Чемпіонат Одеси з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат Одеси з футболу
Чемпіонат Одеси з футболу.png
Засновано 1911
Регіон Україна Україна
Конфедерація ФФУ
Кількість команд 10
Рівень в ієрархії Рівень 1
Поточний чемпіон «Атлетік»
Найбільше перемог «Торпедо» (17)

Чемпіонат Одеси з футболу — футбольний турнір аматорських клубів Одеси. Проводиться з 1911 року. До сезону-1923 включно проводився Одеської футбольною лігою, з 1924 року — секцією футболу міського комітету фізкультури і спорту, з 1964 року — міською федерацією футболу, під егідою якої проводиться і дотепер.

Історія[ред. | ред. код]

У 1909 році був розіграний неофіційний титул чемпіона міста, який завоював Шереметьєвський гурток спорту, який став переможцем більшості товариських матчів, які проводилися в Одесі за домовленістю клубів. Уже тоді представники одеських команд всерйоз задумалися над організацією повноцінної міської першості. Однак перший офіційний чемпіонат провела не створена в грудні 1912 року Одеська футбольна ліга, а редакція одеського журналу «Спортивне життя» (редактор-видавець — Юліус Емброс).

Для переможця першого чемпіонату Одеси у першій категорії редакція «Спортивній життя» заснувала перехідний кубок. Його завоювали футболісти Одеського британського атлетичного клубу (О. Б. А. К.).

Починаючи з осені 1911 року всі наступні чемпіонати міста проходили за формулою «осінь-весна» — по два напівсезони — з перервою на зимовий час. І саме починаючи з сезону 1911/12 років організацією міського першості зайнялася Одеська футбольна ліга (голова — Ернест Вільямович Джекобс). Секретаріат ліги заснував ряд призів для переможців та призерів. Переможцю першої категорії стали присуджувати Кубок Джекобса, команді, яка зайняла друге місце — срібний щит Боханова, переможцям другої категорії — Кубок Герда, переможцям третьої — Кубок Окша-Оржеховського. Усі ці раритетні трофеї назавжди залишилися частиною історії. Як склалася їхня подальша доля, залишилося загадкою.

У 1912 році Одеська футбольна ліга вступила до Всеросійського футбольний союз, а в 1913 році збірна міста, складена з найкращих гравців клубів ОФЛ, виграла чемпіонат Російської імперії, але в результаті виявлених численних порушень під час проведення матчів на Півдні Росії ВФС прийняв рішення вважати чемпіонат незіграним, й Одеса назавжди залишилася в футболі невизнаним чемпіоном.

Епоха Одеської футбольної ліги завершилася після революції. Нові міські першості стали проводити новостворені спортивні організації, які еволюціонували паралельно з центральними спортивними органами. У жовтні 1923 року ОФЛ злилася з військово-виробничою лігою і була переформована в футбольну секцію при губрадфізкульті. А в середині 60-их років на зміну футсекціі прийшла міська федерація футболу, яка стала колективним членом Федерації футболу СРСР і УРСР.

Після розпаду Союзу керівники міської федерації спробували внести докорінні зміни в організацію чемпіонату міста, число учасників якого в радянські часи досягало до 50-ти клубів, які довелося розбивати на три групи (ліги), а чемпіона визначати не тільки по окремих класифікацій, але й у клубному заліку — до 1991 року цей титул вважався найпрестижнішим в одеському аматорському футболі. Але з розвалом СРСР система клубного заліку практично рухнула — видимість її існування підтримували лише першості юнацьких команд. Зупинити цей розвал і спробувала новостворена Асоціація футболу Одеси. Але проіснувавши лише пару сезонів, міський футбол повернувся під управління міської федерації, під егідою якої і проводяться нинішні чемпіонати міста серед дорослих команд і першості футбольних шкіл, які продовжують визначати переможців як в окремих вікових групах, так і у загальному клубному змаганні.

Найтитулованішим аматорським клубом Одеси за всю її історію є «Торпедо», який 17 разів ставав переможцем дорослого першості міста серед команд першої групи.

Нижче наведено список відновлених на сьогоднішній день призерів усіх міських першостей серед дорослих команд першої категорії (вища ліга).

Призери[ред. | ред. код]

Сезон Чемпіон 2 місце 3 місце Бомбардир
Гравець Голи
1911 весна О. Б. А. К. Ш. Г. «Спортінг-Клуб» Ернест Джекобс (О. Б. А. К.)
1911/12 О. Б. А. К. «Спортінг-Клуб» О. Г. Ф.[1] Григорій Богемський («Спортінг-Клуб»)
1912/13 Ш. Г. О. Б. А. К. «Спортінг-Клуб» Олександр Злочевський (Ш. Г.) 41[2]
1913/14 «Спортінг-Клуб» Ш. Г. «Вега»
1914/15 Ш. Г. «Вега» «Спортінг-Клуб»
1915/16 «Спортінг-Клуб» «Вега» «Флорида»
1916/17 О. Г. Ф.[1] «Вега» О. Б. А. К.
1917/18[3] ЄСК «Маккабі» «Вега» О. Г. Ф.[1]
1918/19 «Вега»
1922 О. Г. Ф.[1] «Демократи»[4] «Вега»
1923 «Местран» «Робур»Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>:

вказані неправильні значення name або вказано забагато параметрів

«Вега»
1924 «Местран» «Шкіртрест»[5] О. Г. Ф.[1]
1925 «Ленінці»[5] «Местран» «Канатники»
1926 «Местран»
1927 «Январці»[6]
1928 «Канатники»
1929 «Канатники»
1930 «Динамо»
1931 «Шкіртрест»[5] «Январці»[6] Завод Марті
1932 УКО (харчовики) «Динамо» «Январці»[6]
1933 «Олімп»[7] «Динамо» «Январці»[6]
1934 «Динамо» «Январці»[6] «Водник»
1935 «Январці»[6] «Шкіртрест»[5] «Снайпер»[8]
1936 «Снайпер»[8] «Локомотив»[1] «Январці»[6]
1937 «Снайпер»[8] «Консервники» «Сільмаш»[9]
1938 «Харчовик» «Снайпер»[8] «Червоний кондитер»
1939 «Харчовик» «Снайпер»[8] «Локомотив»[1]
1940 «Локомотив»[1]
1945 «Харчовик» Команда Н-ської військової частини «Динамо»
1946 «Водник» «Динамо» «Торпедо»[10]
1947 «Торпедо»[10] «Водник» «Динамо»
1948 «Водник» «Торпедо»[10] «Динамо»
1949 «Торпедо»[10] «Динамо» «Спартак»
1950 «Спартак» «Металург» «Торпедо»[10]
1951 «Червоне знам'я»
1952 «Торпедо»[10]
1953 «Шахтар» «Торпедо»[10] «Трактор»[9]
1954 «Металрг» «Торпедо»[10] «Шахтар»
1955 «Локомотив»[1] «Металург» «Спартак»
1956 «Локомотив»[1] «Металург» «Спартак» Матвій Черкаський («Локомотив»)
1957 «Локомотив»[1]
1958 «Торпедо»[10]
1959 «Торпедо»[10]
1960 «Локомотив»[1] СКА[11] ЗОР[9]
1961 «Водник» СКА[11] «Локомотив»[1]
1962 СКА[11]
1963 «Торпедо»[10]
1964 «Автомобіліст»[12]
1965 «Торпедо»[10]
1966 «Локмотив»[1]
1967[13] СКА[11] «Спартак»[12] «Локомотив»[1]
1968 «Спартак»[12]
1969 ЗОР[9] «ААвтогенмаш» «Спартак»[12]
1970 СКА[11]
1971 «Спартак»[12]
1972 «Торпедо»[10] «Таксі»[12] «Локомотив»[1]
1973 «Торпедо»[10] «Таксі»[12] «Локмотив»[1] Микола Мусолітін («Локмотив»)
1974 «Торпедо»[10] «Локомотив»[1] «Таксі»[12]
1975 «Торпедо»[10] «Локомотив»[1] «Кисеньмаш»
1976 «Торпедо»[10] «Локомотив»[1] «Таксі»[12]
1977 ЗОР «Торпедо»[10] «Таксі»[12]
1978 «Спартак-Таксі»[12] «Торпедо»[10] ЗРСС
1979 «Торпедо»[10] «Локомотив»[1] СДЮСШОР «Чорноморець»
1980 «Таксі»[12] «Торпедо»[10] «Будгідрвлика»
1981 «Локомотив»[1] СДЮСШОР «Чорноморець» ЗОР[9]
1982 «Динамо» «Таксі» (АТП-15101)[12] ЗОР[9]
1983 «Торпедо»[10] ЗОР[9] «Локомотив»[1]
1984 «Торпедо»[10] «Дзержинець» Одеса СДЮСШОР «Чорноморець»
1985 «Торпедо»[10] ЗОР[9] «Таксі» (АТП-15101)[12]
1986 ЗОР[9] СДЮСШОР «Чорноморець» «Дзержинець» Одеса
1987 «Дзержинець» Одеса СДЮСШОР «Чорноморець» ЗОР[9]
1988 ЗОР[9] «Торпедо»[10] СДЮСШОР «Чорноморець»
1989 «Торпедо»[10] ЗОР[9] СДЮСШОР «Чорноморець»
1990 весна «Таксі» (АТП-15101)[12] «Торпедо»[10] «Кисеньмаш»
1990/91 ЗОР[9] СДЮСШОР «Чорноморець» «Январець»[6]
1991/92 СДЮСШОР «Чорноморець»
1992/93 «Краян»[6]
1993/94 ЗОР[9] «Локомотив»[1] ЗРСС
1994/95 «Одесгаз»[14]
1995/96 «Портфлот» «Лілія»
1996/97 «Сигнал» «Факел»[14] ЗОР[9]
1998 весна «Сигнал» ЗОР[9] ЗРСС Геннадій Підвальний («Сигнал») 15
1998/99 «Сигнал» «Бесарабія» СДЮСШОР «Чорноморець»-1982" Олександр Пінчук («Сигнал») 18[15]
1999/00 «Автомобіліст-Бесарабія» «Сигнал» «Локомотив»[1] Михайло Ткачук («Автомобіліст-Бесарабія») 21
2000/01 «Локомотив»[1] ІРІК «Сонячна Долина»[16] Михайло Ткачук (ІРІК) 24
2001 осінь «Локомотив»[1] СРЗ «Україна» «Сонячна Долина»[16] Руслан Хван (ІРІК) 11
2002 ІРІК «Сонячна Долина»[16] «Локомотив»[1] Олег Кошелюк (ІРІК) 39
2003 «Реал» «Іван» «Лклмлтив»[1] Артур Ляхов («Локомотив») 36
2004 «Локомотив»[1] «Реал-Покровське» «Іван» Артур Ляхов («Локомотив») 32
2005 «Іван» «Локомотив-Дружба народів»[1][16] «Фонтан-Портовик» Іллічівськ Ярослав Курилів («Таїровець») 35
2006 «Реал Фарма» «Дружба народів»[16] «Іван» Олександр Бредіс («Реал Фарма») 23
2007 «Бастіон» Іллічівськ «Чорноморець-2» «Реал Фарма» Олександр Бредіс («Реал Фарма») 30
2008 «Чорноморець-2» «Сонячна долина»[16] ФК «DIGITAL» В'ячеслав Терещенко (ФК «DIGITAL») 19
2009 «Сонячна долина»[16] «Люксеон»[17] «Дністер-2» В'ячеслав Терещенко («Люксеон») 33
2010 «Люксеон»[17] «Реал Фарма» «Сонячна Долина»[16] Євген Ушаков («Люксеон») 16
2011 «Сонячна Долина»[16] «Люксеон»[17] «Хаджибей» Усатове Олександр Бредіс («Сонячна Долина») 15
2012 «Совіньйон» Таїрове «Люксеон»[17] ФК «Одеса-2» Сергій Урсуленко («Бесарабія»[16]) 12
2013 ФК «Таїрове» Таїрове «Бастіон» Іллічівськ «Хаджибей» Усатове Руслан Майдан («Хаджибей») 11
2014 «Люксеон»[17] «SoHo.net» «Реал Фарма-2» Олег Войніков («Аркадія») 14
2015 «Атлетик» «Жемчужина» «Реал Фарма-2» Олександр Згура («Атлетик») 11
2016 «Атлетик» «Люксеон»[17] «Реал Фарма-2» Олександр Якименко («Атлетик») 22
2017 «Люксеон-Олімп»[18] ФК «Троїцке» «SoHo.net» Олександр Якименко («Люксеон-Олімп») 16

Кубок пам'яті Володимира Фінка[ред. | ред. код]

13 січня 2005 року під Білою Церквою трагічно загинув адміністратор, а в минулому — форвард одеського «Чорноморця» Володимир Фінк, в 1983 році встановив клубний рекорд «моряків» — забив за «Чорноморець» в окремо взятому чемпіонаті СРСР максимальну кількість голів — 15 (третій результат сезону 1983 року). Керівництво футбольного клубу «Чорноморець» прийняло рішення увічнити ім'я Фінка в трофеї. З 2005 року Кубок пам'яті Володимира Фінка вручається найкращому бомбардирові чемпіонату міста. Першим володарем трофея став нападник «Таїровця» Ярослав Курилів.

Перша ліга[ред. | ред. код]

Турнір команд першої ліги вперше був проведений в 2006 році, ставши регулярним змаганням. Виняток становить чемпіонат сезону 2009 року, коли перша ліга була сформована у зв'язку зі створенням 2-групової вищої ліги чемпіонату міста з найгірших команд за підсумками першого етапу.

Якщо спочатку передбачалося, що найкращі команди першої ліги отримуватимуть право грати у найсильнішому дивізіоні, то поступово ця спортивна складова втратила свою актуальність з огляду на фінансову залежність колективів, і турнір набув своєрідну незалежність. А починаючи з сезону 2013 року перша ліга знайшла збірний статус з приходом до складу її учасників лідерів ветеранської ліги 35+, яка в силу різних причин розпалася, через що організатори заснували паралельний ветеранський залік, який визначає крім призерів основного турніру, переможців і призерів серед молодіжних (дорослих) і ветеранських команд.

Усі призери[ред. | ред. код]

Сезон Чемпіон 2-ге місце 3-тє місце Найкращий бомбардир
2006 «Афган-Памір» «Динамо-Честь» «ФАР-Арена» Володимир Доаге («Афган-Памір») 17
2007 «Соборка-Інтерпласт» «Альфа-Пак» «Лада» Володимир Данилян («Соборка-Інтерпласт») 25
2008 «Соборка» «Альфа-Пак» «Чорноморець-1991» Юрій Переверзєв («Оранта») 21
2009 «SoHo.net» «Юнга-Моракадемія» «Пальміра» Денис Банар («SoHo.net») 16
2010 «Альфа-Пак» «Драккар» «Чорноморець-1992» Степан Клокар («Драккар») 22
2011 «Альфа-Пак» «SoHo.net» «Старокінний» Юрій Переверзєв («Альфа-Пак») 21
2012 «Хаджибей» «Амадеус Марін» «Реал» Олег Ладиненко («Соборка») 29
2013 «Рішельє» «Таврія В» «Люстдорф» Олександр Косирін («Рішельє») 41
2014 «Рішельє» «Таврія В» «Альфа-Пак» Олександр Бредіс («Таврія В») 24
2015 «Таврія В» «Рішельє» «Люстдорф» Олександр Косирін («Люстдорф») 53
2016 «Рішельє» «Люстдорф» «Таврія В» Олександр Косирін («Люстдорф») 36
2017 «Рішельє» «Люстдорф» «Таврія В» Олександр Косирін («Люстдорф») 30

Зимова першість міста[ред. | ред. код]

Зимова першість з футболу — один з найпопулярніших аматорських турнірів в Одесі. Перший розіграш був проведений взимку 1951 року, після чого турнір став традиційним. Через сім років в силу організаційних (в тому числі й погодних) причин був припинений.

Відновився розіграш зимової першості у 1987 році, і з тих пір, незважаючи на погодні умови, проводиться регулярно.

Формат турніру простий: на першому етапі команди в груповому турнірі (старт щорічно — в грудні) визначають учасників фінальних матчів (початок березня), за результатами яких і визначаються призери. Матчі зимової першості скорочені — 1 тайм триває 35 хвилин. Виняток становлять поєдинки за 3-тє місце і фінал, тривалість яких традиційна для футбольних змагань.

Усі призери[ред. | ред. код]

Сезон Чемпіон 2-ге місце 3-тє місце Найкращі бомбардири
1951 «Спартак»
1952 ОБО
1953 ОБО «Металург» «Торпедо»
1953/54 ОБО «Шахтар» «Торпедо»
1954/55 ОБО «Шахтар» «Металург»
1955/56 «Металург» ОБО «Шахтар»
1956/57 ОБО
1957/58 ОБО
1987/88 ЗОР «Торпедо» «Дзержинець»
1988/89 ЗОР «Дзержинець» «Одесгаз»
1989/90 «Черноморец-1972» «Динамо» «Продмаш»
1990/91 «Портфлот» «Дзержинець» «Черноморец-1973»
1991/92 «Черноморец-1974» ЗОР «Дзержинець»
1992/93 «Будгідравлика» «Дзержинець» «Торпедо»
1993/94 ЗОР «Чорноморець-2» «Дзержинець»
1994/95 ЗОР «Рішельє» «Портфлот»
1995/96 «Портфлот» «Рішельє» «Лотто»
1996/97 «Рішельє» «Факел» «Лілія»
1997/98 ЗОР «Портфлот» «Бесарабія» Віктор Дзьобан (ЗОР) 15
1998/99 «Сигнал» «Дзержинець» «Рибак» Віталій Тищенко («Факел») 11
1999/00 «Ласуня» «Сигнал» «Автомобіліст-Бесарабія» Михайло Ткачук («Автомобіліст-Бесарабія») 9
2000/01 «Ласуня» «Чорноморець-3» «Іван» Олександр Уманченко («Ласуня») 8
2001/02 «Ласуня» «Сонячна Долина»[16] «Чорноморець-2» Олександр Згура («Чорноморець-1985») 7
2002/03 «Сигнал» «Ласуня» «Локомотив» Анатолій Снігур («Сонячна Долина») 13
2003/04 «Реал» «Таврія В-Радіалка» «Іван» Руслан Майданюк («Таврія В»), Олександр Бондаренко («Реал») 8
2004/05 «Сонячна Долина»[16] «Реал Фарма» «Таврія В-Радіалка» Артур Ляхов («Локомотив-Дружба народів») 17
2005/06 «Чорноморець-2» «Сонячна Долина»[16] «Сигнал» Артем Азицький («Чорноморець-2») 14
2006/07 «Дружба народів»[16] «Сонячна Долина»[16] «Реал Фарма» Олександр Бредіс («Реал Фарма») 14
2007/08 «Сонячна Долина»[16] ФК «DIGITAL» «Реал Фарма» В'ячеслав Терещенко (ФК DIGITAL) 19
2008/09 «Реал Фарма» «Сигнал» «Сонячна Долина» В'ячеслав Терещенко (ФК DIGITAL) 16
2009/10 «Реал Фарма» «Сонячна долина»[16] «Люксеон» Олександр Грозов («Сонячна Долина») 10
2010/11 «Реал Фарма» «Сонячна долина»[16] «Нива» Таїрове Олег Войніков («Реал Фарма») 14
2011/12 «Сонячна Долина»[16] «Совіньйон» Таїрове «Люксеон» Олександр Бредіс («Сонячна Долина»), Євген Піцик («Бастіон») 12
2012/13 «Реал Фарма-2» ФК «Таїрове» «Реал Фарма»

Олександр Бредіс («Балкани»)||16

2013/14 «Динамо» «Реал Фарма» «Балкани» Зоря Олег Войніков («Аркадія») 10
2014/15 «Жемчужина» «Реал Фарма» «Балкани» Зоря Артем Головін (ФК «Одеса») 9
2015/16 «Реал Фарма» «Реал Фарма-2» «Атлетик» Руслан Паламар («Жемчужина») 12
2016/17 «Реал Фарма-2» «Люксеон» «Атлетик» Олександр Якименко («Атлетик») 12
2017/18 «ФК «Троицкое»» «Інтер» «Люксеон» Сергій Кузнецов («Троїцьке»), Віталій Балашов («Інтер») 10

Чемпіонат міста серед ветеранів[ред. | ред. код]

Чемпіонат міста з футболу серед ветеранів по праву вважається одним з наймасовіших змагань в одеському міському аматорському футболі. Ліга ветеранів постійно розширюється, зростає число учасників чемпіонату у всіх вікових категоріях.

Найтитулованішим ветеранським футбольним клубом Одеси є «Рішельє», в активі якого 19 чемпіонських титулів, що є абсолютним рекордом ветеранської ліги. «Рішельє» також належить унікальне досягнення в лізі 35+: вперше виграв чемпіонат у 2001 році, клуб 14 років поспіль незмінно займав в ньому тільки перше місце.

«Таврії В» належить інше цікаве досягнення: вона двічі переривала гегемонію «Рішельє» — в 2012 році у лізі 45+, а також у 2015-му в лізі 35+.

Ліга 35+[ред. | ред. код]

Сезон Чемпіон 2-ге місце 3-тє місце Найкращі бомбардири
2000 «Інбуд» «Нептун» «Динамо» Ігор Бєланов («Динамо»), Юрій Горячев («Нептун») 14
2001 «Рішельє» «Інбуд» ПВО-ЧМП
2002 «Рішельє» «Відрада» ФК «Іллічівськ» Віктор Гратій («Інбуд») 18
2003 «Рішельє» «Відрада» «Укрпошта-Ілічівськ» Віктор Сахно («Рішельє») 22
2004 «Рішельє» «Південь» «Відрада» Віталій Тищенко («Відрада») 29
2005 «Рішельє» «Моноліт» «Відрада» Олександр Бондаренко («Рішельє») 49
2006 «Рішельє» «Моноліт» «Чорне море» Віталій Тищенко («Відрада») 41
2007 «Рішельє» «Чорне море» «Відрада» Валерій Манько («Рішельє») 31
2008 «Рішельє» «Чорне море» «СоцКом Банк» Олександр Бондаренко («Рішельє»), Валерій Манько («Рішельє») 19
2009 «Рішельє» «СоцКом Банк» ФК «Іллічівськ» Олександр Бондаренко («Рішельє») 17
2010 «Рішельє» «СоцКом Банк» «Чорне море» Володимир Мельниченко («СоцКом Банк») 11
2011 «Рішельє» «Таврія В» «Люстдорф» Володимир Мельниченко («Таврія В»), Олег Мочуляк («Рішельє») 9
2012 «Рішельє» «Люстдорф» «Таврія В» Олег Мочуляк («Рішельє») 10
2013 «Рішельє» «Таврія В» «Люстдорф» Олександр Косирін («Рішельє») 11
2014 «Рішельє» «Таврія В» «Люстдорф» Олександр Бредіс («Таврія В») 4
2015 «Таврія В» «Рішельє» «Люстдорф» О.Косирін, О.Нечипорук («Люстдорф»), О.Бредіс («Таврія В»), В.Полтавець («Рішельє») 5
2016 «Рішельє» «Люстдорф» «Таврія В» Олександр Косирін («Люстдорф») 3
2017 «Рішельє» «Люстдорф» «Таврія В» Олег Підлетійчук («Рішельє»), Виталий Бачур («Люстдорф») 4

Ліга 45+[ред. | ред. код]

Сезон Чемпіон 2-ге місце 3-тє місце Найкащі бомбардири
2007 «Динамо» «Одесенергомережі» «Хлібодар» Іванівка Ігор Бєланов («Динамо»), Володимир Куцак («Хлібодар») 6
2008 «Рішельє» «Відрада» «Динамо» Геннадій Гілерман («Рішельє») 15
2009 «Рішельє» «Відрада» «Динамо» Леонід Гайдаржи («Рішельє») 18
2010 «Рішельє» «Таврія В» «Відрада» Олександр Бондаренко («Рішельє»), Ігор Штихар («Таврія В») 17
2011 «Рішельє» «Краян» «Таврія В» Володимир Манько («Рішельє») 17
2012 «Таврія В» «Рішельє» «Динамо» Геннадій Гілерман («Рішельє») 13
2013 «Таврія В» «Рішельє» «Динамо» Ілля Чулак («Таврія В») 30
2014 «Таврія В» «Мрія-ВПОГ» «Автомобіліст» Олександр Бондаренко («Таврія В») 17
2015 «Таврія В» «Автомобіліст» «Метро-Отель» Олександр Бондаренко («Таврія В»), Ілля Чулак («Таврія В») 13

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж У дореволюційні роки і на зорі СРСР «Локомотив» носив назву «Одеський гурток футболу залізничників» (у 1923 році у з абревіатури ОГФ зникли крапки). До листопада 1935 року, тобто до появи добровільного спортивного товариства «Локомотив», команда називалася просто — «Залізничники». У клубному заліку в 70-ті та 80-ті рр. команда представляла резерв провідників і згадувалася в таблицях також під назвами «Провідник» і «Світлофор». У 60-ті роки дорослу команду залізничників виставляв колектив ВЧД № 3. У 2012 році команда отримала нового спонсора і нову назву — «Бессарабія» (з чемпіоном Одеси 2000 року «Автомобілістом-Бессарабією» не має нічого спільного). (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  2. Як було не взяти в збірну форварда, який забив в одному сезоні за ШГ 41 гол з 49-ти командних!
  3. Чемпіонат сезону 1917/18 років не дограли. Були зіграні тільки чотири з шести запланованих матчів осіннього півсезону. Гра між О. Г. Ф. та «Флоридою» була перервана через конфлікт між гравцями О. Г. Ф. і суддею, а вирішальний матч між ЄСК (Єврейський спортивний клуб) «Маккабі» і тим же О. Г. Ф. не відбувся через відмову О. Г. Ф. проводити гру без арбітра ліги, який не з'явився на гру. Ніяких рішень з приводу зірваних матчів прийнято не було, оскільки події відбувалися у революційному жовтні, і в комітеті ліги залишилося лише три її діючих члена. Догравання і друге коло чемпіонату навесні 1918 рік а не проводилися через Жовтневий переворот та громадянську війну. У таблиці наводиться положення команд за підсумками всіх чотирьох зіграних матчів. (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  4. Команда «Демократи» представляла 3-ій держспортклуб і була також відома як «Одеський гурток любителів спорту» (ОГЛС). Був відомий також як Клуб Петра Старостіна (комісара праці, голови обласного виконавчого комітету СРКД, одного з чільних діячів Одеської Радянської Республіки — не плутати з одним з братів Старостіних) . (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  5. а б в г До 1925 року команда «Ленінці» носила найбільш розповсюджену в історичних статтях і періодичних виданнях тих років (і навіть після 1925 року) назву «Шкіртрест». (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  6. а б в г д е ж и к Команда «Краян» до 90-их рр. носила назву «Январець», а до війни — «Январці». (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  7. Команда «Олімп» представляла міліцію, в той час як «Динамо» — НКВС. (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  8. а б в г д Команда «Снайпер» представляла знаменитий Одеський завод кіноапаратури («Кінап»).(З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  9. а б в г д е ж и к л м н п р с т Команда ЗОР (Одеського заводу імені Жовтневої революції) захищала кольори виробничого об'єднання «Одесаґрунтомаш» і в різні роки носила назви «Сільмаш», «Трактор» і «Зоря». У 1969 році чемпіоном Одеси в складі ЗОРа став майбутній Прем'єр-міністр України Валерій Пустовойтенко. (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  10. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав У 70-ті та 80-ті рр. доросла команда «Торпедо», яка захищала кольори Одеського автоскладального заводу, в клубному заліку була представлена під назвою заводського спортивного клубу «Шторм». (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  11. а б в г д У чемпіонаті Одеси і області одеський СКА був представлений клубною (аматорської) командою, в тому числі і в середині 70-их рр., Коли перша команда за наказом Міністра оборони СРСР була тимчасово передислокована у Тирасполь, де під назвами «Зірка» й команда міста Тирасполя виступала у другій лізі першості СРСР. (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  12. а б в г д е ж и к л м н п р с Команда «Автомобіліст» була створена при Одеському таксомоторному парку. У 30-ті та 40-ві роки носила назву «Автомотор», домашні матчі проводила на стадіоні шоферів на Пролетарському (нині — Французькому) бульварі. У 1964 році на правах чемпіона області отримала право на перехід у клас «Б» чемпіонату СРСР. Після втрати статусу команди майстрів виступала в чемпіонатах міста й області під назвами «Автомобіліст», «Спартак» і «Таксі». У 70-ті та 80-ті роки до участі в чемпіонаті і Кубку міста, і Кубку області таксомотора парк виставляв команди відразу декількох підприємств. Провідною серед них вважалася команда АТП № 15101. (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  13. Чемпіон Одеси 1967 року визначався за результатами стикових матчів усіх клубних команд (доросла, дві юнацькі та підліткова) СКА і «Спартака». Армійці і спартаківці здобули по дві перемоги, але за різницею забитих і пропущених м'ячів чемпіонами стали футболісти СКА.(З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  14. а б Команда «Факел» представляла одеське комунальне підприємство «Одесгаз» і до середини 90-х р носила відповідне однойменну назву. (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  15. Наведені дані, які збереглися, після 1-го кола.
  16. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Історія команди «Сонячна Долина», яка виступала в чемпіонаті міста включно до сезону 2007 року, починається з моменту появи в середині 80-их років на футбольній карті Одеси заводського колективу «Нептун». Взимку 2006—2007 рр., після смерті президента «Сонячної Долини» Едуарда Марківського, в данину його пам'яті команда виступила в зимовій першості під назвою «ЕдМар». Інший колектив — «Дружба народів» — турнірний правонаступник одеського «Локомотива», також знаходився на спонсорському балансі торгової марки «Сонячна Долина», опинився на межі розформування. Керівництво підприємства прийняло рішення: зберегти на балансі ту команду, яка у сезоні 2007 року займе найбільш високе місце в підсумковій турнірній таблиці. «Дружба народів» випередила «Сонячну Долину» на одне очко і одне турнірне місце, фінішувавши на четвертій позиції і з сезону 2008 року виступає під назвою «Сонячна Долина». Медальні досягнення двох «Долин», мають самостійні історії, слід розділяти. (З книги Юрія Усатюка «Сто років в Одесі»)
  17. а б в г д е Команда «Люксеон» раніше носила назву ФК «DIGITAL».
  18. У сезоні-2017 в чемпіонатах та кубкових турнірах Одеси та Одеської області «Люксеон» виступав в альянсі з «Олімпом» із Кирничок.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]