Частковий випадок (логіка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У логіці і математиці поняття A називається частковим або окремим випадком поняття B тоді і лише тоді, коли кожен екземпляр A є водночас і примірником B (іншими словами, якщо поняття B є узагальненням поняття A).

Наприклад, квадрат є окремим випадком ромба, оскільки кожен квадрат є водночас і ромбом (тобто, задовольняє означенню ромба), але обернене твердження не виконується через те, що довільний ромб, який не має прямих кутів, не є квадратом.

Див. також[ред. | ред. код]