Чемпіонат Німеччини з футболу 1998—1999: Бундесліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бундесліга
Сезон 1998–99
Чемпіони «Баварія» (Мюнхен)
14-й титул переможців Бундесліги
15-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули «Нюрнберг»
«Бохум»
«Боруссія» (Менхенгладбах)
Ліга чемпіонів «Баварія» (Мюнхен)
«Баєр 04»
«Герта» (Берлін)
«Боруссія» (Дортмунд)
Кубок УЄФА «Кайзерслаутерн»
«Вольфсбург»
«Вердер» (володар національного кубка)
Кубок Інтертото «Гамбург»
«Дуйсбург»
Зіграно матчів 306
Забито голів 866 (2.83 за гру)
Найкращий
бомбардир
Міхаель Претц (23)
Найбільша перемога
вдома
«Вольфсбург» 7–1 «Боруссія» (М) (7 листопада 1998)
Найбільша перемога
в гостях
«Боруссія» (М) 2–8 «Баєр 04» (30 жовтня 1998)
Найрезультативніша гра «Боруссія» (М) 2–8 «Баєр 04» (10 goals) (30 жовтня 1998)

Сезон Бундесліги 1998–1999 був 36-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості Німеччини. Він розпочався 14 серпня 1998[1] і завершився 29 травня 1999 року[2]. Діючим чемпіоном країни був «Кайзерслаутерн».

Формат змагання[ред. | ред. код]

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по три турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а три найгірші команди вибували до Другої Бундесліги.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1997–98[ред. | ред. код]

«Карлсруе», «Кельн» і «Армінія» (Білефельд) за результатами попереднього сезону вибули до Другої Бундесліги. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні), «Фрайбург» і «Нюрнберг».

Огляд сезону[ред. | ред. код]

Мюнхенська «Баварія», майбутній переможець турніру, провела дуже потужний сезон і забезпечила собі чемпіонський титул ще за три тури до завершення сезону.

Основною ж інтригою кінцівки сезону залишалося визначення третьої команди, що понизиться у класі до Другої Бундесліги разом з «Бохумом» і «Боруссією» (Менхенгладбах). За несприятливих результатів останнього туру ризик опинитися на третьому з кінця рядку підсумкової турнірної таблиці мали відразу п'ять команд. При цьому найвищу серед них, 12-ту, позицію перед вирішальним туром займав «Нюрнберг», але саме він, програвши свій матч проти «Фрайбурга» 1:2, став єдиним серед конкурентів, хто не набрав бодай одного очка, і за рахунок меншої кількості забитих за сезон голів програв боротьбу за рятівне 15-те місце «Айнтрахту».

Команди-учасниці[ред. | ред. код]

Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
«Герта» (Берлін) Берлін Олімпіаштадіон 76,000
«Бохум» Бохум Воновія Рурштадіон 36,344
«Вердер» Бремен Везерштадіон 36,000
«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 68,600
«Дуйсбург» Дуйсбург Ведауштадіон 30,128
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Франкфурт-на-Майні Вальдштадіон 62,000
«Фрайбург» Фрайбург Баденова-Штадіон 22,500
«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000
«Кайзерслаутерн» Кайзерслаутерн Фріц-Вальтер-Штадіон 38,500
«Баєр 04» Леверкузен БайАрена 22,500
«Боруссія» (Менхенгладбах) Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500
«Мюнхен 1860» Мюнхен Олімпіаштадіон 63,000
«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 63,000
«Нюрнберг» Нюрнберг Грюндіг-Штадіон 44,700
«Ганза» Росток ДКБ-Арена 25,850
«Шальке 04» Гельзенкірхен Паркштадіон 70,000
«Штутгарт» Штутгарт Готтліб-Даймлер-Штадіон 53,700
«Вольфсбург» Вольфсбург VfL-Штадіон 21,600

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП О Кваліфікація або пониження
1 «Баварія» (Мюнхен) (C) 34 24 6 4 76 28 +48 78 Перший груповий раунд Ліга чемпіонів УЄФА 1999—2000
2 «Баєр 04» 34 17 12 5 61 30 +31 63
3 «Герта» (Берлін) 34 18 8 8 59 32 +27 62 Третій кваліфікаційний раунд Ліга чемпіонів УЄФА 1999—2000
4 «Боруссія» (Дортмунд) 34 16 9 9 48 34 +14 57
5 «Кайзерслаутерн» 34 17 6 11 51 47 +4 57 Перший раунд Кубка УЄФА 1999—2000
6 «Вольфсбург» 34 15 10 9 54 49 +5 55
7 «Гамбург» 34 13 11 10 47 46 +1 50 Третій раунд Кубка Інтертото 1999
8 «Дуйсбург» 34 13 10 11 48 45 +3 49 Другий раунд Кубка Інтертото 1999
9 «Мюнхен 1860» 34 11 8 15 49 56 −7 41
10 «Шальке 04» 34 10 11 13 41 54 −13 41
11 «Штутгарт» 34 9 12 13 41 48 −7 39
12 «Фрайбург» 34 10 9 15 36 44 −8 39
13 «Вердер» 34 10 8 16 41 47 −6 38 Перший раунд Кубка УЄФА 1999—2000[a]
14 «Ганза» 34 9 11 14 49 58 −9 38
15 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 34 9 10 15 44 54 −10 37
16 «Нюрнберг» (R) 34 7 16 11 40 50 −10 37 Пониження у класі до Другої Бундесліги
17 «Бохум» (R) 34 7 8 19 40 65 −25 29
18 «Боруссія» (Менхенгладбах) (R) 34 4 9 21 41 79 −38 21
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
  1. «Вердер» виграв Кубок Німеччини і кваліфікувався таким чином у Кубок УЄФА.

Результати[ред. | ред. код]

Команда ГЕР БОХ ВЕР БРД ДУЙ АЙН ФРГ ГАМ КАЙ Б04 БРМ М60 БАВ НЮР ГАН Ш04 ШТТ ВОЛ
«Герта» (Берлін) 4–1 1–0 3–0 1–3 3–1 1–0 6–1 1–1 0–1 4–1 2–1 1–0 3–0 2–0 2–0 2–0 2–0
«Бохум» 2–0 2–0 0–1 0–2 0–0 1–2 2–0 1–2 1–5 2–1 2–0 2–2 0–3 2–3 1–2 3–3 0–2
«Вердер» 2–1 1–1 1–1 1–1 1–2 2–3 0–0 0–1 2–2 4–1 4–1 0–1 2–3 0–3 1–0 2–2 0–1
«Боруссія» (Дортмунд) 3–0 0–1 2–1 2–0 3–1 2–1 2–1 1–0 1–0 1–1 3–1 2–2 3–0 2–0 3–0 3–0 2–1
«Дуйсбург» 0–0 2–0 2–0 3–2 2–1 1–0 2–3 3–1 0–0 2–2 1–1 0–3 1–1 4–1 1–2 2–0 6–1
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 1–1 1–0 0–2 2–0 0–0 3–1 2–2 5–1 2–3 0–0 2–3 1–0 3–2 2–2 1–2 1–1 0–1
«Фрайбург» 0–2 1–1 0–2 2–2 2–2 2–0 0–0 0–1 1–1 2–1 1–2 0–2 1–0 3–0 0–2 2–0 0–0
«Гамбург» 0–4 1–0 1–1 0–0 4–1 0–1 2–1 2–0 0–0 3–0 3–0 0–2 2–0 1–0 2–2 3–1 1–1
«Кайзерслаутерн» 4–3 2–3 4–0 1–0 3–0 2–1 0–2 1–0 0–1 2–1 1–1 2–1 2–0 3–2 4–1 1–1 1–1
«Баєр 04» 2–2 2–0 2–0 3–1 2–0 2–1 1–1 1–2 2–2 4–1 1–1 1–2 3–0 3–1 1–1 0–0 3–0
«Боруссія» (Менхенгладбах) 2–4 2–2 0–1 0–2 0–2 1–1 3–1 2–2 0–2 2–8 2–0 0–2 0–2 1–1 3–0 2–3 5–2
«Мюнхен 1860» 2–0 2–1 1–3 2–0 0–0 4–1 2–0 0–0 1–2 0–2 3–1 1–1 1–2 2–1 4–5 1–1 2–3
«Баварія» (Мюнхен) 1–1 4–2 1–0 2–2 3–1 3–1 2–0 5–3 4–0 2–0 4–2 3–1 2–0 6–1 1–1 2–0 3–0
«Нюрнберг» 0–0 2–2 1–1 0–0 0–2 2–2 1–2 1–1 1–1 2–2 2–0 1–5 2–0 2–2 3–0 2–2 1–1
«Ганза» 1–2 3–0 2–1 2–0 3–0 2–2 0–2 0–1 2–1 1–1 1–1 4–1 0–4 1–1 2–2 3–0 3–3
«Шальке 04» 0–0 2–2 1–2 1–1 2–0 2–3 1–1 1–4 0–2 0–1 1–0 2–2 1–3 2–2 1–0 1–0 2–0
«Штутгарт» 0–0 4–2 1–0 2–1 0–0 2–0 3–1 3–1 4–0 0–1 2–2 0–1 0–2 0–0 1–1 2–1 1–2
«Вольфсбург» 2–1 4–1 2–4 0–0 4–2 2–0 1–1 4–1 2–1 1–0 7–1 1–0 0–1 1–1 1–1 0–0 3–2
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

Місце Гравець Клуб Голи
1 Німеччина Міхаель Претц «Герта» (Берлін) 23
2 Німеччина Ульф Кірстен «Баєр 04» 19
3 Німеччина Олівер Нойвілль «Ганза» 14
Гана Тоні Єбоа «Гамбург»
5 Німеччина Маркус Баєрле «Дуйсбург» 13
Північна Македонія Саша Чирич «Нюрнберг»
Бразилія Джоване Елбер «Баварія» (Мюнхен)
Німеччина Карстен Янкер «Баварія» (Мюнхен)
Польща Анджей Юсковяк «Вольфсбург»
10 Німеччина Бернд Гобш «Мюнхен 1860» 12
Німеччина Олаф Маршалл «Кайзерслаутерн»

Склад чемпіонів[ред. | ред. код]

«Баварія» (Мюнхен)
Воротарі: Олівер Кан (30); Бернд Дреєр (4); Свен Шоєр (3).

Захисники: Маркус Баббель (27 / 1); Томас Лінке (27 / 1); Лотар Маттеус (25 / 1); Томас Гельмер (captain; 21 / 2); Біксант Лізаразю Франція (19 / 2); Самуель Куффур Гана (15).
Півзахисники: Штефан Еффенберг (31 / 8); Хасан Саліхаміджич Боснія і Герцеговина (30 / 3); Єнс Єреміс (30 / 1); Торстен Фінк (28); Маріо Баслер (27 / 5); Томас Штрунц (24 / 4); Міхаель Тарнат (20 / 1); Мехмет Шолль (13 / 4); Нільс-Ерік Юганссон Швеція (2); Давид Яролім Чехія (1).
Нападники: Карстен Янкер (26 / 13); Александер Ціклер (26 / 7); Алі Даеї Іран (23 / 6); Джоване Елбер Бразилія (21 / 13); Александер Бугера (2); Беркант Гектан Туреччина (1).
(кількість ігор і голів наведена у дужках)

Головний тренер: Оттмар Гіцфельд.

Залишили команду по ходу сезону: Александер Бугера (в оренду до «Дуйсбурга»); Беркант Гектан Туреччина (в оренду до «Боруссії» (Менхенгладбах)).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. 
  2. Archive 1998/1999 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 28 вересня 2012. 
  3. а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9.  (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]