Перейти до вмісту

Чарльз Ріхтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Чарльз Френсіс Ріхтер
Charles Francis Richter
Чарльз Ріхтер 1970 року
Ім'я при народженніангл. Lainer Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився26 квітня 1900(1900-04-26)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Оверпекd, Батлер, Огайо, США[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 вересня 1985(1985-09-30)[1][2][…] (85 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Пасадіна, окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняMountain View Cemetery and Mausoleumd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСША
Діяльністьсейсмолог, геолог, математик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materСтенфордський університет
Галузьгеофізика, сейсмологія
ЗакладІнститут Карнегі
Каліфорнійський технологічний інститут
Посадапрофесор[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:творець шкали Ріхтера
Нагороди

Чарльз Френсіс Ріхтер (англ. Charles Francis Richter, 26 квітня 1900 — 30 вересня 1985) — американський сейсмолог, який у 1935 році запропонував шкалу для оцінки сили землетрусів у його осередку. Цю шкалу, названу пізніше його ім'ям, він теоретично обґрунтував спільно з американським сейсмологом Бено Гутенбергом у 1941—1945 роках, після чого вона отримала визнання у всьому світі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Його батьками були фермери. У 1909 році сім'я перебралася зі штату Огайо до благополучнішого краю — Каліфорнії. У школі юний Чарльз відкрив у собі схильність до фізики, причому атомної: йому подобався невидимий світ молекул, атомів, ядер.

Після закінчення школи Ріхтер поступив до Стенфордського університету, потім захистив докторську дисертацію, у достатньо юному для вченого віці. Роберт Міллікен, лауреат Нобелівської премії, помітив Чарльза та запропонував роботу в Сейсмологічної лабораторії. Чарльз почав вивчати сейсмологію.

У той час багато понять у різних наукових школах не просто суперечили, а часто й взаємозаперечували одне одного.

Ріхтер написав два підручники, викладені простою та доступною мовою. Вони не втратили свою актуальність і донині.

До створення шкали Ріхтера існувала шкала для визначення сили землетрусу, запропонована ще в 1902 році італійським священиком і геологом Джузеппе Меркаллі[en]. Вона була не наукова, а суб'єктивна: сила поштовхів у ній вимірювалася по тому, наскільки піддалися паніці люди. Якщо встигли вибігти з розваленого будинку, то число балів менше, якщо загинули під уламками — то, відповідно, вище.

Директором сейсмічної лабораторії на той час працював виходець із Німеччини Бено Гутенберг. Удвох із Ріхтером вони вивчали землетруси, намагаючись визначити закономірності в них і можливість впливати на них, спробувавши послабити їх силу. У 1935 році вони створили струнку систему, побудовану на показниках приладів-сейсмографів, які фіксували коливання землі. Основою системи став логарифмічний принцип. Так, сила поштовхів у три бали була у десять разів слабкіше, ніж у чотири бали, і в сто разів менше, ніж у п'ять балів. Це збільшувало об'єктивність під час оцінювання сили поштовхів.

Складання шкали, названої його ім'ям, — лише мала частина того, що зробив Ріхтер. Він усе своє життя невпинно воював за посилення будівельних норм, за безжальне викреслення з проєктів архітектурних надмірностей, як-от, наприклад, розміщення багатотонних ліпнин на верхівках фасадів будівель. Йому не завжди вдавалося переконати архітекторів, але його наполегливість допомогла вберегти не один десяток життів при землетрусах.

У побуті Ріхтер був швидше романтиком. Він любив велосипедні прогулянки, риболовлю, подорожі, під час якого можна заночувати у наметі в умовах дикої природи. Ріхтер знав сім мов.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]