 23 січня 1988(1988-01-23) (91 рік)
Місце проживання США США
Громадянство США США
Національність США США
Галузь наукових інтересів біохімія
Заклад Університет Піттсбург, Колумбійський університет
Alma mater Вашингтонський Державний Університет, Університет Піттсбург
Відомий завдяки: відкриття вітаміну С
Нагороди Нагорода ім. Джона Скотта

Чарлз Ґлен Кінґ (*22 жовтня, 1896 — †23 січня, 1988) — американський біохімік, піонер в галузі дослідження харчових речовин. Чарлз Кінґ виділив вітамін C практично одночасно та незалежно від Альберта Сент-Дьйорді, тому вважається, що Кінґ заслуговує на визнання за відкриття цього вітаміну нарівні з Сент-Дьйорді.[1]

Біографія[ред.ред. код]

Кінґ народився в Ентіаті (штат Вашингтон, США) та рано вступив в Вашингтонський Державний Університет, оскільки його місцева однокімнатна школа не мала 12 ступіння. Перша світова війна перервала набуття вищої освіти. Кінґ служив кулеметником в 12-ій пехоті. Він отримав свій ступінь бакалавра наук (B.Sc.) лише в 1918 році. Одразу ж після отримання цього ступінню, він перейшов в Університет Піттсбург, де отримав ступінь магістра наук (M.Sc.) в 1920 році та доктора філософії (Ph.D.) в 1923 році. Від початку свого навчання в аспірантурі, його зацікавила галузь вітамінів, що зароджувалася. Кінґ залишався професором в Піттсбургу до 1942 року, доки він не став першим науковим директором фонду Nutrition Foundation, Inc. Цей фонд займався розвитком наукових та суспільних досліджень питань, пов'язаних зі здоров'ям як в США, так і на міжнародному рівні.

Внесок Кінґа в науку харчових речовин здебільшого асоціюється з виділенням ним вітаміну С в 1931—1932 роках, коли він намагався виділити та охарактеризувати цей вітамін з лимонного соку для вивчення протицингової активності на морських свинках.[2] Альберт Сент-Дьйорді проводив схожі дослідження в Університеті Сегеда (Угорщина), зосередившись на гексуроновій кислоті. Активна речовина виділена Кінґом була практично хімічно ідентична до гексуронової кислоти Сент-Дьйорді, але С. С. Сілва заявляв ґрунтуючись на власних дослідженнях, що гексуронова кислота не є вітаміном С. Однак, протягом двох тижнів на весні 1932 року, спочатку Кінґ, а згодом Сент-Дьйорді опублікували статті, де вони стверджували, що вітамін С та гексуронова кислота насправді одна й та ж сполука. Альберт Сент-Дьйорді отримав згодом Нобелівську премію з фізіології та медицини за свою частину досліджень, але протиріччя так і залишилося, чи заслуговують ці обидва науковці однакового визнання. Згодом Кінґ виявив важливу функціональну роль вітаміну В і протягом своєї 40-річної наукової кар'єри зробив багато важливих внесків в галузі дослідження жирів, ферментів та вітамінів. Кінґ написав понад 200 статей про позитивний ефект вітамінів в харчовій медичній практиці.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Університет Піттсбург Історія 1932 р., Чарлз Ґлен Кінґ. «В знак визнання цього медичного прориву, деякі вчені вважають, що Кінґ заслуговує на Нобелівську Премію.»(англ.)
  2. Колишні президенти Американської Спілки Біохімії та Молекулярної Біології(англ.)