Чарльз Вілкінс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чарльз Вілкінс
Народився 1749[1][2][…]
Fromed, Мендіпd, Сомерсет[d], Сомерсет, Англія, Королівство Велика Британія[4]
Помер 13 травня 1836(1836-05-13)[1][2][3]
Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Сполучене Королівство[1]
Країна  Сполучене Королівство
Діяльність перекладач, орієнталіст, письменник
Знання мов англійська[2][5]
Членство Лондонське королівське товариство, Баварська академія наук і Академія надписів та красного письменства[6]
Нагороди

Сер Чарльз Вілкінс (англ. Charles Wilkins; 1749 — 13 травня 1836) — англійський друкар і сходознавець, відомий як перший перекладач «Бгаґавад-Ґіти» англійською мовою і як автор першого набірного шрифту деванаґарі.[7] Лицар Королівського гвельфського ордена, член Королівського товариства.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в місті Фрум в англійському графстві Сомерсет в 1749 році.[8] У 1770 році вирушив до Індії, в Колкату, перебуваючи на службі в Ост-Індійській компанії. Його здібності до вивчення іноземних мов дозволили йому швидко освоїти перську і бенгальську мови. Чарльз Вілкінс брав активну участь у розробці першого шрифту для друку бенгальською мовою.[9] Опублікував першу надруковану друкарським способом книгу цією мовою, заробивши собі прізвисько «індійського Кекстона».[10] Розробив шрифт для публікації книг перською мовою.

У 1781 році був призначений перекладачем з перської та бенгальської мов для Комісара з доходів і начальником преси Компанії. Він успішно переклав королівський автограф, написаний писемністю ранджана, що вважався нерозбірливим. У 1784 році Вілкінс допомагав Вільяму Джонсу в створенні Азійського товариства у Колкаті.[9] Потім Вілкінс, якого підтримував у своїй діяльності губернатор Британської Індії Воррен Гастінгс, переїхав до священного міста Варанасі, де вивчав санскрит у Пандита Калінафи.

Розпочав роботу над перекладом «Магабгарати». Хоча він так і не завершив переклад, окремі його частини були згодом опубліковані. Найбільше значення з них мала «Бгаґават-Ґіта», опублікована в 1785 році під назвою «Бгаґават-Ґіта, або Діалоги Крішни і Арджуни». Переклад Вілкінса «Бгаґават-Ґіти» був першим в історії санскритським текстом, безпосередньо перекладеним однією з європейських мов[11]; незабаром були здійснені переклади французькою (1787), російською (1788), німецькою (1802) та іншими мовами. Інтерпретація саме цього твору справила великий вплив на романтичну літературу і на європейське сприйняття індуїстської філософії.

З від'їздом Гастінгса з Індії, Вілкінс втратив свого головного покровителя. Він повернувся в Англію в 1786 році, де одружився з Елізабет Кібл. У 1787 році Вілкінс здійснив переклад збірки байок «Гітопадеші». У 1788 році був обраний членом Королівського товариства. У 1800 році йому було запропоновано обійняти посаду першого директора Індійської домашньої бібліотеки, яка з часом стала всесвітньо відомою Індійською кабінетною бібліотекою (нині Східна колекція Британської бібліотеки).[12] У 1801 році він став бібліотекарем Ост-Індійської компанії, пізніше був призначений екзаменатором у Коледжі Ост-Індійської компанії, який був заснований в 1805 році.

Одночасно з активною громадською діяльністю, Чарльз Вілкінс ці роки також присвятив створенню першого в Європі шрифту для деванаґарі. У 1808 році він опублікував з його допомогою свою граматику санскриту. Крім власних робіт, Вілкінс надрукував в 1810 році нове видання «Перського і арабського словника» Джона Річардсона[13], також опублікував каталог рукописів, зібраних Вільямом Джонсом.

У 1833 році король Георг IV вручив йому Королівський гвельфський Орден і посвятив в лицарі на знак визнання його заслуг у східних науках.[12] Помер Вілкінс у Лондоні у віці 86 років.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Bhagavat-geeta, or Dialogues of Kreeshna and Arjoon (1785)
  • The Heetopades of Veeshnoo-Sarma, in a Series of Connected Fables, Interspersed with Moral, Prudential and Political Maxims (1787)
  • Grammar of the Sanskrita Language (1808)
  • Persian and Arabic Dictionary. A Vocabulary Persian, Arabic, and English; Abridged from the Quarto Edition of Richardson's Dictionary (1810)

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #129794007 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. Catalog of the German National Library
  5. CONOR.Sl
  6. https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  7. Rost, Reinhold. (1865). Works by the late Horace Hayman Wilson, p. 275.
  8. Royal Society [Архівовано 7 травня 2009 у Wayback Machine.]: Library and Archive catalog, Wilkins
  9. а б ____________. (1837). «No. VIII, Sir Charles Wilkins, K.H.; D.C.L.; F.R.S.,» The Annual biography and obituary for the year 1817—1837, pp. 69-72.
  10. Franklin, William, Introduction to The Bhǎgvǎt-Gēētā; The Hěětōpǎdēs of Veěshnǒǒ-Sǎrmā, [translated by] Charles Wilkins, London: Ganesha Pub., c2001. pp.xxiv-v
  11. Maurice Winternitz History of Indian Literature. — New Delhi: Oriental Books Reprint Corporation, 1972. Second revised reprint edition. Two volumes. First published 1927 by the University of Calcutta.
  12. а б India9.com: [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.] Charles Wilkins [Архівовано 12 березня 2022 у Wayback Machine.]
  13. Zenker, J. Th. (1846). Bibliotheca orientalis: Manuel de bibliographie orientale, p.13. [Архівовано 2 січня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]