Чекановський Олександр Лаврентійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Чекановський
пол. Aleksander Piotr Czekanowski
Чекановський Олександр Лаврентійович.jpg
Псевдо Александер Пйотр Чекановський
Народився 12 (24) лютого 1833(1833-02-24)
Кремінець
Помер 30 жовтня 1876(1876-10-30) (43 роки)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність мандрівник-дослідник, геолог
Alma mater Київський університет

Олекса́ндр Лавре́нтійович Чекано́вський, або Александер Пйотр (12 (24) лютого 1833(18330224), Кремінець — 30 жовтня 1876) — український мандрівник та геолог. Похресник ученого Вілібальда Бессера.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився на Волині. Батько — Вавжинець (Лаврентій), утримував у Кремінці пансіонат. З 1827 року був почесним помічником зоологічного кабінету місцевого ліцею після закриття якого потрапив у скрутне матеріальне становище. Мати — дружина батька Йоанна з Ґастеллів.

Закінчив гімназію та університет у Києві. Після отримання диплому лікаря виїхав у 1855 році на продовження навчання до міста Дерпт (тепер Тарту) завдяки контактам з німцями — завідувачами кафедр Київського університету. За 2 роки прослухав повний курс лекцій з мінералогії. В тому часі провів ретельну категоризацію мінералів місцевого університету. Через важке матеріальне становище батька змушено покинув навчання, влаштувався у київській фірмі Зіменс і Гальске, що займалася електротехнічними і телеграфними забудовами. Крім телеграфної роботи займався систематизацією палеонтологічної колекції Київського університету, за напучуванням Вілібальда Бессера проводить геологічні дослідження в Криму. Заарештований за участь у польському повстанні 1863–1864.

Втік з київської тюрми, затриманий та засуджений на безстрокове заслання в Сибір. По етапу пішки перетнув Російську імперію від Києва аж до Тобольська. При цьому, як палкий ентузіаст науки, збирав ентомологічну колекцію. В 1866 зусиллями академіка Федора Шмідта переведений із Братського острогу до Іркутська в розпорядження Сибірського відділу Географічного товариства.

Наукові дослідження[ред. | ред. код]

У 1869—1872 роках проводив геологічні дослідження у Іркутській губернії, видина з цього питання монографія була вдостоєна золотої медалі.

Протягом 1872—1873 років з фізиком і астрономом Ф. Міллером обстежив басейн Нижньої Тунгуски від витоків до гирла, описав рельєф центру та частини Середньосибірського плоскогір'я, у 1874 вивчав систему річок між Єнісеєм і Леною. Ним у співавторстві зроблено один з перших описів Сибірської платформи з її найбільшим на Землі лавовим покривом.

У 1875 за власні кошти обстежив і зкартографував береги Лени від Якутська до Булуна, притокою Лени річкою Єекит піднявся до її витоків, перетнув Оленьоксько-Ленський вододіл до місця впадання Оленьока в Лену. Відвідав та упорядкував могили полярних дослідників подружжя Василя та Тетяни Прончищевих.

Амністований наприкінці 1875, переїхав до Санкт-Петербурга, взявся до обробки матеріалів експедицій; одначе, не закінчивши їх, у жовтні 1876 року наклав на себе руки.

Ім'ям Чекановського названо гірський кряж в Якутії й селище міського типу в Іркутській області.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чекановский Александр Лаврентьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

Посилання[ред. | ред. код]