Чебикін Андрій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чебикін Андрій Володимирович
Andriy Chebykin.jpg

Андрій Чебикін у 2014
Народився 14 квітня 1946(1946-04-14) (71 рік)
м. Гайсин Вінницької обл.
Національність українець
Діяльність Академік
Посада Президент Національної академії мистецтв України
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Народний художник України — 1992 Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2007

Андрі́й Володи́мирович Чеби́кін (14 квітня 1946) — художник-графік, педагог. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2007).

Ректор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (з 1989 року). Президент Національної академії мистецтв України (з 1997 року).

Учасник вітчизняних та міжнародних художніх виставок. Твори Андрія Чебикіна зберігаються у Національному художньому музеї України (Київ), Державній Третьяковській галереї (Москва), інших музеях та приватних колекціях України і світу.

За тридцять п'ять років педагогічної діяльності створив своєрідну школу естампа. Керує майстернею вільної графіки Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (з 1985).

Біографія[ред.ред. код]

Народився 14 квітня 1946 року у місті Гайсин Вінницької області.

Голова комітету у справах премії ім. Івана Огієнка. Член Національної спілки художників України.

1989 року обраний ректором Київського державного художнього інституту. За час керівництва навчальним закладом, зберігаючи добрі традиції, здійснив переорієнтацію навчального процесу, спрямовану на вільне розкриття творчих здібностей студентів.

Андрій Чебикін є співавтором підручника «Техніка офорта» (1978) для художніх вищих навчальних закладів. Багато його колишніх вихованців стали відомими художниками, лауреатами різноманітних художніх конкурсів, виставок, отримали почесні звання України.

Працює у галузі станкової, книжкової графіки, монументального мистецтва. Створені ним графічні серії вражають глибиною думки і виразністю художньої форми, елегантною розкутістю виконання. Серед важливих художньо-пластичних принципів, розроблених художником-педагогом Андрієм Чебикіним, є принцип умілого, винахідливого поєднання метафоричної мови символів і знаків з пластичними якостями фактури графічних матеріалів (паперу, картону тощо).

Чебикін А. В. є членом Акредитаційної комісії України.[1]

Твори[ред.ред. код]

Найвідоміші роботи: графічні серії «Село Обрадове» (1970), «Солдатські будні» (1972–1973), «Космічні офорти» (1976), «Всесвіт» (1979–1980), «Космос—Земля» (1986); ілюстрації до літературних творів І. Франка, Л. Вишеславського, Н. Гнатюк, В. Грабовського, І. Драча, Б. Олійника, В. Простопчука, Г. Чубач (1977—1990), серія гобеленів для інтер'єрів Донецького академічного театру опери та балету ім. А. Солов'яненка (1994—1995); цикли станкових рисунків та акварелей (1987—2006).

Відзнаки[ред.ред. код]

Почесне членство:

  • почесний член Української академії архітектури (1998)
  • зарубіжний почесний член Російської академії мистецтв (2007)

Нагороди:

  • Премія Ленінського комсомолу (1977)
  • Золота медаль ім. М. Б. Грекова (1989)
  • Народний художник України (1992)
  • Премія імені Огієнка (1996)
  • «За заслуги» І (2007), ІІ (2004), ІІІ (1997) ступенів
  • Почесна грамота Верховної Ради України (2006)
  • Почесна відзнака Київського міського голови «Знак Пошани» (2006)
  • Золота медаль АМУ (2006)
  • Національна премія України ім. Тараса Шевченка (2007)
  • Орден «Зірка Сенатора» Європейської академії природознавчих наук (2009)
  • Диплом імені Георгія Якутовича (2010)
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2011).

Сім'я[ред.ред. код]

Батько Володимир Федорович (1922–1996) — вчитель, директор Гайсинської середньої школи; мати Єфросинія Андріївна (1922) — домогосподарка.

Дружина Тамара Олексіївна (1944) — архітектор. Син Олексій Чебикін (1969) — художник-графік, член НСХУ. Син Володимир (1973) — художник-графік.[2]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]