Чачалака східна
| ?Чачалака східна | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
| Родина: | Краксові (Cracidae) |
| Рід: | Чачалака (Ortalis) |
| Вид: | Чачалака східна |
| Біноміальна назва | |
| Ortalis vetula (Wagler, 1830) | |
![]() | |
| Посилання | |
| Ortalis vetula | |
| Ortalis vetula | |
| 175716 | |
| 22678305 | |
| 8984 | |
| Fossilworks: | 373575 |
Чачалака східна[2] (Ortalis vetula) — вид куроподібних птахів родини краксових (Cracidae).
Вид поширений на півдні Техасу, вздовж східного узбережжя Мексики, в Гватемалі, Белізі, Гондурасі, на півночі Нікарагуа, а також є ізольована популяція на півострові Нікоя на північному заході Коста-Рики. Мешкає в сухих і вологі лісах, особливо там, де вони перемежовуються з чагарниками і саванами.
Великий птах, завдовжки від 50 до 56 см і вагою від 430 до 800 г. Голова і шия темно-сірі або чорнуваті. Оперення на спині і крилах оливково-коричневе. Довгий хвіст чорно-зеленого кольору з білим кінчиком. Має руді або червонуваті пір'я біля основи хвоста, на крупі, на верхній частині ніг і на кінчиках крил. Дзьоб чорний.
Живе на деревах групами до 15 птахів. Годується плодами, насінням та листям дерев, лише зрідка можуть спускатися на землю. Гніздяться на деревах і відкладають до 4 яєць, які самиця насиджує 25 днів.
Включає п'ять підвидів:
- O. v. deschauenseei Bond, 1936 — острів Утіла біля Гондурасу.
- O. v. mccallii Baird, 1858 — крайній південь Техасу у Сполучених Штатах до північний Веракрусу у Мексиці
- O. v. intermedia Peters, 1913 — південний Юкатан (Мексика), Беліз та Гватемала
- O. v. pallidiventris Ridgway, 1887 — північ півострова Юкатан
- O. v. vetula (Wagler, 1830) — від штату Веракрус в Мексиці до північного заходу Коста-Рики.
- ↑ BirdLife International (2020). Ortalis vetula: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 грудня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Straub, Robert (20 квітня 2012). Plain Chachalaca calling. YouTube. Архів оригіналу за 14 грудня 2021.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
