Чемпіонат ФРН з футболу 1964—1965: Бундесліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бундесліга
Сезон 1964–65
Чемпіони «Вердер»
1-й титул переможців Бундесліги
1-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули «Герта» (Берлін)
(скасування ліцензії)
Кубок чемпіонів «Вердер»
Кубок володарів кубків «Боруссія» (Дортмунд)
Зіграно матчів 240
Забито голів 796 (3.32 за гру)
Найкращий
бомбардир
Рудольф Брунненмаєр (24)
Найбільша перемога
вдома
«Мюнхен 1860» 9–0 «Карлсруе»
Найбільша перемога
в гостях
«Айнтрахт» (Франкфурт) 0–7 «Карлсруе»
Найрезультативніша гра «Мюнхен 1860» 6–4 «Герта» (Берлін)
Відвідуваність &&&&&&&&&&&&&&00.01000000

Сезон Бундесліги 1964–1965 був другим сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 22 серпня 1964[1] і завершився 15 травня 1965 року[2]. Діючим чемпіоном країни був «Кельн», який не зміг захистити чемпіонський титул, поступившись бременському «Вердеру», новому чемпіону країни, трьома турнірними очками.

Збереження місця у Бундеслізі[ред. | ред. код]

«Шальке 04» і «Карлсруе» посіли два останні рядки турнірної таблиці і мали понизитися у класі до Регіоналліги. Проте по ходу сезону, у лютому 1965 року, були виявлені фінансові порушення з боку берлінської «Герти» — оформлення трансферних сум і виплати бонусів в обхід існуючих для клубів Бундесліги обмежень. Покарання зокрема передбачало позбавлення ліцензії, що звільняло ще одне місце у складі Бундесліги на наступний сезон. Враховуючи, що така ситуація прямо не передбачалася регламентом, а на це додаткове місце мали можливість претендувати обидві команди, що залишали Бундеслігу, а також представники берлінської зони Регіоналліги, до якої переходила покарана «Герта», Німецький футбольний союз, аби уникнути ризику юридичних суперечок, вирішив розширити склад учасників Бундесліги з 16 до 18 команд. Таким чином «Шальке» і «Карлсруе» залишилися у найвищій футбольній лізі ФРН, а на місце «Герти» підвищився у класі клуб «Тасманія 1900», бронзовий призер берлінської зони Регіоналліги, оскільки чемпіон і віце-чемпіон цього змагання від переспективи виступів у Бундеслізі відмовилися[3].

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1963–64[ред. | ред. код]

«Пройсен Мюнстер» і «Саарбрюкен» за результатами попереднього сезону вибули до Регіоналліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Ганновер 96» і «Боруссія» (Нойнкірхен), що виграли свої групи плей-оф.

Клуб Стадіон[4] Вміщує[4]
«Герта» (Берлін) Олімпіаштадіон 100,000
«Айнтрахт» (Брауншвейг) Айнтрахтштадіон 38,000
«Вердер» Везерштадіон 32,000
«Боруссія» (Дортмунд) Роте Ерде 30,000
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Вальдштадіон 87,000
«Гамбург» Фолькспаркштадіон 80,000
«Ганновер 96» АВД-Арена 86,000
«Кайзерслаутерн» Бетценберг 42,000
«Карлсруе» Вільдпаркштадіон 50,000
«Кельн» Рейн Енергі Штадіон 76,000
«Дуйсбург» Ведауштадіон 38,500
«Мюнхен 1860» Грюнвальдер 44,000
«Боруссія» (Нойнкірхен) Елленфельдштадіон 32,000
«Нюрнберг» Штедтішес Штадіон 64,238
«Шальке 04» Глюкауф-Кампфбан 35,000
«Штутгарт» Мерседес-Бенц Арена 53,000

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація або пониження
1 «Вердер» (C) 30 15 11 4 54 29 +25 41 Попередній етап Кубка чемпіонів 1965—1966
2 «Кельн» 30 14 10 6 66 45 +21 38 Перший раунд Кубка ярмарків 1965—1966
3 «Боруссія» (Дортмунд) 30 15 6 9 67 48 +19 36 Перший раунд Кубка володарів кубків 1965—1966
4 «Мюнхен 1860» 30 14 7 9 70 50 +20 35 Перший раунд Кубка ярмарків 1965—1966
5 «Ганновер 96» 30 13 7 10 48 42 +6 33 Другий раунд Кубка ярмарків 1965—1966
6 «Нюрнберг» 30 11 10 9 44 38 +6 32 Перший раунд Кубка ярмарків 1965—1966
7 «Майдеріхер» 30 12 8 10 46 48 −2 32
8 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 30 11 7 12 50 58 −8 29
9 «Айнтрахт» (Брауншвейг) 30 10 8 12 42 47 −5 28
10 «Боруссія» (Нойнкірхен) 30 9 9 12 44 48 −4 27
11 «Гамбург» 30 11 5 14 46 56 −10 27
12 «Штутгарт» 30 9 8 13 46 50 −4 26
13 «Кайзерслаутерн» 30 11 3 16 41 53 −12 25
14 «Герта» (Берлін) (R) 30 7 11 12 40 62 −22 25 Пониження у класі до Регіоналліги[a]
15 «Карлсруе» 30 9 6 15 47 62 −15 24
16 «Шальке 04» 30 7 8 15 45 60 −15 22
Джерело: www.dfb.de (нім.)
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) співвідношення забитих і проопущених голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
  1. «Герта» (Берлін) була позбавлена ліцензії для виступів у Бундеслізі через фінансові порушення. «Карлсруе» і «Шальке 04 залишилися у Бундеслізі через її розширення до 18 команд.

Результати[ред. | ред. код]

Команда ГЕР АЙБ ВЕР БРД АЙФ ГАМ ГАН КАЙ КАР КЕЛ МАЙ М60 БРН НЮР Ш04 ШТТ
«Герта» (Берлін) 0–3 0–0 0–0 1–3 0–0 1–1 5–3 2–1 1–3 2–2 2–1 1–1 1–2 2–1 0–0
«Айнтрахт» (Брауншвейг) 1–1 1–1 0–1 3–2 2–0 2–2 2–0 3–0 1–1 0–1 1–1 1–0 1–0 1–2 2–1
«Вердер» 5–1 5–1 3–0 2–2 0–0 3–0 1–1 1–0 0–0 1–0 3–2 2–0 1–1 2–2 1–0
«Боруссія» (Дортмунд) 6–3 5–4 1–2 1–3 2–0 0–2 3–2 5–1 2–2 0–0 1–1 5–1 2–1 4–0 1–0
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 3–0 2–2 0–2 0–2 2–1 3–3 1–2 0–7 1–4 2–3 4–1 1–0 1–1 2–2 2–3
«Гамбург» 4–1 0–1 0–4 1–4 2–1 3–0 3–2 2–1 0–0 3–0 3–2 1–2 2–1 2–4 2–2
«Ганновер 96» 3–1 2–2 1–2 2–0 3–2 1–2 4–0 4–2 2–0 2–0 0–2 1–1 2–2 1–0 2–1
«Кайзерслаутерн» 1–2 2–1 2–1 1–3 0–1 2–1 1–0 0–1 2–2 2–0 1–2 2–0 3–2 3–0 2–1
«Карлсруе» 0–1 3–0 0–2 2–0 3–1 2–2 2–3 6–1 2–4 2–1 1–5 2–1 1–1 2–2 0–0
«Кельн» 2–3 5–1 4–2 3–3 3–4 3–0 0–1 3–0 4–1 1–2 1–1 4–3 0–0 2–1 2–1
«Майдеріхер» 2–2 2–0 2–2 3–2 1–3 3–2 1–0 3–1 1–1 0–3 3–0 1–1 2–0 2–1 3–3
«Мюнхен 1860» 6–4 2–0 3–1 4–4 0–1 4–1 4–0 2–2 9–0 2–3 2–1 4–2 2–0 3–1 1–0
«Боруссія» (Нойнкірхен) 2–2 0–0 1–1 1–2 4–0 3–1 2–1 0–3 1–0 1–1 4–2 3–0 1–1 3–2 3–1
«Нюрнберг» 2–0 3–2 2–3 1–0 0–0 2–3 1–0 1–0 4–1 3–0 1–1 2–2 2–0 3–2 1–1
«Шальке 04» 3–0 0–3 1–0 2–6 1–1 3–1 2–2 1–0 1–1 2–3 1–2 2–2 1–1 1–3 3–1
«Штутгарт» 1–1 3–1 1–1 3–2 1–2 2–4 0–3 1–0 1–2 3–3 4–2 3–0 3–2 3–1 2–1
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

24 голи
22 голи
19 голів
15 голів
14 голів
12 голів

Склад чемпіонів[ред. | ред. код]

«Вердер»
Воротар: Гюнтер Бернард (30).

Захисники: Горст-Дітер Геттгес (29 / 1); Зепп Піонтек (28 / 3); Гельмут Ягєльскі (26); Гайнц Штайнманн (26); Вольфганг Бордель (1).
Півзахисники: Дітгельм Фернер (29 / 1); Арнольд Шюц (28 / 10); Макс Лоренц (27 / 2); Віллі Соя (8 / 2); Гельмут Шимечер (6).
Нападники: Гергард Зебровскі (28 / 11); Клаус Матішак (19 / 12); Ганс Шульц (19 / 4); Тео Клекнер (17 / 4); Клаус Генель (7 / 1); Дітер Тун (2).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Віллі Мультгауп.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Клаус Ламберц; Горст Дудян; Вальтер Нахтвай; Ервін Юнг.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Spielplan 1. Spieltag. DFB. 5 квітня 2001.
  2. Saison 1964/1965 Letzter Spieltag. DFB. 5 квітня 2001.
  3. Weinrich, Matthias (1998). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 3: 35 Jahre Bundesliga, Teil 1: 1963–1975. Kassel: AGON Sportverlag. с. 38. ISBN 3-89784-132-0. (нім.)
  4. а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]