Перейти до вмісту

Частковий тромбопластиновий час

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Частковий тромбопластиновий час (ЧТЧ), також відомий як активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), — це аналіз крові, який характеризує згортання крові. Історична назва цього показника — каолін-цефаліновий час згортання,[1] що відображає каолін і цефалін як матеріали, що історично використовувалися в цьому тесті. Окрім виявлення порушень згортання крові,[2] частковий тромбопластиновий час також використовується для контролю лікувального ефекту гепарину, широко призначеного препарату, який знижує схильність крові до згортання.

ЧТЧ вимірює загальну швидкість утворення тромбів за допомогою двох послідовних серій біохімічних реакцій, відомих як внутрішній шлях та загальний шлях згортання крові. ЧТЧ перевіряє функцію всіх факторів, крім факторів VII та XIII.[3] ЧТЧ часто використовується разом з іншим показником швидкості згортання крові, який називається протромбіновим часом (ПЧ). ПЧ вимірює швидкість згортання крові за допомогою зовнішнього та загального шляхів.

Методологія

[ред. | ред. код]
Пробірка Вакутайнер з блакитною кришкою (флакон з цитратом натрію), що використовується для аналізів крові на протромбіновий час та ЧТЧ.

Аналіз на ЧТЧ зазвичай проводиться медичним технологом або лаборантом вручну або за допомогою автоматичного приладу при температурі 37 °C, що наближається до нормальної температури тіла людини. Протромбіновий час використовує повний тромбопластин, комбінацію тканинного фактора та фосфоліпідів. На відміну від цього, ЧТЧ використовує частковий тромбопластин, що містить лише фосфоліпіди та не містить тканинного фактора — звідси й термін «частковий тромбопластиновий час». В тесті ЧТЧ використовується активатор для ініціювання внутрішнього шляху згортання крові — звідси й інша назва досліження «активований ЧТЧ». До поширених активаторів належать каолін, діоксид кремнію, целіт та елагова кислота.[4]

  • Кров забирають у пробірку, що містить оксалат або цитрат — сполуки, які діють як антикоагулянт, зв'язуючи кальцій. Кров змішують, а потім центрифугують для відділення клітин крові від плазми (оскільки частковий тромбопластиновий час найчастіше вимірюється у плазмі крові).
  • Зразок плазми витягують з пробірки та поміщають у вимірювальну пробірку.
  • Далі, надлишок кальцію (у фосфоліпідній суспензії) змішують зі зразком плазми (щоб протидіяти антикоагулянтній дії цитрату, що дозволяє крові знову згортатися).
  • Зрештою, для активації внутрішнього шляху коагуляції додають активатор. Час, необхідний для згортання зразка, вимірюють оптично. Деякі лабораторії використовують механічне вимірювання, яке усуває перешкоди від ліпемії та жовтяничних зразків.

Інтерпретація

[ред. | ред. код]

Типовий референтний діапазон становить від 25 до 33 секунд (залежно від лабораторії). Для немовлят застосовуються довші діапазони, до 50 секунд. Вважається, що скорочення ЧЧТ має незначне клінічне значення, але деякі дослідження показують, що це може вказувати на збільшення ризику тромбоемболії.[5] Нормальний АЧТ вимагає наявності наступних факторів згортання крові: I, II, V, VIII, IX, X, XI та XII. Зокрема, дефіцит факторів VII або XIII не буде виявлено за допомогою тесту на АЧТ.

Подовжений ЧТЧ може свідчити про:[6]

Щоб розрізнити вищезазначені причини, проводяться тести змішування, в яких плазму пацієнта змішують (спочатку в розведенні 50:50) з нормальною плазмою. Якщо аномалія не зникає, кажуть, що зразок містить «інгібітор» (гепарин, антифосфоліпідні антитіла або специфічні інгібітори факторів згортання крові), тоді як якщо вона зникає, більш імовірним є дефіцит фактора. Дефіцит факторів VIII, IX, XI та XII, а рідко фактора фон Віллебранда (якщо він спричиняє низький рівень фактора VIII), може призвести до подовженого АЧТЧ, що коригує результати досліджень змішування.

ЧТЧ зазвичай нормальний під час вагітності, але має тенденцію до незначного зниження наприкінці неї.[7]

Тест на резистентність до APC на основі ЧТЧ

[ред. | ред. код]

Тест на резистентність до активованого білка С (APC) на основі ЧТЧ використовується для діагностики резистентності до APC (APCR).[8] Він включає модифікований тест ЧТЧ, що проводиться за наявності та відсутності APC.[8][9] Розраховується співвідношення цих значень ЧТЧ, яке називається коефіцієнтом чутливості APC (APCsr) або просто коефіцієнтом APC (APCr).[8][9] Це співвідношення обернено пропорційне ступеню резистентності до APC.[10] Тест на резистентність до APC на основі ЧТЧ був розроблений у 1993 році.[9]

Історія

[ред. | ред. код]

Частковий тромбопластиновий час вперше був описаний у 1953 році дослідниками з Університету Північної Кароліни в Чапел-Гілл.[11] Початковим екзогенним фосфоліпідом, який використовувався для вимірювання ЧТЧ, був цефалін.[12]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ KCCT - General Practice Notebook. GP Notebook. Oxbridge Solutions Ltd. Процитовано 8 червня 2010.
  2. ↑ MedlinePlus Medical Encyclopedia: Partial thromboplastin time (PTT). Процитовано 1 січня 2009.
  3. ↑ Partial Thromboplastin Time. StatPearls. 2025. PMID 29939549.
  4. ↑ Bates, Shannon M.; Weitz, Jeffrey I. (26 липня 2005). Coagulation Assays. Circulation (англ.). 112 (4): e53-60. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.104.478222. ISSN 0009-7322. PMID 16043649.
  5. ↑ Korte, Wolfgang; Clarke, Susan; Lefkowitz, Jerry B. (January 2000). Short activated partial thromboplastin times are related to increased thrombin generation and an increased risk for thromboembolism. American Journal of Clinical Pathology. 113 (1): 123—7. doi:10.1309/G98J-ANA9-RMNC-XLYU. PMID 10631865.
  6. ↑ Hammami, Muhammad. MD. Medscape. WebMD LLC. Процитовано 25 липня 2024.
  7. ↑ Hellgren M (April 2003). Hemostasis during normal pregnancy and puerperium. Semin Thromb Hemost. 29 (2): 125—30. doi:10.1055/s-2003-38897. PMID 12709915.
  8. ↑ а б в Amiral J, Vissac AM, Seghatchian J (December 2017). Laboratory assessment of Activated Protein C Resistance/Factor V-Leiden and performance characteristics of a new quantitative assay. Transfus Apher Sci. 56 (6): 906—913. doi:10.1016/j.transci.2017.11.021. PMID 29162399.
  9. ↑ а б в Morimont L, Haguet H, Dogné JM, Gaspard U, Douxfils J (2021). Combined Oral Contraceptives and Venous Thromboembolism: Review and Perspective to Mitigate the Risk. Front Endocrinol (Lausanne). 12. doi:10.3389/fendo.2021.769187. PMC 8697849. PMID 34956081.
  10. ↑ Clark P (February 2003). Changes of hemostasis variables during pregnancy. Semin Vasc Med. 3 (1): 13—24. doi:10.1055/s-2003-38329. PMID 15199489.
  11. ↑ Langdell RD, Wagner RH, Brinkhous KM (1953). Effect of antihemophilic factor on one-stage clotting tests; a presumptive test for hemophilia and a simple one-stage antihemophilic factor assay procedure. J. Lab. Clin. Med. 41 (4): 637—47. PMID 13045017.
  12. ↑ Tripodi, A.; Mannucci, P.M. (April 2006). Activated partial thromboplastin time (APTT). New indications for an old test?. Journal of Thrombosis and Haemostasis (англ.). 4 (4): 750—751. doi:10.1111/j.1538-7836.2006.01857.x. PMID 16634741.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Частковий_тромбопластиновий_час&oldid=46381038