Чеботарьов Федір Кузьмич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Федір Кузьмич Чеботарьов
Федір Кузьмич Чеботарьов
Голова виконкому Київської міськради депутатів трудящих
2 лютого 1946 — грудень 1947
Попередник: Федір Мокієнко
Спадкоємець: Олексій Давидов
 
Партія: КПРС
Освіта: Київський хіміко-технологічний інститут
Ленінградська військово-технічна академія ім. Ф. Е. Дзержинського
Народження: 15 червня 1904(1904-06-15)
с. Хороше, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія (нині — Слов'яносербський район, Луганська область)
Смерть: 19 січня 1985(1985-01-19) (80 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство: Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Автограф: Fedir Chebotariov Signature 1946.png
Нагороди:
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Чеботарьо́в Фе́дір Кузьми́ч (15 червня 1904(19040615), с. Хороше, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 19 січня 1985, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський державний діяч, голова виконавчого комітету Київської міськради депутатів трудящих у 1946-1947 роках.

Біографія[ред.ред. код]

Народився на Луганщині в родині селян-бідняків.

Працював учнем та підмастер'ям на черепичному заводі.

У 1919 році вступив до КП(б)У, брав участь у громадянській війні.

Після демобілізації з 1924 року працював на шахті Криворізького рудника та вчився на Луганському індустріальному робітфаку. Того ж року переведений до Київського хіміко-технологічного інституту. Одночасно вчився у Військово-технічній академії ім. Дзержинського (м. Ленінград), яку закінчив у 1932 році.

У 1933 році був призначений директором Київського електромеханічного комбінату.

З 1934 року працював на заводі «Арсенал» заступником та начальником цеху, згодом — начальником виробництва, заступником головного інженера заводу.

У серпні 1937 року обраний першим секретарем Кіровського райкому КП(б)У. 3 грудня того ж року призначений директором заводу «Арсенал».

У 1939-1946 роках перебував на керівних посадах на промислових підприємствах Далекого Сходу.

Згодом направлений до Києва, де з лютого 1946 до грудня 1947 року працював головою виконкому Міської ради депутатів трудящих.

У 1947-1949 роках був заступником міністра місцевої промисловості УРСР, начальником відділів Київського раднаргоспу, Міністерства харчової промисловості УРСР. Пізніше працював у Держплані УРСР.

Брав активну участь у громадському житті, обирався депутатом Верховної Ради УРСР, членом Київського міського та Печерського районного комітетів Компартії України.

Помер у Києві 19 січня 1985 року.

Відзнаки[ред.ред. код]

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Джерела[ред.ред. код]