Час жити і час помирати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назва «Час жити і час помирати»
Chas zhyty i chas pomyraty (Ukr, 1974).jpeg

Обкладинка першого українського видання
Автор Еріх Марія Ремарк
Назва мовою
оригіналу
Zeit zu leben und Zeit zu sterben
Мова німецька
Жанр військовий роман
Виданий 1954
Перекладач(і) Юрій Петренко (1974)

«Час жити і час помирати» (нім. Zeit zu leben und Zeit zu sterben) — антивоєнний роман відомого німецького письменника Еріха Марії Ремарка, опублікований в 1954 році.

Сюжет[ред. | ред. код]

Події, описані в романі, розгортаються 1944 року, німецькі війська відступають з СРСР. Ернсту Греберу разом з групою солдат його взводу доручено розстріляти полонених партизанів — старого, жінку та двох чоловіків. Особливу старанність в приготуваннях до цього проявляє член НСДАП Штейнбреннер, який хоче зґвалтувати жінку. Перед смертю жінка прокляла солдатів-загарбників і висловила сподівання, що її діти будуть вбивати їхніх дітей.

Після цього Гребер отримує тритижневу відпустку, і їде до батьків до Вердена. Однак прибувши додому, дізнається, що місто регулярно піддається сильним бомбардуванням. Стикається він тепер і з новими реаліями тилу. Будинки на вулиці, де жили його батьки, перетворилися на руїни, з яких виймають понівечиних мешканців. В наслідок бомбардувань загинуло кілька тисяч осіб.

Шукаючи батьків, Гребер зустрічає 20-річну Елізабет Крузе, яку пам'ятав ще дівчинкою, батько якої знаходився в концтаборі. А квартира родини Елізабет піддалася «ущільненню» — дві кімнати тепер займає нацистка фрау Лізер з донькою. Гребер та Елізабет зближуються і між ними спалахнуло кохання. Згодом вони вирішують одружитися.

Гребер зустрічає кількох своїх знайомих: професора Польмана, який ховає в будинку єврея, та Альфонса Біндінга, який став функціонером НСДАП.

Під час однієї з атак авіації союзників-антифашистів на місто скидають запальні бомби, в наслідок чого на очах у Гребера гине 5-річна дівчинка з немовлям на руках. Хімічний склад бомб був таким, що пропалював людські м'язи наскрізь, що призвело до великої кількості жертв. Одна з бомб падає на будинок Біндінга, і він гине. Незабаром професор Польман був заарештований гестапо за переховування єврея. Відпустка Гребер закінчується, він прощається з Елізабет, мріючи зустрітися після війни.

Гребер повертається на фронт, де радянські війська починають широкомасштабний наступ. Взвод Гербера під час наступу втрачає більшу частину особового складу. Гребер охороняє чотирьох місцевих жителів, які заарештовані за підозрою в участі у партизанському підрозділі. Один з полонених, старий, пропонує Греберу втекти з ними, але Гребер відмовляється від цієї пропозиції. Після раптового прориву радянських військ Штейнбреннер пропонує вбити жителів, але Гребер намагається йому перешкодити, і вбиває Штейнбреннера, а разом з тим і випускає жителів. Але за мить старий стріляє у Гербера, і він помирає.

Головні герої роману[ред. | ред. код]

  • Ернст Гребер — головний герой, німецький солдат, на фронті з самого початку війни, воював в Африці, у Європі, СРСР.
  • Елізабет Крузе — 20-річна дівчина. Знайома Ернста, батько якої перебуває в концтаборі.
  • професор Польман — шкільний учитель Ернста.
  • Альфонс Біндінг — колишній однокласник Ернста, функціонер нацистської партії.

Екранізації[ред. | ред. код]

У 1958 році за романом Еріха Марії Ремарка «Час жити і час помирати» знято художній фільм «Час любити і час помирати» («A Time to Love and a Time to Die») американським режисером Дагласом Сірком. За результатом онлайн-голосування на сайті IMDb фільм отримав 7.9 балів з ​​10.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Переклади українською[ред. | ред. код]

Хронологічний список українських перекладів творів Еріха Марії Ремарка.[2]

  • Еріх Марія Ремарк. Час жити і час помирати. Переклад з німецької: Юрій Петренко. Київ: Дніпро. 1974. 327 стор.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]