Чезаре Беккаріа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чезаре Беккаріа
Cesare Beccaria.jpg
Народився 15 березня 1738(1738-03-15)[1][2][3]
Мілан, Міланське герцогство[4]
Помер 20 листопада 1794(1794-11-20)[1][2][3] (56 років)
Мілан, Австрійська імперія[5]
·інсульт
Поховання Mojazza Cemetery[d]
Діяльність філософ, юрист, економіст, кримінолог
Alma mater Павійський університет
Знання мов італійська[1]
Заклад Державний Університет Мілану
Членство Accademia dei Pugni[d]
Напрямок Італійський романтизм
Титул Маркіз
Рід Beccaria[d]
Родичі Алессандро Мандзоні
Діти Giulia Beccaria[d]
Нагороди

Чеза́ре Бекка́ріа (італ. Caesar Beccaria; *15 березня 1738—†28 листопада 1794) — італійський юрист і публіцист, проповідник ідей буржуазії періоду її боротьби з феодалізмом.

В трактаті «Про злочини і покарання» (1764) Беккаріа піддав різкій критиці кримінальне право та судові порядки феодальних держав, виступав проти поліцейської сваволі, застосування тортур і формальної системи доказів інквізиції.

Беккаріа обґрунтовував необхідність додержання законності, визначення покарання відповідно до злочину. Його працю високо цінили сучасники-просвітителі (Вольтер, Дідро) і вона мала великий вплив на погляди юристів 19 століття.

На його честь названо астероїд 8935 Беккарія.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]