Чемпіонат УРСР з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Чемпіонат УРСР з футболу — футбольний турнір, у якому брали участь команди Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Історія[ред.ред. код]

Українські чемпіонати 1921–1936 (весна) років збирали усі найкращі футбольні сили республіки. Безумовними лідерами того часу були харківські футболісти, конкуренцію яким складали одесити, кияни, дніпропетровці, миколаївці та донбасівці. Футбольні змагання в УРСР відрізнялись від аналогічних тогочасних російських та союзних першостей відносною постійністю. За перші 16 років було розіграно 11 першостей (виняток складали сезони 1925–1926, 1929–1930 років — в цей час буяли гоніння на футбол в СРСР, було оголошено навіть «війну футболоманії», а також 1933 рік через Голодомор).

Реформа союзного футболу, здійснена 1936 року, скасувала проведення незалежних республіканських чемпіонатів, зробивши їх складовою частиною всесоюзних розіграшів за ліговим принципом. Таким чином українські команди опинились розкиданими у різних дивізіонах радянського футболу, а звання чемпіона України, яким нагороджувались команди нижчих дивізіонів, втратило свій статус на довгі роки. Так, з осені 1936 по 1991 роки чемпіонами УРСР проголошувались команди, які перемагали в першій групі республіканської першості, у класі «Б» союзних змагань, а пізніше — у другій лізі.

З 1950 року переможець першості здобував право виступати в чемпіонаті СРСР серед команд майстрів (клас «Б», пізніше — друга ліга) або грати в перехідному турнірі за право виступати там.

З 1964 по 1991 роки в УРСР паралельно розігрували два чемпіонських титули: один — серед команд майстрів української зони класу «Б» (з 1970-х — другої ліги), а другий — серед колективів фізичної культури.

Зараз тривають дискусії футбольних спеціалістів, істориків, статистиків та вболівальників стосовно включення чемпіонатів УРСР 1921–1936 (весна) років у реєстр офіційних першостей, як це було зроблено в Латвії та Литві.

Усі призери чемпіонатів УРСР[ред.ред. код]

Сезон Чемпіон 2-е місце 3-є місце Кількість команд
Збірні команди міст
1921 Харків Одеса Миколаїв, Таганрог
(півфіналісти)
8
1922 Харків Одеса Київ, Миколаїв
(півфіналісти)
8
1923 Харків Юзівка Дружківка 12
1924 Харків Одеса Донбас ?
1927 Харків Миколаїв Одеса 41
1928 Харків Горлівка Миколаїв 30
1931 Київ Харків Кадіївка, Миколаїв
(півфіналісти)
8
1932 Харків Донбас Дніпропетровськ 8
1934 Харків Київ Вінниця, Одеса
(півфіналісти)
8
1935 Дніпропетровськ Київ Харків 5 (21)[1]
1936 (а)[2] «Динамо» (Київ) «Динамо» (Одеса) «Локомотив» (Київ),
завод ім. Леніна (Дніпропетровськ)
(півфіналісти)
8
Команди спортивних товариств
1936 (б)[3] Завод ім. Орджонікідзе (Краматорськ) Завод ім. Петровського (Дніпропетровськ) УДКА (Київ) 36[4]
1937 «Спартак» (Дніпропетровськ) «Зеніт» (Сталіно) «Сталінець» (Харків) 45[5]
1938 «Дзержинець» (Ворошиловград) «Сталь» (Дніпродзержинськ) «Динамо» (Миколаїв) 40[6]
1939 «Локомотив заводів» (Запоріжжя) «Харчовик» (Одеса) «Локомотив Півдня» (Харків) 20[7]
1940 «Локомотив» (Запоріжжя) «Авангард» (Краматорськ) «Стахановець» (Орджонікідзе) 19[8]
1946 «Спартак» (Ужгород) ОБО (Київ) «Дзержинець» (Харків) 36[9]
1947 «Більшовик» (Мукачево) «Авангард» (Краматорськ) «Локомотив» (Київ) 26
1948 «Торпедо» (Одеса) «Сталь» (Костянтинівка) «Динамо» (Ужгород),
військова частина 25750 (Київ)[10]
(другі місця в півфінальних групах)
понад
80
1949 БО (Київ) «Металург» (Дніпродзержинськ) «Металург» (Костянтинівка),
«Спартак» (Станіслав)
(другі місця в півфінальних групах)
91
1950 «Спартак» (Ужгород) «Трудові резерви» (Ворошиловград) БО (Київ) 40[11]
1951 БО (Київ) БО (Львів) «Машинобудівник» (Київ) 50+1[12]
1952 «Металург» (Запоріжжя) «Червоний прапор» (Миколаїв) «Іскра» (Мукачеве) 48
1953 «Спартак» (Ужгород) «Спартак» (Херсон) «Торпедо» (Харків) 30
1954 «Зеніт» (Київ) «Спартак» (Станіслав) «Будівельник» (Миколаїв) 42
1955 «Спартак» (Станіслав) «Спартак» (Херсон) «Торпедо» (Кіровоград) 48
1956 «Шахтар» (Кадіївка) «Машинобудівник» (Київ) ОБО (Одеса) 55
1957 СКВО (Одеса) «Локомотив» (Артемівськ) «Машинобудівник» (Київ) 56
1958 «Машинобудівник» (Київ) «Металург» (Нікополь) «Нафтовик» (Дрогобич) 80
1959 «Авангард» (Жовті Води) «Торпедо» (Харків) (ХТЗ) СКВО (Одеса) 80
Команди майстрів (клас «Б»)
1960 «Металург» (Запоріжжя) «Суднобудівник» «Локомотив» (Вінниця),
СКА (Одеса)
(другі місця в групах)
36
1961 «Чорноморець» (Одеса) СКА (Одеса) «Локомотив» (Вінниця) 37
1962 «Трудові резерви» «Чорноморець» (Одеса) «Авангард» (Сімферополь) 39
1963 СКА (Одеса) «Локомотив» (Вінниця) «Азовсталь» (Жданов) 40
1964 «Локомотив» (Вінниця) СКА (Київ) «Полісся» (Житомир) 48
1965 СКА (Львів) СКА (Київ) «Авангард» (Жовті Води) 49
1966 «Авангард» (Жовті Води) «Динамо» (Хмельницький) «Локомотив» (Херсон) 40
1967 «Автомобіліст» (Житомир) «Хімік» (Сєвєродонецьк) «Дніпро» (Кременчук) 42
1968 Авангард (Тернопіль) «Буковина» «Шахтар» (Кадіївка) 43
1969 «Спартак» (Ів.-Франківськ) «Шахтар» (Горлівка) «Спартак» (Суми) 42
Команди майстрів (Клас «А»)
1970 «Металург» (Запоріжжя) «Таврія» «Автомобіліст» (Житомир) 22
Команди майстрів (друга ліга)
1971 «Кривбас» «Суднобудівник» «Автомобіліст» (Житомир) 26
1972 «Спартак» (Ів.-Франківськ) «Говерла» «Таврія» 24
1973 «Таврія» «Автомобіліст» (Житомир) «Суднобудівник» 23
1974 «Суднобудівник» «Металіст» (Харків) «Кривбас» 20
1975 «Кривбас» «Автомобіліст» (Житомир) команда м. Луцьк 17
1976 «Кривбас» «Металіст» (Харків) СКА (Одеса) 20
1977 СКА (Одеса) СКА (Київ) «Колос» (Нікополь) 23
1978 «Металіст» (Харків) «Колос» (Нікополь) СКА (Київ) 23
1979 «Колос» (Нікополь) СКА (Київ) СКА (Львів) 24
1980 СКА (Київ) «Буковина» СКА (Львів) 23
1981 «Кривбас» «Нива» (Вінниця) «Авангард» (Ровно) 23
1982 «Буковина» «Десна» (Чернігів) «Колос» (Межиріч) 24
1983 СКА (Київ) «Колос» (Межиріч) «Нива» (Вінниця) 26
1984 «Нива» (Вінниця) «Колос» (Межиріч) «Суднобудівник» 26
1985 «Таврія» «Нива» (Вінниця) «Суднобудівник» 28
1986 «Зоря» «Таврія» СКА (Київ) 28
1987 «Таврія» «Нива» (Тернопіль) «Прикарпаття» 27
1988 «Буковина» «Ворскла» СКА (Одеса) 26
1989 «Волинь» (Луцьк) «Буковина» «Нива» (Тернопіль) 27
1990 «Торпедо» (Запоріжжя) «Суднобудівник» «Авангард» (Рівне) 19
1991 «Нафтовик» (Охтирка) «Прикарпаття» «Колос» (Нікополь) 26

Аматорський турнір[ред.ред. код]

1964 року поновився турнір серед аматорських команд під назвою «Чемпіонат УРСР серез колективів фізичної культури»[13].

Сезон Чемпіон 2-е місце 3-є місце Кількість команд
1964 «Енергія» (Нова Каховка) «Шахтар» (Красний Луч) ЛВВПУ РА та ВМФ (Львів) 26
1965 «Металіст» (Севастополь) «Автоскло» (Костянтинівка) «Будівельник» (Хуст) 28
1966 «Металіст» (Севастополь) «Колгоспник» (Бучач) «Авангард» (Крюків/Кременчук) 27
1967 «Авангард» (Ровеньки) «Авангард» (Вільногірськ) «Темп» (Київ) 18
1968 «Дружба» (Бучач) Горліввуглебуд (рос. Горловуглестрой, ГУС; Горлівка) «Темп» (Київ) 21
1969 «Шахтар» (Кіровка) «Маяк» (Харків) «Метеор» (Запоріжжя) 26
1970 «Сокіл» (Львів)[14][15] «Авангард» (Орджонікідзе) «Хімік» (Чернігів) 41
1971 «Шахтар» (Макіївка) «Карпати» (Мукачеве) «Маяк» (Харків) 48
1972 «Енергія» (Нова Каховка) «Авангард» (Стрий) «Сокіл» (Львів) 48
1973 «Граніт» (Черкаси) «Сокіл» (Львів) «Гірник» (Дніпрорудний) 44
1974 «Локомотив» (Жданов) «Колос» (Нікополь) «Сокіл» (Львів) 44
1975 «Колос» (Нікополь) «Металург» (Куп'янськ) «Хімік» (Чернігів) 46
1976 «Хімік» (Чернігів) «Титан» (Армянськ) «Електрон» (Івано-Франківськ) 52
1977 «Прилад» (Мукачеве) «Титан» (Армянськ) «Буревісник» (Тернопіль) 60
1978 «Металург» (Дніпродзержинськ) «Більшовик» (Київ) «Океан» (Керч) 59
1979 «Шахтар» (Стаханов) «Енергія» (Нова Каховка) «Хімік» (Дрогобич) 66
1980 «Колос» (Павлоград) «Енергія» (Нова Каховка) «Нива» (Підгайці) 72
1981 «Маяк» (Харків) «Нива» (Підгайці) «Рефрижератор» (Фастів) 71
1982 «Нива» (Бережани) «Суворовець» (Ізмаїл) «Схід» (Київ) 49
1983 «Динамо» (Ірпінь) «Торпедо» (Запоріжжя) «Автомобіліст» (Львів) 49
1984 «Торпедо» (Запоріжжя) 49
1985 «Нафтовик» (Охтирка) «Спартак» (Самбір) «Ворскла» (Полтава) 47
1986 «Ворскла» (Полтава) «Металург» (Куп'янськ) «Спартак» (Самбір) 53
1987 «Дніпро» (Геронимівка) «Кремінь» (Кременчук) «Металург» (Куп'янськ) 54
1988 «Кремінь» (Кременчук) «Стахановець» (Стаханов) «Динамо» (Одеса) 66
1989 СКА (Київ) «Маяк» (Очаків) «Цукровик» (Чортків) 77
1990 «Автомобіліст» (Суми) «Маяк» (Очаків) «Сталь» (Комунарськ) 96
1991 «Новатор» (Маріуполь) «Кристал» (Чортків) «Поліграфтехніка» (Олександрія) ?

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Було 3 групи (5, 8, 8 команд). Звання чемпіона розігрували 5 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  2. Першість УСРР серед показових команд
  3. Першість УСРР
  4. Було 4 групи (6, 8, 8, 14 команд). Звання чемпіона розігрували 6 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  5. Було 6 груп (7, 6, 8, 8, 8, 8 команд). Звання чемпіона розігрували 7 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  6. Було 3 групи (12, 6, 22 команд). Звання чемпіона розігрували 12 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  7. Було 3 групи (11, 4, 5 команд). Звання чемпіона розігрували 11 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  8. Було 3 групи (8, 7, 4 команд). Звання чемпіона розігрували 8 найсильніших команд, що були зібрані в першу групу
  9. Було 4 зони, що одночасно були зональними змаганнями 3-ї групи чемпіонату СРСР 1946. Звання чемпіона розіграли 4 переможці зон у фінальному одноколовому турнірі
  10. За деякими даними відбувся матч за 3 місце, в якому перемогло «Динамо» (Ужгород)
  11. У 1950–1952 роках крім турніру в першій групі (де були зібрані провідні колективи, що розігрували звання чемпіона) також проводили першість УРСР серед команд 2-ї групи. Наприклад, у першості України 1950 у другій групі брали участь 248 команд, поділені на 31 групу
  12. До фінального турніру разом з переможцями 5 груп (по 10 команд у кожній) включили «Колгоспник» (Берегове) — найсильнішу сільську команду республіки
  13. Чемпіонат УРСР серед колективів фізичної культури на сайті «Літопис українського футболу»
  14. до фіналу потрапили замість команди з Бучача через її відмову, оскільки строки проведення фінальної частини змагань збіглися з фінальними матчами на кубок «Золотий колос»
  15. Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 36 (8658, 4 вер.). — С. 6.

Література[ред.ред. код]

  • Яцына Ю. Футбол Украины. Часть 1. 1921–1951 годы. — Днепродзержинск, 1996.
  • Яцына Ю. Футбол Украины. Часть 2. 1951–1969 годы. — Днепродзержинск, 1996.
  • Яцына Ю. Футбол Украины. Часть 3. 1970–1980 годы. — Днепродзержинск, 2001.

Посилання[ред.ред. код]