Чебаник Василь Якович
Васи́ль Я́кович Чеба́ник (нар. 5 серпня 1933, Клішківці — пом. 13 березня 2025, Київ[6]) — український художник-графік, книжковий ілюстратор, педагог, автор абеткової графіки «Рутенія», творець церемоніального примірника книги «Конституція України» у Верховній Раді України, член Національної спілки художників України, Заслужений діяч мистецтв УРСР (1979), професор (1980), завідувач кафедри графічного дизайну Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука[7], член-кореспондент Національної академії мистецтв України (2013), Почесний доктор НаУКМА (2019)[8], лауреат Шевченківської премії (2019, проєкт «Графіка Української мови»).
Народився 5 серпня 1933 року в селі Клішківцях (нині Чернівецька область, Україна). У 1963 році закінчив Київський художній інститут (майстерня книжкової графіки Василя Касіяна). Навчався у Іларіона Плещицького, Георгія Якутовича. У цьому закладі викладав з 1962 року на кафедрі графічних мистецтв; 1963—2000 — асистент, викладач, старший викладач, доцент (з 1972), в. о. професора; з 1967 року — член КПРС[9]; у 1972—1975 роках обіймав посаду декана живописного, графічного та скульптурного факультетів, потім професор (з 1980) кафедри графіки КДХІ; з 1973 року — керівник майстерні книжкової графіки, перепрофільованої 1991 року на майстерню дизайну та інтролігації. У 2000—2004 роках — професор кафедри графічних мистецтв та кафедри дизайну НАОМА. З 2008 по 2012 рр. — професор, завідувач кафедри графічного дизайну КДАДПМД імені Михайла Бойчука. З 2012 року — професор кафедри графічного дизайну КДАДПМД імені Михайла Бойчука.
Василь Якович Чебаник працював у галузі книжкової графіки, мистецтва шрифту, інтролігації[10]. Оригінальний інтерпретатор образів літературної класики, офорти на пластику та металі. Створив оригінальні шрифти, які крім інформаційної функції мають і естетично-образну. Особиста художня практика митця у книговидавничій сфері, педагогічна діяльність, виховання молодих талантів, його майстер-класи, участь у форумах і конференціях з питань розвитку культури рукописного шрифту відчутно вплинули на розвиток культури шрифту в Україні. Вільний майстерний малюнок, графічна експресія, переконлива образність, глибока проникливість у змістово-стильову тканину і сутність літературного твору стали прикметними рисами Василя Чебаника як автора ілюстрацій до численних книжкових видань та інших різновидів графіки. Останнє десятиліття цілком відданий інтролігації книжок, брав участь у конкурсах українських видань, створював ексклюзивні роботи, за які відзначений «Почесною грамотою Президії Верховної Ради України», дипломом «Івана Федорова», дипломом «Георгія Якутовича» та ін. Священна фраза художника: «Спочатку було слово»[11].
Після 2000 року майже винятко́во працював над проєктом «Рутенія. Графіка української мови».[12]
Автор оформлення та виготовлення церемоніального примірника «Конституції України» у 2001 році. Шрифти «Рутенія» стали окрасою і центральним елементом палітурки і титульної сторінки церемоніального примірника «Конституції України»[13]

- «Камінний господар» і «Досвітні вогні» Лесі Українки (1965),
- серія листівок-портретів «Класики української літератури» (1966)[14],
- «П'єси» О. Корнійчука (1969),
- серія видань «Перлини світової лірики»,
- «Собор паризької Богоматері» В. Гюґо (1976),
- «Нічні роздуми старого майстра» М. Бажан (1976),
- «Голосіївська осінь» М. Рильський (1985),
- «Так ніхто не кохав» В. Сосюри (1987),
- «Дорога болю» В. Стус (1990),
- «Десь на дні мого серця» П. Тичина (1991),
- ювілейні події, присвячені Леонардо да Вінчі, Рафаелю, О. Довженко, Лесі Українки та інших
Інтролігації (шкіряне палітурництво)[15]
[ред. | ред. код]
Василь Чебаник створив кілька сотень шкіряних палітурок до різноманітних книг, альбомів, дипломів; футлярів, скриньок у яких зберігаються цінні речі. Майстер ніколи не підраховував, скільки його творів розійшлося Україною та світом. Офіційні особи, наприклад, Президент України, замовляли художникові речі, що були подаровані представникам інших держав. Це створює деякі труднощі для дослідження доробку Василя Чебаника, оскільки багато оригіналів його визначних творів тепер неможливо побачити. Поштовхом до початку практичної роботи над створенням ручної індивідуальної оправи було замовлення оформити «Хвальну книгу» Університету «Києво-Могилянська академія». В цій книзі вписуються імена приватних осіб і назви організацій, що причетні до розвитку та піднесення академії[16].
- «Хвальна книга» Університету «Києво-Могилянська академія»[16]
- «Диплом лавреата[17] Національної премії України імені Тараса Шевченка»
- Оформлення примірників книг «Конституція України» для Президентів України[16]
- Перша Конституція була виконана В. Чебаником на замовлення Президента України на початку 1990-х рр., призначалася для роботи і повинна була прикрашати робочий стіл першої особи держави.
- «Конституція України»[18] — ексклюзивний (церемоніальний) примірник, на котрому складають Присягу Президенти України (з 2005 р.). Зберігається у Верховній Раді України з 2002 року.
- Скринька для зберігання символічного подарунка-сувеніра з зображенням кораблів, присвяченого ювілейним роковинам відкриття Америки. Подарована Біллу Клінтону (2000 р.).
- Скринька для зберігання мозаїки із зображенням Еразма Ротердамського. Подарунок Гельмуту Колю[16]

Починаючи з 2001 року Василь Якович Чебаник працює над проєктом «Рутенія. Графіка української мови»[19] (скорочено шрифт/абетка «Рутенія»). Це проєкт оновленої абетки української мови на історичних національних основах, з наданням їй форм сучасної європейської пластики. Нове графічне оформлення української мови, надання українській абетці автентичного національного вигляду підтримала Національна академія мистецтв України на Загальних зборах 20 червня 2017 року. На Зборах ухвалили рішення про необхідність запровадити й увести в українську граматику новостворених шрифтових гарнітур абетки «Рутенія» для використання в офіційній графічній морфології і культурному обігу[20].
- у 2019 році проєкт «Графіка української мови»[21](«Абетка») відзначено Шевченківською премією[22]
- 10 листопада 2021 року відбулася презентації нової книжки Василя Чебаника «Графіка української мови», котра стала підсумком двадцятирічної роботи художника. У книжці представлено зразки нових шрифтів (45 гарнітур[23]) та наведено приклади їхнього використання у різних сферах друкарської справи. Шість оцифрованих шрифтів Василь Чебаник надав для безоплатного використання всім охочим[23].
- Шрифти Василя Чебаника використовуються Верховною Радою України[13], Національною академією мистецтв України, Національною академією образотворчого мистецтва і архітектури, Київським державним інститутом декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, ДУ «Академія патрульної поліції» (м. Київ), Публічною бібліотекою імені Лесі Українки (м. Київ), Національним університетом «Києво-Могилянська академія»[24].
- ↑ https://apostrophe.ua/ua/news/society/culture/2025-03-14/umer-izvestnyiy-ukrainskiy-hudojnik-grafik-vasiliy-chebanik/340715
- ↑ http://konshu.org/section/graphic/lopukhova-natalia.html
- ↑ http://konshu.org/section/graphic/yakutovych-anton.html
- ↑ http://konshu.org/section/graphic/yakutovich-sergey.html
- ↑ http://konshu.org/section/graphic/ivanov-akhmetov.html
- ↑ Помер відомий український художник-графік Василь Чебаник
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 3 грудня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Національний університет «Києво-Могилянська академія» — Автор могилянської символіки Василь Чебаник – Почесний доктор НаУКМА. web.archive.org. 15 листопада 2021. Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ М. П. Бажан; О. К. Антонов, ред. (1985). Чебаник: Українська радянська енциклопедія (УРЕ). Т. 12 (вид. 2). Головна редакція Української радянської енциклопедії. с. 252. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Book Brothers Atelier: понад 99% людей не знають, що таке інтролігація. chytomo.com (укр.). 11 серпня 2020. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ мистецький журнал "Артанія". www.artanija.com. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
- ↑ Василь Чебаник про абетку «Рутенія» [Архівовано 15 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Нестор Воля, 21.07.2020.
- ↑ а б «Книга нації»: тисячоліття традиції конституціоналізму та символ свободи. www.golos.com.ua (укр.). 28 червня 2023. Процитовано 12 листопада 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 3 грудня 2011.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Українська бібліотечна енциклопедія. ube.nlu.org.ua. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ а б в г Антонюк, Оксана (2007). ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ВАСИЛЯ ЧЕБАНИКА. Художня культура. Актуальні проблеми: наук. вісн. / Нац. акад. мистецтв України, Ін-т пробл. сучас. мистец. № №4 (2007). К.: Фенікс. с. 87—95. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 24 жовтня 2021.
{{cite news}}:|issue=має зайвий текст (довідка) - ↑ Національна премія України імені Тараса Шевченка. Вікіпедія (укр.). 17 липня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
- ↑ Файл:Василь Чебаник, Почесна Грамота за особливі заслуги перед Українським народом (Голова ВРУ №185 від 18 квітня 2002р.).tif. Вікіпедія (укр.). 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Графіка українського правопису. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
- ↑ Проект «Графіка української мови» | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 24 листопада 2019.
- ↑ Дудник І. Українська літера/ Латиниця витісняє кирилицю. Український шрифт просувають на голому ентузіазмі. tyzhden.ua. – 2009. – 3 лип. (№26 (87). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021.
- ↑ Чебаник Василь Якович | Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. knpu.gov.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
- ↑ а б Художник-графік Василь Чебаник подарував видавцям шість нових шрифтів. www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 листопада 2021. Процитовано 15 листопада 2021.
- ↑ Андрій Месюр: Кирилиця, латинка та Чебаник. site.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 серпня 2020. Процитовано 24 листопада 2019.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- 5 серпня— 80 років від дня народження художника-графіка Василя Чебаника (1933): [нар. в с. Клішківці Хотин. р-ну] // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2013 році): бібліогр. покажчик / авт.-уклад. О. О. Гаврилюк, Ю. В. Боганюк.— Чернівці, 2013.— С. 159—160.
- 75 років українському графіку, заслуженому діячеві мистецтв України, члену Національної спілки художників України, професору Василю Яковичу Чебанику /1933/: [5 серпня] // Гусар Ю. С. Буковинський календар. Ювілеї— 2008: словник-довідник / авт.-упоряд. Ю. С. Гусар.— Чернівці, 2008.— С. 72.
- Антонюк О. ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ВАСИЛЯ ЧЕБАНИКА. Художня культура. Актуальні проблеми [Архівовано 1 серпня 2020 у Wayback Machine.]: наук. вісн. / Нац. акад. мистецтв України, Ін-т пробл. сучас. мистец./ — К,: Фенікс, № 04 (2007).— С. 87-95 (Повний текст, *pdf)
- Антонюк О. Шкіряне палітурництво— одна з яскравих граней творчості Василя Чебаника / О. Антонюк // Образотв. мистецтво.— 2008.— № 1.— С. 106—107.
- Брюховецька Л. Хто дістане перли з морського дна?: [про майстра кн. графіки В. Я. Чебаника] / Л. Брюховецька // Київ. — 1989. — № 1.— С. 170—172.
- Гомирева О. Рукописний шрифт у творчості Василя Чебаника [Архівовано 1 листопада 2021 у Wayback Machine.] / О. Гомирева // Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки. — 2012. — Вип. 4. — С. 291—295. (Повний текст, *pdf [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.])
- Дудник І. Українська літера. Латиниця витісняє кирилицю. Український шрифт просувають на голому ентузіазмі / І. Дудник // Укр. Тиждень.— 2009.— 3 лип. (№ 26 (87). — Режим доступу: http://tyzhden.ua/Publication/3657 [Архівовано 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
- Загаєцька О. Подвижник української книжкової графіки: [про художника-графіка В. Я. Чебаника] / О. Загаєцька // Вітчизна. — 2006.— № 3-4. — 172—176: іл.
- Полтавська Ю. Серцем відданий книзі: [про художника-графіка В. Чебаника] / Ю. Полтавська // Артанія.— 2011.— № 1.— 16-24: іл.
- Чебаник Василь Якович: [художник-графік] // Митці України: енцикл. довідник / упоряд М. Г. Лабінський, В. С. Мурза; за ред. А. В. Кудрицького.— К., 1992. — С. 626.
- Чебаник Василь Якович: [український художник графік, засл. діяч мистецтв УРСР (1979), що народ. в с. Клішківці Хотин. р-ну] // Мистецтво України: біогр. довідник / за ред. А. В. Кудицького. — К., 1997. — С. 627
- Чебаник Василь Якович: [біогр. довідка] // Буковина. Імена славних сучасників: довід.-біогр. видання / авт.- упоряд. Н. Струк, О. Матвійчук. — К,: Світ успіху, 2004. — Т. І. — С. 206—207.: фото.; Т. ІІ.— К., 2006.— С. 271.
- Чебаник Василь Якович // Богайчук М. А. Література і мистецтво Буковини в іменах: словник-довідник / М. А. Богайчук. — Чернівці: Букрек, 2005. — С. 290.
- Чебаник В. Рідній мові — зримий образ: [проект видатного графіка] / В. Чебаник // Укр. культура.— 2007.— № 1.— С. 19-21.
- Чебаник Василь Якович // Видатні діячі культури та мистецтв Буковини: біобібліогр. довідник / авт.-уклад. Ю. В. Боганюк, О. О. Гаврилюк, Г. В. Добровольська, М. М. Довгань, А. С. Іваницька.— Чернівці, 2010.— Вип. І.— С. 177.
- Той, що «грає» буквами: [В. Чебаник, нар. 05.08.1933 р. в с. Клішківці Хотин. р-ну] // Укр. культура. — 2007.— № 11. — С. 21.
- Цілісний витвір книжкового мистецтва: [про художника В. Я. Чебаника] // Образотв. мистецтво. — 2005. — № 4. — С. 89.
- Чебаник В. Усе одно, що двоголовий ореал із жовто-блакитним банти-ком… [Архівовано 5 січня 2022 у Wayback Machine.]: [Бесіда з худож.-графіком Василем Чебаником] // Слово Просвіти. — 2005. — 10—16 листоп. (Чис. 45). — С. 8.(Повний текст, *pdf [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.])
- Народились 5 серпня
- Народились 1933
- Уродженці Клішківців
- Померли 13 березня
- Померли 2025
- Викладачі НАОМА
- Викладачі Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну
- Члени Національної спілки художників України
- Заслужені діячі мистецтв УРСР
- Лауреати Шевченківської премії
- Художники XX століття
- Радянські графіки
- Радянські педагоги
- Радянські професори
- Члени КПРС
- Художники Києва
- Українські ілюстратори
- Українські графіки
- Шрифтові дизайнери
- Українські професори
- Почесні доктори Києво-Могилянської академії
- Члени-кореспонденти Національної академії мистецтв України
- Лауреати Шевченківської премії 2019 року