Чемпіонат Німеччини з футболу 1996—1997: Бундесліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бундесліга
Сезон 1996–97
Чемпіони «Баварія» (Мюнхен)
13-й титул переможців Бундесліги
14-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули «Фортуна» (Дюссельдорф)
«Фрайбург»
«Санкт-Паулі»
Ліга чемпіонів «Баварія» (Мюнхен)
«Баєр 04»
«Боруссія» (Дортмунд) (діючі володарі)
Кубок володарів кубків «Штутгарт»
Кубок УЄФА «Бохум»
«Карлсруе»
«Мюнхен 1860»
«Шальке 04» (діючі володарі)
Кубок Інтертото «Вердер»
«Дуйсбург»
«Кельн»
«Гамбург»
Зіграно матчів 306
Забито голів 886 (2.9 за гру)
Найкращий
бомбардир
Ульф Кірстен (22)
Найбільша перемога
вдома
«Бохум» 6–0 «Санкт-Паулі» (24 травня 1997)
Найбільша перемога
в гостях
сім матчів з різницею у чотири голи (1–5, шість разів по 4–0)
Найрезультативніша гра «Боруссія» (М) 6–2 «Бохум» (8 голів) (17 травня 1997)
«Баєр 04» 5–3 «Фрайбург» (8 голів) (22 вересня 1996)
«Санкт-Паулі» 4–4 «Шальке 04» (8 голів) (23 серпня 1996)
Відвідуваність &&&&&&&&&&&&&&00.01000000

Сезон Бундесліги 1996–1997 був 34-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості Німеччини. Він розпочався 16 серпня 1996[1] і завершився 31 травня 1997 року[2]. Діючим чемпіоном країни була дортмундська «Боруссія».

Формат змагання[ред. | ред. код]

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по три турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а три найгірші команди вибували до Другої Бундесліги.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1995–96[ред. | ред. код]

«Кайзерслаутерн», «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) і «Юрдінген 05» за результатами попереднього сезону вибули до Другої Бундесліги. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Бохум», «Армінія» (Білефельд) і «Дуйсбург».

Команди-учасниці[ред. | ред. код]

Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
«Армінія» (Білефельд) Білефельд Білефельд Альм 22,512
«Бохум» Бохум Воновія Рурштадіон 36,344
«Вердер» Бремен Везерштадіон 36,000
«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 55,000
«Дуйсбург» Дуйсбург Ведауштадіон 30,128
«Фортуна» (Дюссельдорф) Дюссельдорф Райнштадіон 55,850
«Фрайбург» Фрайбург Баденова-Штадіон 22,500
«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000
«Карлсруе» Карлсруе Вільдпаркштадіон 33,800
«Кельн» Кельн Рейн Енергі Штадіон 55,000
«Баєр 04» Леверкузен БайАрена 22,500
«Боруссія» (Менхенгладбах) Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500
«Мюнхен 1860» Мюнхен Олімпіаштадіон 63,000
«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 63,000
«Ганза» Росток ДКБ-Арена 25,850
«Шальке 04» Гельзенкірхен Паркштадіон 70,000
«Санкт-Паулі» Гамбург Міллернтор-Штадіон 20,550
«Штутгарт» Штутгарт Готтліб-Даймлер-Штадіон 53,700

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація або пониження
1 «Баварія» (Мюнхен) (C) 34 20 11 3 68 34 +34 71 Груповий етап Ліги чемпіонів УЄФА 1997—1998[a]
2 «Баєр 04» 34 21 6 7 69 41 +28 69 Другий кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів УЄФА 1997—1998
3 «Боруссія» (Дортмунд) 34 19 6 9 63 41 +22 63 Груповий етап Ліги чемпіонів УЄФА 1997—1998[a]
4 «Штутгарт» 34 18 7 9 78 40 +38 61 Перший раунд Кубка володарів кубків 1997—1998
5 «Бохум» 34 14 11 9 54 51 +3 53 Перший раунд Кубка УЄФА 1997—1998
6 «Карлсруе» 34 13 10 11 55 44 +11 49
7 «Мюнхен 1860» 34 13 10 11 56 56 0 49
8 «Вердер» 34 14 6 14 53 52 +1 48 Груповий етап Кубка Інтертото 1997
9 «Дуйсбург» 34 12 9 13 44 49 −5 45
10 «Кельн» 34 13 5 16 62 62 0 44
11 «Боруссія» (Менхенгладбах) 34 12 7 15 46 48 −2 43
12 «Шальке 04» 34 11 10 13 35 40 −5 43 Перший раунд Кубка УЄФА 1997—1998[a]
13 «Гамбург» 34 10 11 13 46 60 −14 41 Груповий етап Кубка Інтертото 1997
14 «Армінія» (Білефельд) 34 11 7 16 46 54 −8 40
15 «Ганза» 34 11 7 16 35 46 −11 40
16 «Фортуна» (Дюссельдорф) (R) 34 9 6 19 26 57 −31 33 Пониження у класі до Другої Бундесліги
17 «Фрайбург» (R) 34 8 5 21 43 67 −24 29
18 «Санкт-Паулі» (R) 34 7 6 21 32 69 −37 27
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
  1. а б в «Боруссія» (Дортмунд) і «Шальке 04» цього ж сезону стали переможцями єврокубків, в яких брали участь, відповідно кавліфікувавшись на наступний сезон як діючі їх володарі. Відповідно місця у Кубку УЄФА, що належали «Боруссії» і «Штутгарту», що кваліфікувався до Кубка володарів кубків, вигравши національний кубок, відійшли до «Карлсруе» і «Мюнхен 1860».

Результати[ред. | ред. код]

Команда АРМ БОХ ВЕР БРД ДУЙ ФОР ФРГ ГАМ КАР КЕЛ Б04 БРМ М60 БАВ ГАН Ш04 СТП ШТТ
«Армінія» (Білефельд) 3–1 3–1 2–0 1–1 1–0 2–0 1–1 1–2 1–4 0–1 0–2 2–3 2–0 1–3 0–1 1–2 2–0
«Бохум» 1–1 3–2 1–0 1–0 3–1 3–2 3–1 3–1 2–2 2–2 2–0 2–2 1–1 1–0 0–1 6–0 2–1
«Вердер» 2–1 5–1 0–4 0–2 1–0 1–0 0–0 1–0 3–2 1–1 1–0 1–1 3–0 1–1 3–0 2–1 2–2
«Боруссія» (Дортмунд) 5–0 2–0 2–1 2–0 4–0 3–1 1–1 1–1 2–1 3–1 1–3 4–1 1–1 3–0 1–0 2–1 1–1
«Дуйсбург» 0–0 1–1 3–2 3–2 0–0 1–4 1–1 2–2 3–0 1–3 4–2 2–3 0–4 0–1 0–1 1–0 3–1
«Фортуна» (Дюссельдорф) 1–2 2–2 4–1 2–0 1–1 2–1 1–1 0–3 0–3 0–0 1–0 0–0 0–2 0–2 1–3 2–0 0–4
«Фрайбург» 2–1 0–1 3–2 1–2 2–0 1–2 0–4 1–1 1–3 1–2 1–0 2–2 0–0 1–0 2–3 4–0 1–1
«Гамбург» 2–2 2–2 3–2 2–1 1–1 2–1 5–1 2–0 0–4 0–2 2–1 2–3 0–3 1–1 1–0 3–0 0–4
«Карлсруе» 5–2 2–3 1–3 1–1 1–0 2–0 3–0 3–1 4–1 1–1 1–1 3–0 0–2 1–1 0–0 4–0 0–2
«Кельн» 2–5 2–0 4–1 1–3 2–5 2–0 1–0 2–2 4–1 4–0 4–0 1–0 2–4 0–2 3–1 0–1 1–5
«Баєр 04» 1–0 2–0 2–1 4–2 1–0 0–1 5–3 5–0 3–1 4–2 3–0 3–0 5–2 4–1 2–0 3–0 0–0
«Боруссія» (Менхенгладбах) 0–0 6–2 4–1 5–1 0–1 2–0 4–3 3–0 1–3 2–1 2–2 1–0 2–2 2–0 0–0 0–0 0–1
«Мюнхен 1860» 1–3 0–1 0–3 1–3 1–1 3–0 4–0 2–1 1–1 2–1 3–0 3–0 3–3 2–0 2–1 4–2 2–5
«Баварія» (Мюнхен) 1–0 1–1 1–0 0–0 5–2 5–0 0–0 2–1 1–0 3–2 4–2 1–0 1–1 2–1 3–0 3–0 4–2
«Ганза» 3–1 0–0 0–1 0–1 0–1 3–1 3–1 0–1 2–2 0–0 1–0 1–0 2–4 0–3 0–1 3–1 2–2
«Шальке 04» 0–0 1–1 1–1 1–3 4–0 0–1 0–2 2–0 0–1 1–1 1–2 0–0 4–1 1–1 2–0 0–0 1–0
«Санкт-Паулі» 2–3 2–1 0–3 0–1 0–2 3–0 2–0 2–2 2–4 0–0 3–1 1–3 0–0 1–2 0–1 4–4 2–1
«Штутгарт» 4–2 3–1 2–1 4–1 0–2 0–2 4–2 4–1 1–0 4–0 1–2 5–0 1–1 1–1 5–1 4–0 3–0
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

22 голи
21 гол
19 голів
17 голів
15 голів
14 голів

Склад чемпіонів[ред. | ред. код]

«Баварія» (Мюнхен)
Воротарі: Олівер Кан (32); Свен Шоєр (2).

Захисники: Маркус Баббель (31 / 1); Лотар Маттеус (28 / 1); Томас Гельмер (к; 24 / 4); Самуель Куффур Гана (22); Маркус Мюнх (11); Олівер Кройцер (9).
Півзахисники: Крістіан Нерлінгер (32 / 5); Марсель Вітечек (28 / 3); Маріо Баслер (27 / 8); Крістіан Циге (27 / 7); Мехмет Шолль (23 / 5); Дітмар Гаманн (23 / 1); Томас Штрунц (19 / 1); Франк Герстер (3).
Нападники: Юрген Клінсманн (33 / 15); Александер Ціклер (33 / 7); Рудж'єро Ріццителлі Італія (25 / 8); Карстен Янкер (22 / 1); Карстен Лакіс (1).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Джованні Трапаттоні Італія.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Бернд Дреєр; Франк Віблісгаузер; Штефан Ляйтль; Маркус Оберляйтнер.

Залишили команду по ходу сезону: Маркус Оберляйтнер (до «Фортуни» (Дюссельдорф)).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  2. Archive 1996/1997 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 31 березня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]