Чарнецький Степан Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степан Миколайович Чарнецький
Степан Чарнецький (поет).jpg
Народився 21 січня 1881(1881-01-21)
Шманьківці, Чортківський р-н, Україна
Помер 2 жовтня 1944(1944-10-02) (63 роки)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство ЗУНР ЗУНР Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність Українець
Діяльність поет, фейлетоніст, театральний діяч, критик
Мова творів українська
Жанр сатирика, стрілецькі пісні

CMNS: Степан Миколайович Чарнецький на Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Степа́н Микола́йович Чарне́цький (21 січня 1881, с. Шманьківці, нині Чортківський район Тернопільської області — 2 жовтня 1944, Львів) — український галицький поет, фейлетоніст, театральний діяч і критик. Діяч «Молодої музи». Теми, мотиви, настрої й образи його поезії співзвучні з творчістю інших учасників літературної групи «Молода муза», до якої належав поет. Художній керівник «театру Руської бесіди» (весна 1913-серпень 1914).

Життєпис[ред. | ред. код]

Степан Чарнецький народився 21 січня 1881 року в селі Шманьківці (тепер Чортківського району Тернопільської області), в багатодітній селянській родині[1]. Закінчив Львівський політехнічний інститут. Член літературної групи «Молода муза».

Степан, тринадцята дитина в родині (батько помер ще до його народження). Він учився у гімназії, звідки був відрахований за зневажливе ставлення до релігії, навчався у реальній школі, Львівському політехнічному інституті. Працював інженером-мостобудівником.

Від 1906 — театральний референт товариства «Руська Бесіда» у Львові, 1913—1914 — режисер і мистецький керівник українського театру у Львові. Співробітник щоденника (1916—1918) і тижневика (1922—1925) «Українське слово», фейлетоніст (псевдонім Тиберій Горобець), «Українського Вісника» — «Діла» (1921—1924) і редактор журналу «Будяк» (1921—1922).

Від 1939 — науковий співробітник бібліотеки АН УРСР у Львові.

Доробок[ред. | ред. код]

Пам'ятник Степанові Чарнецькому у Шманьківцях
Могила С. Чарнецького на Личаківському цвинтарі у Львові

Автор патріотичного гімну українських січових стрільців «Червона калина» («Ой, у лузі червона калина похилилася…»).

Степан Чарнецький у співавторстві з Богданом Весоловським написав відому пісню-таґо «Прийде ще час»

Автор розділу «Театр» у виданні Івана Тиктора «Історія української культури (за редакцією Івана Крип'якевича)» (Львів, 1937).[2].

Окремими книгами вийшли збірки поезій:

  • «В годині сумерку» (1908)
  • «В годині задуми» (1917)
  • «Сумні ідем» (1920);

Збірки новел і фейлетонів:

  • «Дикий виноград» (1921)
  • «Квіти і будяче» (1922)
  • «З мойого записника» (1922)
  • цінне дослідження «Нариси українського театру в Галичині» (1934), перевидане зі скороченнями у збірці «Вибране» (1959).[3]

Степан Чарнецький також є автором перекладу лібрето опери Дж. Пуччіні «Мадам Баттерфляй» (видано в 1909).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Крилов Д. Життя та творчість Степана Чарнецького // Twirpx, 19 жовтня 2010
  2. Степан Чарнецький. Театр // Ізборник.
  3. Поети "Молодої музи". 2006\ Художні твори, поезія. www.ex.ua. Процитовано 2016-08-14. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]