Чаус Микола Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чаус.
Чаус Микола Олексійович
Народився 13 грудня 1966(1966-12-13) (57 років)
Країна  Україна
Діяльність суддя
Посада суддя Дніпровського райсуду м. Києва до листопада 2017 року

Микола Олексійович Чаус (13 грудня 1966(1966-12-13)) — скандально відомий колишній суддя Дніпровського райсуду Києва, що ухвалював рішення проти Автомайдану і підлягав люстрації відповідно до закону, перебуваючи в списку на люстрацію Міністерства юстиції. Люстрований не був[1].

Діяльність[ред. | ред. код]

2012 року проти Чауса порушили дисциплінарну справу, але він залишився на своєму посту[2]. Він неодноразово викликав підозру щодо порушення закону, але завжди уникав покарання[3]. Взимку 2014 року Чаус виніс вирок за фальсифікованими справами проти активістів автомайдану.[джерело?]

Чаус зняв з розшуку і заборонив проводити слідчі дії проти кримінального авторитета Юрія Іванющенка, після чого злочинець і мільярдер виїхав з РФ на свою віллу в Монако. Адвокати давно називають суддю одним з головних фальсифікаторів справ в Києві[4].

Чаус також вів справу Геннадія Корбана. Групу адвокатів Геннадія Корбана очолив Андрій Богдан, а адвокатом другого фігуранта у справі Корбана — Михайла Кошляка був запрошений Андрій Смирнов[5].

2015 року Тимчасова спеціальна комісія після перевірки дій Чауса щодо позбавлення прав вирішила, що він порушив присягу і повинен бути звільнений.[джерело?] Справу було відкрито за заявою громадянина Вальтищева, якого суддя Чаус незаконно позбавив водійського посвідчення на півроку. Інтереси Вальтищева представляв адвокат Андрій Богдан[6].

28 січня 2016 року члени Вищої ради юстиції відклали розгляд дисциплінарного провадження щодо судді Миколи Чауса[6].

Нарешті 28 листопада 2017 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення звільнити Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України[7].

Підозра в отриманні хабара[ред. | ред. код]

9 серпня 2016 року Чауса затримали під час отримання хабара в $ 150 тис.[8]. Хабар отримав задля ухвалення потрібного рішення в кримінальному провадженні щодо торгівлі наркотиками. За словами глави Національного антикорупційного бюро Артема Ситника, Чаус підозрював, що ним займається НАБУ, і зажадав збільшити хабар зі $ 100 тис. до $ 150 тис.[9].

Отримані гроші суддя закопував на своєму городі в літрових банках[10].

Попри те, що суддю спіймали на хабарі, заарештувати його не змогли, бо Верховна Рада не дала дозволу.[джерело?] Наступного дня після викриття у хабарі суддя не прийшов на роботу.

11 серпня 2016 року детективи НАБУ провели обшук у Чауса. Його адвокат відмовлявся спілкуватися з пресою і відмовився назвати своє ім'я. У розшук Чауса не оголосили.

Втеча до Молдови[ред. | ред. код]

14 листопада 2016 року пресслужба НАБУ повідомила, що 11 листопада Інтерпол оголосив Чауса в міжнародний розшук. Він нелегально перетнув кордон з Молдовою, де попросив політичного притулку[11] й чекав розгляду його екстрадиції до України[12].

За даними ЗМІ, в ухвалі Вищого антикорупційного суду по справі № 991/1532/20 до втечі був причетний тогочасний його адвокат Андрій Смирнов[13].

В грудні 2019 року були оприлюднені записи, начебто зроблені в кабінеті керівника ДБР Романа Труби. На записах, датованих імовірно липнем 2019 року, людина з голосом Андрія Смирнова розповідає, що має контакт із суддею-втікачем. І від імені Андрія Богдана (на той час — голова Офісу Президента Зеленського) дає Трубі вказівки, як діяти у цій справі: «потрібно оточити страхом невідворотності покарання», допитуючи дружину, матір та адвоката[14][15].

18 вересня 2020-го Інтерпол призупинив міжнародний розшук Чауса на час розгляду його звернення[16].

15 березня 2021 представники САП заявили, що Україна вимагає екстрадиції Чауса з Молдови[17] після того, як повідомили, що Молдова відмовила йому в політичному притулку[18].

Можливе викрадення в Молдові[ред. | ред. код]

3 квітня 2021 року його адвокат Юліан Балан повідомив, що в центрі Кишенева троє невідомих озброєних людей викрали Чауса[19]. Речниця поліції Кишинева Наталя Статі підтвердила ці дані[20][21]. 5 квітня влада Молдови затримала одного з організаторів[22], останні підозрювані виїхали до України[23]. 15 квітня правоохоронці Молдови взяли під охорону дружину Чауса[24].

30 квітня Інтерпол зняв Чауса з міжнародного розшуку, задовольнивши скаргу його захисту. Підставою стала недостатність наданих українськими правоохоронцями документів для розшуку[25].

8 квітня молдовські та українські журналісти оприлюднили інформацію про причетність до викрадення Чауса громадян України — співробітників військової розвідки. Було названо їхні імена та опубліковано фото документів, за якими вони прибули до Молдови. Також була названо причину викрадення — потреба дискредитувати ексочільника ГУР МО Василя Бурбу, пов'язавши його з втечею Чауса у 2016-му[26].

Необхідність у такій дискредитації пояснювалась важливою роллю генерала у «вагнергейті» — скандалі з провалом спецоперації з затримання російських найманців групи «Вагнера», яка була провалена після доповіді про неї Офісу президента Зеленського[26].

9 квітня, у молдовському парламенті створили спеціальну комісію з розслідування викрадення Чауса[26].

22 квітня молдовські та українські медіа публікують нові докази причетності українських спецслужб до викрадення Чауса, включно з прізвищами офіцерів розвідки, які брали участь у викраденні. Вдається також встановити, як відбувалось стеження за Чаусом напередодні і маршрут викрадачів — завдяки GPS-трекеру в орендованому ними в Молдові авто. Також підтверджується версія вивезення Чауса в авто з українськими дипномерами — за кермом був військовий аташе посольства України. Разом із Миколою Чаусом був викрадений і його охоронець, але згодом він був відпущений[26].

Між тим з'являється інформація, що викраденого Миколу Чауса утримували на базі Головного управління розвідки в Хотянівці Київської області, з наміром «легалізувати» його появу в Україні, для чого екссуддю перевезли на військову базу біля Первомайська, що неподалік від адмінкордону з окупованим Кримом та Придністров'ям[26].

Поява в Україні[ред. | ред. код]

30 липня 2021 року староста села Мазурівка в Чернівецькому районі на Вінничині біля кордону з Молдовою Валерій Груньківський начебто повідомив, що там виявили Чауса[27]. Згодом Валерій повідомив, що тоді перебував далеко від села й про появу судді дізнався зі слів інших[28]. Того дня голодний Чаус у одних шортах прийшов до сільради й попросив допомоги[29].

За словами директора НАБУ першими на появу розшукуваного судді відреагувала Національна поліція, співробітники якої згідно законних процедур поставили до відома НАБУ — як ініціатора розшуку й заочного арешту колишнього судді. Та поки антикорупційне бюро організовувало процедуру його доставки до суду, екссуддю забрали місцеві працівники СБУ. Не складаючи жодних документів, не пояснюючи своєї поведінки, зокрема й генпрокуратурі. За словами Ситника, співробітники СБУ везли Чауса на Київщину вертольотом, а згодом доставляли до Києва у супроводі кортежу[30].

В Києві спецпризначенці НАБУ влаштував перегони за кортежем, яким Чауса везли з Київської області до будівлі головного управління СБУ на вулиці Володимирській. Там спецпризначенці НАБУ блокував приміщення СБУ з вимогою його видачі знайденого втікача[31][32]. Цього дня Чаус перебував у ізоляторі СБУ в Києві[33].

Наступного дня його допитала СБУ[34]. Представниками СБУ було заявлено, що Чауса не викрадали, а він сам подзвонив на гарячу лінію й викликав співробітників спецслужби[35]. 1 серпня з Чаусом зустрівся його адвокат[36].

Того ж дня, 1 серпня 2021 року, до ВАКС від НАБУ надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу екссудді Дніпровського райсуду Києва. Розгляд зазначеного клопотання було розпочато 1 серпня 2021 року, проте, у зв'язку із відсутністю підозрюваного, судове засідання було відкладено на 4 серпня 2021 року о 14:00[37].

2 серпня адвокат Ростислав Кравець повідомив, що його клієнт перебуває у статусі підозрюваного для НАБУ та потерпілого — для СБУ, його не затримано. Також адвокат готував клопотання до ОГПУ стосовно зміни підслідності справи[38].

Також 2 серпня НАБУ було зареєстровано два провадження у ЄРДР за фактом викрадення або незаконне утримання людини та перевищення службових повноважень. Так, на думку слідчих НАБУ дії СБУ підпадають під статті 146-1 та 365 Кримінального кодексу України[39].

3 серпня 2021 року НАБУ затримало Чауса у Клінічній лікарні «Феофанія»[40], де йому вручили клопотання про застосування запобіжного заходу[41]. Про місцезнаходження екссудді НАБУ повідомив керівник слідчого управління СБУ[30].

Засідання суду 5 серпня 2021 року відбувалося в закритому режимі через матеріали, що становлять державну таємницю. За даними адвоката, Чаус протягом 50 днів був прикутим до ліжка[42]. Суд відправив його під цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслета[43]. 9 серпня САП подала апеляцію на це рішення[44]. В суді Чаус заявив, що викрадачі хотіли його вбити, він втік від них і пройшов 50 км пішки, здавшись у СБУ.[45][46] Також він стверджував, що працівники НАБУ порушили Кримінальний кодекс, не подавши клопотання про затримання до Вищого антикорупційного суду, натомість звернувшись із клопотанням про запобіжний захід у вигляді арешту.[47]

14 червня 2023 року Миколі Чаусу на засіданні колегії суддів ВАКС визнали винним у хабарництві й засудив його до 10 років увʼязнення з конфіскацією майна.[48][49]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Чаус Николай Алексеевич
  2. ↑ Суддя, який розглядає справу Корбана, сам перебуває під слідством. ТСН.ua (укр.). 26 грудня 2015. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  3. ↑ Недолюстрований суддя Чаус погорів на хабарі в банці: всі подробиці скандалу. criminal.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
  4. ↑ СУДЬЯ, КОТОРЫЙ РАССМАТРИВАЕТ ДЕЛО КОРБАНА, САМ НАХОДИТСЯ ПОД СЛЕДСТВИЕМ
  5. ↑ Марія Ульяновська (24 вересня 2019). Андрій Смирнов — захисник Євромайдану, радник Владислава Каськіва й адвокат головних регіоналів. Профайл нового заступника голови Офісу президента. Бабель. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
  6. ↑ а б Скандальний суддя у справі Корбана Чаус поки що залишається на своїй посаді. ТСН. 26 січня 2016. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
  7. ↑ ВРП звільнила Миколу Чауса з посади судді Дніпровського районного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Судова влада України. 28 листопада 2017. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  8. ↑ Затриманим на хабарі у $ 150 тис суддею виявився скандальний Микола Чаус – журналіст. ТСН.ua (укр.). 9 серпня 2016. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 12 жовтня 2020.
  9. ↑ Холодницький: справа Чауса готова до передачі в суд. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 березня 2021. Процитовано 12 жовтня 2020.
  10. ↑ Судья Николай Чаус скрывается от следствия. Архів оригіналу за 15 травня 2018. Процитовано 12 жовтня 2020.
  11. ↑ Журналісти зняли, як одіозний суддя Чаус з охороною розгулює в Кишиневі. 5 канал (uk-UA) . Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  12. ↑ Чаус жив: в Молдове опровергли слухи об убийстве скандального судьи (рос.). www.segodnya.ua. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 11 листопада 2017.
  13. ↑ Назар Чорний (5 квітня 2021). Викрадення людини на території іншої держави? «Зробимо його разом!». Букви. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  14. ↑ ОПРИЛЮДНЕНО ЗАПИС, ЯК ЗАСТУПНИК БОГДАНА ДОМОВЛЯВСЯ З КЕРІВНИКОМ ДБР ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ЕКСРЕГІОНАЛА ЄФРЕМОВА. 5-й канал. 23 грудня 2019. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  15. ↑ "Його треба зараз #бати", - заступник голови ОП Смирнов давав вказівки Трубі від Богдана у справі судді-втікача Чауса. ВІДЕО. Цензор.НЕТ. 23 грудня 2021. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  16. ↑ Інтерпол тимчасово зупинив розшук екс-судді Чауса. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 12 жовтня 2020.
  17. ↑ Україна вимагатиме екстрадиції судді Чауса, - САП. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  18. ↑ Молдова остаточно відмовила судді Чаусу в політичному притулку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 20 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  19. ↑ У Молдові заявили про викрадення судді Чауса. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
  20. ↑ У Молдові викрали українського суддю Чауса. Українська правда (українською) . 3 квітня 2021. Архів оригіналу за 3 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  21. ↑ Адвокат екссудді Чауса заявив про його викрадення в Кишиневі. Радіо Свобода (українською) . 3 квітня 2021. Архів оригіналу за 3 квітня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  22. ↑ У Молдові заявили, що суддю Чауса викрали "іноземці" і вже виїхали в Україну. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
  23. ↑ Держприкордонслужба не знає, чи перетинав суддя Чаус український кордон. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 квітня 2021. Процитовано 5 квітня 2021.
  24. ↑ Молдова після викрадення Чауса взяла під охорону його дружину. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
  25. ↑ Інтерпол зняв Чауса з міжнародного розшуку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
  26. ↑ а б в г д Євген Магда, Назар Чорний (18 травня 2021). «Повернення» блудного судді?. Букви. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  27. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/news/propavshego-sudyu-chausa-nashli-ukraine-1627649004.html [Архівовано 30 липня 2021 у Wayback Machine.] Зниклого суддю Чауса знайшли в Україні, РБК
  28. ↑ "ПОЯВА" ЕКС-СУДДІ ЧАУСА СТАЄ ВСЕ ДИВНІШОЮ: СТАРОСТА СЕЛА МАЗУРІВКА СТВЕРДЖУЄ, ЩО НЕ БАЧИВ ЙОГО В ТОЙ ДЕНЬ І ПОЛІЦІЮ НЕ ВИКЛИКАВ. 5-й канал. 31 липня 2021. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  29. ↑ Під охороною СБУ. Що відомо про справу судді-втікача Чауса через місяць. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 30 серпня 2021.
  30. ↑ а б «Вертольотом і з кортежем»: Ситник розповів, як СБУ везла Чауса до Києва, а НАБУ знайшло його в «Феофанії». Букви. 5 серпня 2021. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 6 серпня 2021.
  31. ↑ Прийшли за Чаусом: НАБУ блокує СБУ в пошуках свого «клієнта» /Сьогодні, 30.072021/. Архів оригіналу за 30 липня 2021. Процитовано 30 липня 2021.
  32. ↑ https://news.rbc.ua/ukr/accidents/nabu-prosit-nenazvannyh-pravoohraniteley-1627650955.html [Архівовано 30 липня 2021 у Wayback Machine.] НАБУ просить неназваних «правоохоронців» віддати Чауса детективам, РБК
  33. ↑ Чаус знайшовся вже в Києві. Він в ізоляторі СБУ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  34. ↑ Чауса допитали, він під захистом та отримує медичну допомогу, - СБУ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  35. ↑ СБУ заявила, що не "викрадала" Чауса, а він сам попросив викликати співробітників спецслужби. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  36. ↑ Адвокат Чауса заявив, що знайшов підзахисного і поговорив з ним. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  37. ↑ Запобіжний захід Чаусу обиратимуть 4 серпня — ВАКС. Букви. 2 серпня 2021. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  38. ↑ У справі Чауса готується клопотання про зміну підслідності, - адвокат Кравець. Цензор.НЕТ. 2 серпня 2021. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
  39. ↑ Викрадення Чауса: НАБУ зареєструвало два провадження проти СБУ. Букви. 3 серпня 2021. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
  40. ↑ Детективи затримали колишнього суддю Чауса — НАБУ /Радіо Свобода, 3.08.2021/. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  41. ↑ НАБУ заявило про затримання Чауса у "Феофанії". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
  42. ↑ Запобіжний захід екссудді Чаусу обирають на закритому засіданні. Букви. 5 серпня 2021. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 4 серпня 2021.
  43. ↑ ВАКС відправив Чауса під цілодобовий домашній арешт. Укрінформ. 5 серпня 2021. Архів оригіналу за 5 серпня 2021. Процитовано 5 серпня 2021.
  44. ↑ САП оскаржила запобіжний захід Чаусу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 9 серпня 2021.
  45. ↑ Чаус каже, що його хотіли вбити, а він втік: текст рішення суду. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
  46. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень. reyestr.court.gov.ua. Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
  47. ↑ Чаус заявив, що його хотіли вбити і він втік, - текст судового рішення. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
  48. ↑ Свобода, Радіо (14 червня 2023). Колишній суддя Чаус засуджений до 10 років за ґратами – ВАКС. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 14 червня 2023.
  49. ↑ Оголошення вироку у справі екссудді Дніпровського райсуду Києва (uk-UA) , процитовано 14 червня 2023

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чаус_Микола_Олексійович&oldid=39708605