Чебрець найгарніший
| Чебрець найгарніший | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Рід: | Чебрець (Thymus) |
| Вид: | Чебрець найгарніший (T. pulcherrimus)
|
| Біноміальна назва | |
| Thymus pulcherrimus | |
| Синоніми | |
|
Thymus carpathicus Celak. | |
Чебрець найгарніший[1] або чебрець гарний[2] (Thymus pulcherrimus) — вид рослин родини глухокропивові (Lamiaceae), поширений у центральній Європі[3]. Етимологія: лат. pulcherrimus — «найгарніший»[4].
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічна рослина 1.5–10 см завдовжки. Стебла повзучі, дещо дерев'янисті. Бічні жилки зростаються одна з одною на краю листка, утворюючи жилку, що облямовує листок. Рослина мезофільна, з черешчатими яйцеподібними або яйцеподібно-трикутними тонкими листками, 5–10 мм завдовжки, 3–6 мм завширшки, з квітконосними пагонами 2–6 см заввишки, запушеними на 2 протилежних гранях поперемінно від міжвузля до міжвузля. Горішки кулясті або дещо овальні, 0.7–0.9 × 0.6–0.7 мм, поверхня комірчаста, слабо блискуча, темно-коричнева. 2n=56, 60[2][5].
Поширення[ред. | ред. код]
Європа: Польща, Чехія, Словаччина, Україна, Румунія[3]. Цей таксон включений до Червоного списку як такий, що перебуває під критичною загрозою[6].
В Україні зростає на субальпійських луках і відслоненнях — у Карпатах[2].
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Thymus pulcherrimus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 311. (рос.)(укр.)
- ↑ а б The Euro+Med PlantBase. Процитовано 06.09.2018. (англ.)
- ↑ Dictionary of Botanical Epithets. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 30.08.2021. (англ.)
- ↑ Bojnanský, V.; Fargašová, A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 585. (англ.)
- ↑ Vít Grulich (2012). Thymus pulcherrimus subsp. sudeticus. botany.cz. Архів оригіналу за 22 квітня 2020. Процитовано 30.08.2021. (чеськ.)
|
Це незавершена стаття про глухокропивові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|