Челноков Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Челноков Микола Васильович
Народження 26 квітня (9 травня) 1906(1906-05-09)
Іркутськ
Смерть 16 липня 1974(1974-07-16) (68 років)
Москва
Поховання Головинське кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВМФ СРСР ВМФ СРСР
Освіта Вища військова академія імені К. Є. Ворошилова (1949), Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова і Військово-космічна академія імені О. Ф. Можайського (1929)
Роки служби 1928–1954
Партія ВКП(б)
Звання  Генерал-майор авіації
Формування Балтійський флот
Командування 8-й гвардійський штурмовий авіаційний полк
Війни / битви Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Ушакова II ступеня
Орден Червоної Зірки Орден «Знак Пошани»

Челноко́в Мико́ла Васи́льович (26 квітня (9 травня) 1906(19060509) — 16 липня 1974) — радянський військово-морський льотчик, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944), генерал-майор авіації (1949). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 квітня (9 травня) 1906(19060509) року в місті Іркутську в родині залізничника. Росіянин. Закінчив 9 класів середньої школи. Після закінчення школи працював вантажником та штукатуром. Поступив до Ленінградського електротехнічного інституту.

До лав РСЧА призваний у 1928 році. У 1929 році закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу льотчиків, у 1930 році — Борисоглібську військову авіаційну школу льотчиків, у 1931 році — Севастопольську військову авіаційну школу морських льотчиків. Залишений при школі на посаді інструктора. Потім працював інструктором Єйської школи льотчиків імені Сталіна Краснодарського краю. У 1936 році за підготовку кадрів для авіації ВПС і ВМФ нагороджений орденом «Знак Пошани».

У 1939 році призначений командиром авіаційної ланки 2-ї ескадрильї 1-го мінно-торпедного полку ВПС Балтійського флоту в місті Ленінграді.

Учасник радянсько-фінської війни 1939–1940 років. Здійснив 40 бойових вильотів, за що нагороджений орденом Червоного Прапора. Член ВКП(б) з 1940 року.

Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. На посаді командира ескадрильї 57-го штурмового авіаційного полку ВПС Балтійського флоту брав участь в обороні Ленінграда. На початок січня 1942 року здійснив 58 вдалих бойових вильотів.

Влітку 1943 року переведений на Чорноморський флот. Брав участь у визволенні міст Криму: Керч, Феодосія, Севастополь.

Після звільнення Криму знову переведений на Балтику. На бойовому рахунку М. В. Челнокова знищення ворожого загону кораблів у 14 вимпелів, що знаходився у Нарвській затоці.

На посаді командира 8-го гвардійського штурмового авіаційного полку ВПС Балтійського флоту до липня 1944 року здійснив ще 219 бойових вильотів, особисто потопив декілька кораблів і транспортів ворога.

На останньому етапі війни керував діями авіаційного полку в боях за острів Езель, при взятті міст Кенігсберг, Піллау, Данциг. Всього за роки війни здійснив понад 270 бойових вильотів.

По закінченні війни продовжував військову службу на керівних і штабних посадах в авіації ВМФ (був командиром авіаційної дивізії Балтійського флоту ВМФ СРСР), перебував на викладацькій роботі.

У 1945 році закінчив Академічні курси при Військово-Морській академії. У 1949 році закінчив Військову академію Генерального штабу.

У 1949 році М. В. Челнокову присвоєно військове звання «генерал-майор авіації».

У 1954 році вийшов у запас. Мешкав у Москві.

Помер 16 липня 1974 року. Похований на Головинському цвинтарі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 14 червня 1942 року командир ескадрильї 57-го штурмового авіаційного полку 8-ї бомбардувальної авіаційної бригади капітан Челноков Микола Васильович удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 653)[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1944 року командир 8-го гвардійського штурмового авіаційного полку ВПС Червонопрапорного Балтійського флоту гвардії майор Челноков Микола Васильович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 24/ІІ).

Нагороджений трьома орденами Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденами Ушакова 2-го ступеня (№ 429), Червоної Зірки, «Знак Пошани» й медалями.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Бронзове погруддя Героя встановлено в місті Санкт-Петербург на Алеї Героїв Московського Парку Перемоги.

В Іркутську ім'ям М.В. Челнокова названо вулицю.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-морского флота» от 14 июня 1942 года [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Челноков Микола Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
  • Біографія М. В. Челнокова на «Airaces.narod.ru» [Архівовано 9 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Штурмовые звёзды Николая Челнокова. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Челноков_Микола_Васильович&oldid=41934764