Чха Бом Ґин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ча Бум-Кун)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чха.
Ф
Чха Бом Ґин
Чха Бом Ґин
Чха Бом Ґин
Особисті дані
Народження 22 травня 1953(1953-05-22)[1][2] (70 років)
  Хвасон, Республіка Корея
Зріст 181 см
Громадянство  Південна Корея
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
Південна Корея Університет Корьо
Професіональні клуби*
1978—1979 Німеччина «Дармштадт 98» 1 (0)
1979—1983 Німеччина «Айнтрахт» (Франкфурт) 122 (46)
1983—1989 Німеччина «Баєр 04» 185 (52)
1978—1989 Всього за кар'єру 308 (98)
Національна збірна
1970—1972 Південна Корея Південна Корея (до 20) ? (?)
1972—1986 Південна Корея Південна Корея 121 (55)
Тренерська діяльність**
1991—1994 Південна Корея «Ульсан Хенде»
1997—1998 Південна Корея Південна Корея
1998—1999 КНР «Шеньчжень Пінань»
2003—2010 Південна Корея «Сувон Самсунг Блювінгз»
Звання, нагороди
Нагороди
кавалерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Чха Бом Ґин (кор. 차범근?, 車範根?; 22 травня 1953, Хвасон) — південнокорейський футболіст і тренер.

Визнаний найкращим футболістом Азії XX століття за версією Міжнародної федерації футбольної історії та статистики.

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Чха Бом Ґин почав свою футбольну кар'єру в 1971 році в клубі «Коріан Ейр». У грудні 1978 року футболіст перейшов у клуб Бундесліги — «Дармштадт 98». Через сезон він перейшов в «Айнтрахт» з Франкфурта, з яким в 1980 році виграв Кубок УЄФА.

Чха Бом Ґин у 1979 році під час виступів за «Айнтрахт»

З 1983 року Бум-Кун грав за леверкузенський «Баєр 04», з яким виграв свій другий Кубок УЄФА в 1988 році. У 1989 році завершив кар'єру, зігравши в Бундеслізі 308 матчів і забивши 98 голів (жодного з них — з пенальті)[3]. За 10 сезонів він отримав лише одну жовту картку. Встановлений ним рекорд за кількістю забитих голів у Бундеслізі серед легіонерів пробув 10 років і був побитий лише Стефаном Шапюїзою в 1999 році.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У 1971 році Чха Бом Ґин дебютував у юнацькій збірній Південної Кореї. У 1972 році став наймолодшим гравцем у складі національної збірної Південної Кореї.

Незважаючи на восьмирічну перерву в іграх за збірну Південної Кореї Чха зіграв за неї 121 матч і забив 55 голів, що на момент закінчення його кар'єри (1989 рік) було одним з найкращих показників у світі як за кількістю ігор, так і за кількістю голів. Він взяв участь у фінальному турнірі чемпіонату світу 1986 року, де зіграв у всіх трьох матчах. Є кращим бомбардиром в історії південнокорейської збірної.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У 1991—1994 роках тренував команду К-Ліги «Ульсан Хенде».

У 1997 році Чха Бом Ґин був призначений тренером збірної Кореї, і був звільнений в ході фінального турніру чемпіонату світу 1998 після поразки 0:5 від збірної Нідерландів.

Після звільнення між ним і Корейською федерацією футболу виник конфлікт, в результаті якої він був на 5 років дискваліфікований всередині країни.

Два сезони він тренував китайський «Шеньчжень Сянсюй Ейсіті», потім працював телекоментатором. У 2003 році очолив клуб «Сувон Самсунг Блювінгз», з яким виграв ряд трофеїв, в тому числі — чемпіонат і кубок Південної Кореї.

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець[ред. | ред. код]

Айнтрахт Франкфурт

Баєр 04

Збірна Південної Кореї

Як тренер[ред. | ред. код]

Сувон Самсунг Блюуингз

Особисте життя[ред. | ред. код]

Син Чха Бом Ґина, Чха Ду Рі, також став футболістом, грав за південнокорейську збірну і німецькі клуби.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ FBref
  3. ↑ Matthias Arnhold (28 March 2012). Cha Bum-Kun – Matches and Goals in Bundesliga. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 19 April 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Південна Корея
Південна Корея

Пак Чон Хві (1948) · Лі Йон Мін (1948) · Кім Йон Сик (1954) · Чон Гук Чин (1959–60) · Лі Чон Гап (1961) · Пак Іль Гап (1964) · Чон Гук Чин (1964–65) · Чон Нам Сик (1965–66) · Хан Хон Гі (1970–71) · Хон Док Йон (1971) · Пак Пьон Сок (1971–72) · Хам Хин Чхоль (1972) · Мін Бьон Де (1972–73) · Мун Джон Сик (1973) · Чхве Йон Гин (1974) · Хам Хин Чхоль (1974–76) · Мун Джон Сик (1976) · Чхве Джон Мін (1977) · Кім Джон Намв. о. (1977) · Хам Хин Чхоль (1978–79) · Чан Гьон Хван (1979–80) · Кім Джон Намв. о. (1980–82) · Чхве Ин Тхек (1982–83) · Чо Юн Ок (1983) · Пак Чон Хван (1983–84) · Мун Джон Сик (1984–85) · Кім Джон Нам (1985–86) · Пак Чон Хван (1986–88) · Кім Джон Нам (1988) · Лі Хве Тхек (1988–90) · Лі Чха Ман (1990) · Пак Чон Хван (1990–91) · Ко Дже Ук (1991) · Кім Хо (1992–94) · Бишовець (1994–95) · Пак Чон Хван (1995) · Хо Джон Му (1995) · Чон Бьон Тхак (1995) · Ко Дже Ук (1995) · Пак Чон Хван (1996–97) · Чха Бом Ґин (1997–98) · Кім Пхьон Сокв. о. (1998) · Хо Джон Му (1998–2000) · Пак Хан Сив. о. (2000) · Гіддінк (2001–02) · Кім Хо Гонв. о. (2002) · Коелью (2003–04) · Пак Сон Хвав. о. (2004) · Бонфрере (2004–05) · Адвокат (2005–06) · Вербек (2006–07) · Хо Джон Му (2007–10) · Чо Гван Ре (2010–11) · Чхве Ґан Хий (2011–13) · Хон Мьон Бо (2013–14) · Штіліке (2014–17) · Сін Тхе Йон (2017–18) · Бенту (2018–22) · Клінсманн (2022–)

Кім Хо (1996–2003) · Чха Бом Ґин (2004–2010) · Юн Сун Хьо (2010–2012) · Со Джон Вон (2013–2018) · Лі Бьон Кин (2018) · Лі Лім Сен (2019–2020) · Чо Син Чин (2020) · Пак Кон Ха (2020–2022) · Лі Бьон Кин (2022–2023) · Чхве Сон Йон (2023) · Кім Бьон Су (2023–)

«Ульсан Хьонде» – Тренери

Мун Джон Сик (1984–1986) · Чо Чхон Йон (1986–1987) · Кім Хо (1988–1990) · Чха Бом Ґин (1991–1994) · Ко Дже Ук (1995–2000) · Чон Джон Су (2000) · Кім Джон Нам (2000–2008) · Кім Хо Кон (2009–2014) · Чо Мін Гук (2014) · Юн Джон Хван (2015–2016) · Кім До Хун (2017–2021) · Хон Мьон Бо (2021–)

«Шеньчжень» – Тренери

Ху Чжиган (1994–1995) · Чжоу Хуянь (1995–1996) · Лю Цзяньцян (1996–1997) · Лю Цзяньжень (1997) · Сяо Дуїн (1997–1998) · Цзен Сюелінь (1998) · Чха Бом Ґин (1998–1999) · Таварес (1999–2000) · Чжу Гуанху (2000–2005) · Чі Шанбінь (2005) · Го Жуйлун (2005) · Се Фен (2005) · Ван Баошань (2005–2006) · Се Фен (2006) · Чжан Цзюнь (2006–2007) · Май Чао (2007–2008) · Чжан Цзенцун (2008–2009) · Фан Юхон (2009) · Се Фен (2009) · Гогич (2010–2011) · Труссьє (2011–2013) · Лі Ї (2013–2015) · Лі Лім Сен (2015) · Лі Хайцян (2015) · Тан Яодун (2015–2016) · Зеєдорф (2016) · Ерікссон (2016–2017) · Ван Баошань (2017–2018) · Лопес Каро (2018–2019) · Донадоні (2019–2020) · Чжан Сяожуй (2020) · Кройф (2020–2021) · Гранеро (2021) · Чжан Сяожуй (2021) · Лі Чан Су (2022) · Чжан Сяожуй (2022) · Чень Тао (2020–2023) · Сян Цзунь (2023–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чха_Бом_Ґин&oldid=40140959