Челсі (Нью-Йорк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Район
Челсі
Chelsea
Chelsea Piers, Manhattan.jpg
Пірс Челсі-

Координати 40°44′43″ пн. ш. 74°00′07″ зх. д. / 40.74527800002777411° пн. ш. 74.002222000027785498° зх. д. / 40.74527800002777411; -74.002222000027785498Координати: 40°44′43″ пн. ш. 74°00′07″ зх. д. / 40.74527800002777411° пн. ш. 74.002222000027785498° зх. д. / 40.74527800002777411; -74.002222000027785498

Країна СШАСША
Боро Мангеттен
Межує з

сусідні нас. пункти
Юніон-Cквер ?
Площа 2,63 км²
Населення 41 982  (2009)
Густота населення 15 962,74 осіб/км²
Часовий пояс Північноамериканський східний час (Мангеттен)
Телефонний код 212, 646, 917 (Мангеттен)
Поштовий індекс 10001, 10011
GeoNames 5112388
OSM 8398124 ·R (Мангеттен)
Челсі. Карта розташування: США
Челсі
Челсі
Челсі (США)

Челсі (англ. Chelsea) — історичний район на північному заході Нижнього Мангеттена. Із заходу Челсі обмежений річкою Гудзон; з півночі по 30 вулиці він межує з районами Пекельна кухня та Швейним кварталом, зі сходу по 6-й авеню — з «Дамської милею» та Корейським кварталом, з півдня по 14-й вулиці — з М'ясороздільним кварталом. Район знаходиться під юрисдикцією 4-ї та 5-ї Громадських рад Мангеттена. У Челсі входить так званий «Історичний район Челсі», створений в 1970 році Комісією Нью-Йорка з охорони пам'яток. У 1977 році він був внесений до Національного реєстру історичних місць США. Житлова забудова в Челсі представлена безліччю багатоквартирних будинків, міських особняків, і малоповерховими житловими блоками. У районі розвинена роздрібна торгівля; на заході Челсі розташовано безліч картинних галерей.

Історія[ред. | ред. код]

Район отримав свою назву від маєтку з георгіанський особняком, що належав відставному британському майору Томасу Кларку (англ. Thomas Clarke). Маєток розташовувалося між річкою Гудзон і нинішніми 8-й авеню і 21-ю і 24-ю вулицями[1]. Кларк придбав його в серпні 1750 і дав йому ім'я на честь лондонського Челсі, батьківщини Томаса Мора. Маєток перейшов у спадок донці Кларка Черіті, яка спільно зі своїм чоловіком, Бенджаміном Муром, докупила землі на південь аж до нинішньої 19-ї вулиці[1]. У маєтку народився їх син, Клемент Мур. Він став письменником і літературознавцем, відомим, зокрема, за поемою «Візит Святого Миколая» та першим в США словників грецької мови та івриту.


У 1827 році землю маєтку, на якій знаходився яблуневий сад, Мур передав у власність Єпископальної єпархії Нью-Йорка. На ній був побудований кампус Головною теологічної семінарії. Відповідно до Генерального плану розвитку Манхеттена від 1811 року, посередині маєтку Мура пройшла 9-я авеню. Мур поділив прилеглі до авеню землі на окремі ділянки і почав продавати їх заможним городянам[2]. За умовами угод, дільниці не могли використовуватися під виробничі і комерційні потреби, а також під стайні; під заборону потрапили і архітектурні надмірності.[1]

На початку XIX століття на узбережжі річки Гудзон відбувався розвиток промислової зони[1]. Воно захопило і Челсі. У 1847 році між 10-ю й 11-ю авеню була прокладена залізнична лінія. Вона відокремила Челсі від річки Гудзон. До початку громадянської війни в районі на захід від 9-ї авеню і на південь від 20-ї вулиці розташовувалося безліч перегінних мануфактур, які виробляють скипидар і камфен. На 18-й вулиці розташовувалося велике виробництво коксового газу із кам'яного вугілля[3].

Індустріалізація Челсі стала причиною значного припливу іммігрантів[4]. Помітну частку становили ірландці, які працювали в доках річки Гудзон і на вантажних терміналах залізниці. На захід від 10-ї авеню розташовувалися Лісосклад, пивоварні і гуртожитки робітників. Зі зростанням чисельності іммігрантів серйозне політичний вплив придбала організація Таммані-хол[4], водночас ріс і рівень народного невдоволення. Одним із його наслідків став заколот ірландських католиків проти ірландських же протестантів, яке відбулося 12 липня 1871 між 24-ю вулицею і 8-й авеню. В результаті нього загинуло близько 67 осіб[1][2]. Одним з наслідків заворушень стало створення Гільдії Гудзона, що займалася наданням соціальних послуг.

У 1869 році був створений Театральний квартал[1]. Незабаром після цього 23-тя вулиця стала одним з центрів театрального життя США. Одним із найпомітніших культурних закладів району того часу став побудований в 1868 році Оперний театр Пайка, який перебував на 8-й авеню (в 1960 році він був знесений). Також Челсі до Першої світової війни був одним із центрів кінематографічного виробництва. Так, у будівлі колишнього складу зброї за адресою 26-та вулиця, 221 були зняті перші стрічки за участю Мері Пікфорд. Також студії розташовувалися на 23-й і 21-й вулицях[4].

У 1930-х роках у Челсі був зведений один із тоді найбільших у світі житлових комплексів, Лондон-Терріс (англ. London Terrace). У 1962 році в районі було побудовано житловий комплекс Пенн-Саут. Його будівництво проспонсорував Міжнаціональний профспілка дамських кравців.

З початку 1940-х років в рамках Мангеттенського проекту у складах за адресою 20-та вулиця, 513—519 зберігалося кілька тонн урану. Він був вивезений лише в кінці 1980-х — початку 1990-х років[5].

Нині в Челсі розташовано безліч магазинів і ресторанів. Починаючи з кінця 1990-х років через низку факторів, в тому числі високої ціни на оренду, із Сохо в Челсі поступово переселяються представники образотворчого мистецтва. Район, обмежений 10-ю і 11-ю авеню і 18-ю і 28-ю вулицями, став місцевим центром сучасного мистецтва. У ньому розташовані сотні художніх галерей і майстерень[6].

Населення[ред. | ред. код]

У 2009 році в районі налічувалося 41 982 жителя. У расовому співвідношенні значну частку займають білі. Середній дохід на домашнє господарство був приблизно на 40 % вище, ніж у середньому в місті 69 354 дол. США[7].

Транспорт[ред. | ред. код]

Челсі обслуговується наступними станціями метрополітену:

Станом на вересень 2012 року в районі діяли автобусні маршрути M11, M20, M23 и M140[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Jackson, Kenneth T. (1995). The Encyclopedia of New York City (en). Yale University Press. ISBN 9780300055368. 
  2. а б Burrows, Edwin G.; Wallace, Mike (1998-11-19). Gotham: A History of New York City to 1898 (en). Oxford University Press. ISBN 9780199741205. 
  3. Clint Johnson (2010). A Vast and Fiendish Plot: The Confederate Attack on New York City. Citadel Press. ISBN 978-0-8065-3131-1. 
  4. а б в Federal Writers Project (1974). New York City Guide (en). ISBN 978-0403029211. 
  5. Broad, William J. Why They Called It the Manhattan Project (en). Процитовано 2018-07-02. 
  6. https://plus.google.com/+travelandleisure/posts. Stylish Traveler: Chelsea Girls. Travel + Leisure (en). Процитовано 2018-07-02. 
  7. Chelsea neighborhood in New York, New York (NY), 10001, 10011 subdivision profile - real estate, apartments, condos, homes, community, population, jobs, income, streets. www.city-data.com (en). Процитовано 2018-07-02. 
  8. Manhattan Bus Map (en). mta.info. Архів оригіналу за 2012-10-31. Процитовано 2012-09-22.