Чемпіонат Німеччини з футболу 1997—1998: Бундесліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бундесліга
Сезон 1997–98
Чемпіони «Кайзерслаутерн»
2-й титул переможця Бундесліги
4-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули «Карлсруе»
«Кельн»
«Армінія» (Білефельд)
Ліга чемпіонів «Кайзерслаутерн»
«Баварія» (Мюнхен)
Кубок володарів кубків «Дуйсбург» (фіналіст національного кубка)
Кубок УЄФА «Баєр 04»
«Штутгарт»
«Шальке 04»
Кубок Інтертото «Ганза»
«Вердер»
Зіграно матчів 306
Забито голів 853 (2.79 за гру)
Найкращий
бомбардир
Ульф Кірстен (22)
Найбільша перемога
вдома
«Баєр 04» 6–1 «Карлсруе» (23 серпня 1997)
«Баєр 04» 6–1 «Штутгарт» (21 грудня 1997)
«Баєр 04» 5–0 «Гамбург» (18 квітня 1998)
Найбільша перемога
в гостях
дев'ять ігор з різницею у три голи (2–5, двічі 1–4 і шість разів 0–3)
Найрезультативніша гра «Дуйсбург» 4–5 «Боруссія» (М) (9 голів) (31 жовтня 1997)

Сезон Бундесліги 1997–1998 був 35-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості Німеччини. Він розпочався 1 серпня 1997[1] і завершився 9 травня 1998 року[2]. Діючим чемпіоном країни була мюнхенська «Баварія».

Формат змагання[ред. | ред. код]

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по три турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а три найгірші команди вибували до Другої Бундесліги.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1996–97[ред. | ред. код]

«Фортуна» (Дюссельдорф), «Фрайбург» і «Санкт-Паулі» за результатами попереднього сезону вибули до Другої Бундесліги. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Кайзерслаутерн», «Вольфсбург» і «Герта» (Берлін).

Огляд сезону[ред. | ред. код]

Основна боротьба за чемпіонський титул точилася між діючим чемпіоном країни «Баварією» (Мюнхен) та «Кайзерслаутерном», який лишень повернувся до найвищого футбольного дивізіону Німеччини, вигравши попереднього сезону Другу Бундеслігу. Принциповості протистоянню додавала персона головного тренера «Кайзерслаутерна», Отто Рехагеля, якого звільнили з аналогічної посади в «Баварії» навесні 1996 року.

Про свої амбіції на сезон «Кайзерслаутерн» зяавив у першому ж турі, здолавши діючого чемпіона на його рідному Олімпіаштадіоні 1:0. У подальшому команда продовжувала демонструвати впевнену гру, набравши у першій половині сезону на 4 очки більше за мюнхенців і очолюючи турнірну таблицю. Друге коло чемпіонату розпочалося очною зустріччю лідерів, у якій «Баварія» не змогла реваншуватися за домашню поразку і на полі «Кайзерслаутерна» поступилася 0:2, що дозволило останньому збільшити свій відрив у чемпіонських перегонах до семи очок. У подальшому «Кайзерслаутерн» зберіг лідерство і вже в передостанньому турі оформив чемпіонство, ставши першою командою в історії Бундесліги, що стала чемпіоном країни у першому ж сезоні після підвищення у класі з Другої Бундесліги.

Команди-учасниці[ред. | ред. код]

Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
«Герта» (Берлін) Берлін Олімпіаштадіон 76,000
«Армінія» (Білефельд) Білефельд Білефельд Альм 22,512
«Бохум» Бохум Воновія Рурштадіон 36,344
«Вердер» Бремен Везерштадіон 36,000
«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 55,000
«Дуйсбург» Дуйсбург Ведауштадіон 30,128
«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000
«Кайзерслаутерн» Кайзерслаутерн Фріц-Вальтер-Штадіон 38,500
«Карлсруе» Карлсруе Вільдпаркштадіон 33,800
«Кельн» Кельн Рейн Енергі Штадіон 55,000
«Баєр 04» Леверкузен БайАрена 22,500
«Боруссія» (Менхенгладбах) Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500
«Мюнхен 1860» Мюнхен Олімпіаштадіон 63,000
«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 63,000
«Ганза» Росток ДКБ-Арена 25,850
«Шальке 04» Гельзенкірхен Паркштадіон 70,000
«Штутгарт» Штутгарт Готтліб-Даймлер-Штадіон 53,700
«Вольфсбург» Вольфсбург VfL-Штадіон 21,600

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП О Кваліфікація або пониження
1 «Кайзерслаутерн» (C) 34 19 11 4 63 39 +24 68 Груповий етап Ліги чемпіонів УЄФА 1998—1999
2 «Баварія» (Мюнхен) 34 19 9 6 69 37 +32 66 Другий кваліфікаційний раунд Ліги чемпіонів УЄФА 1998—1999
3 «Баєр 04» 34 14 13 7 66 39 +27 55 Перший раунд Кубка УЄФА 1998–1999
4 «Штутгарт» 34 14 10 10 55 49 +6 52
5 «Шальке 04» 34 13 13 8 38 32 +6 52
6 «Ганза» 34 14 9 11 54 46 +8 51 Третій раунд Кубка Інтертото 1998
7 «Вердер» 34 14 8 12 43 47 −4 50 Другий раунд Кубка Інтертото 1998
8 «Дуйсбург» 34 11 11 12 43 44 −1 44 Перший раунд Кубка володарів кубків 1998–1999[a]
9 «Гамбург» 34 11 11 12 38 46 −8 44
10 «Боруссія» (Дортмунд) 34 11 10 13 57 55 +2 43
11 «Герта» (Берлін) 34 12 7 15 41 53 −12 43
12 «Бохум» 34 11 8 15 41 49 −8 41
13 «Мюнхен 1860» 34 11 8 15 43 54 −11 41
14 «Вольфсбург» 34 11 6 17 38 54 −16 39
15 «Боруссія» (Менхенгладбах) 34 9 11 14 54 59 −5 38
16 «Карлсруе» (R) 34 9 11 14 48 60 −12 38 Пониження у класі до Другої Бундесліги
17 «Кельн» (R) 34 10 6 18 49 64 −15 36
18 «Армінія» (Білефельд) (R) 34 8 8 18 43 56 −13 32
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
  1. Володар Кубка Німеччини 1997—1998, «Баварія» (Мюнхен), кваліфікувався до Ліги чемпіонів, тож у Кубку володарів кубків країну представляв фіналіст національного Кубку «Дуйсбург».

Результати[ред. | ред. код]

Команда ГЕР АРМ БОХ ВЕР БРД ДУЙ ГАМ КАЙ КАР КЕЛ Б04 БРМ М60 БАВ ГАН Ш04 ШТТ ВОЛ
«Герта» (Берлін) 1–1 2–2 0–2 1–1 1–3 0–2 2–0 3–1 1–0 2–2 2–2 2–0 2–1 1–1 1–4 3–0 1–0
«Армінія» (Білефельд) 1–3 0–2 3–0 3–1 3–3 0–3 2–2 2–1 2–1 2–1 3–1 1–1 4–4 0–1 1–1 2–1 0–1
«Бохум» 2–1 1–0 0–1 2–1 0–0 0–0 1–3 3–3 2–1 0–0 3–1 1–0 2–3 1–3 3–0 0–2 2–1
«Вердер» 0–2 2–1 1–0 2–1 2–2 0–0 1–1 2–4 3–0 2–1 1–0 3–3 0–3 1–1 2–1 2–2 3–1
«Боруссія» (Дортмунд) 3–0 3–2 5–2 2–2 3–0 0–1 2–2 2–2 3–0 0–1 1–2 2–3 0–2 3–2 2–2 3–1 2–1
«Дуйсбург» 0–1 2–1 2–0 2–1 0–0 3–0 1–1 1–0 2–2 1–1 4–5 0–2 0–0 0–1 1–0 0–3 2–2
«Гамбург» 1–1 2–0 2–1 2–1 1–3 1–0 1–1 3–1 2–1 0–1 2–2 1–2 0–2 0–1 1–1 0–0 1–2
«Кайзерслаутерн» 1–0 3–1 3–0 1–3 1–1 1–0 2–1 0–0 3–2 0–3 3–2 1–0 2–0 4–3 3–0 4–3 4–0
«Карлсруе» 0–2 3–1 1–1 3–1 0–1 1–2 0–1 2–4 3–1 1–1 2–5 0–0 1–1 3–0 0–0 4–2 2–1
«Кельн» 2–0 3–5 2–1 2–0 4–2 3–2 1–2 0–0 0–1 2–2 3–2 2–3 1–3 0–0 0–2 4–2 5–3
«Баєр 04» 0–1 0–0 3–2 4–1 2–2 2–1 5–0 1–1 6–1 4–0 1–1 2–2 4–2 1–1 0–0 6–1 2–1
«Боруссія» (Менхенгладбах) 4–2 0–0 2–1 0–0 1–1 0–3 1–1 1–3 1–1 4–1 2–2 5–1 1–1 5–2 0–1 0–0 0–2
«Мюнхен 1860» 3–1 1–0 0–2 0–1 4–2 0–1 1–1 1–3 2–2 1–0 3–4 2–0 2–2 0–1 1–0 1–3 2–1
«Баварія» (Мюнхен) 3–0 1–0 0–0 2–0 4–0 3–0 3–0 0–1 1–1 0–2 2–1 3–2 3–1 2–0 1–1 3–3 5–2
«Ганза» 4–0 2–1 2–2 1–2 3–1 2–1 2–1 2–2 4–2 1–2 1–2 2–0 3–0 1–3 4–1 1–1 0–1
«Шальке 04» 1–0 2–1 2–0 0–1 1–0 1–1 2–2 1–1 2–0 1–0 2–1 2–0 2–0 1–0 0–0 3–4 1–1
«Штутгарт» 4–1 1–0 2–0 1–0 0–0 1–1 5–2 0–1 3–0 1–1 1–0 3–0 1–1 0–3 2–1 0–0 2–1
«Вольфсбург» 2–1 2–0 0–2 1–0 1–4 0–2 1–1 2–1 1–2 1–1 1–0 0–2 1–0 2–3 1–1 0–0 1–0
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічія; рожевий = перемога гостей.

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

22 голи
21 гол
14 голів
13 голів

Склад чемпіонів[ред. | ред. код]

«Кайзерслаутерн»
Воротарі: Андреас Райнке (31); Лайош Сюч Угорщина (3).

Захисники: Мікаель Шенберг Данія (32 / 4); Мирослав Кадлець Чехія (32 / 1); Гаррі Кох (31); Аксель Роос (31); Олівер Шефер (10); Рогер Луц (6); Андреас Бреме (к; 5); Янош Грутка Угорщина (3).
Півзахисники: Чіріако Сфорца Швейцарія (32 / 3); Андреас Бук (31 / 1); Мартін Вагнер (30 / 4); Ратіньйо Бразилія (26 / 4); Маріян Христов Болгарія (22 / 5); Міхаель Баллак (16); Томас Рідль (6 / 1); Андреас Бреме (5); Франк Грайнер (1); Паскаль Оджигве Нігерія (1).
Нападники: Марко Райх (31 / 1); Юрген Ріше (27 / 11); Олаф Маршалл (24 / 21); Павел Кука Чехія (22 / 5); Штефан Ертль (5).
(кількість ігор і голів наведена у дужках)

Головний тренер: Отто Рехагель.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Петр Коуба Чехія; Томас Франк.

Залишили команду по ходу сезону: Петр Коуба Чехія (до «Вікторії» (Жижков)).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 31 березня 2012. 
  2. Archive 1997/1998 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 9 липня 2009. 
  3. а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9.  (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]