Чемпіонат ФРН з футболу 1968—1969: Бундесліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бундесліга
Сезон 1968–69
Чемпіони «Баварія» (Мюнхен)
1-й титул переможців Бундесліги
2-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули «Нюрнберг»
«Кікерс» (Оффенбах)
Кубок чемпіонів «Баварія» (Мюнхен)
Кубок володарів кубків «Шальке 04»
Забито голів 873
Сер. рез/гру 2.85
Найкращий
бомбардир
Герд Мюллер (30)
Найбільша перемога
вдома
«Баварія» 6–0 «Вердер» (29 березня 1969)
Найбільша перемога
в гостях
«Мюнхен 1860» 0–4 «Боруссія» (М) (28 вересня 1968)
Найрезультативніша гра «Вердер» 6–5 «Боруссія» (М) (7 червня 1969)
Відвідуваність &&&&&&&&&&&&&&00.01000000

Сезон Бундесліги 1968–1969 був шостим сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 17 серпня 1968 і завершився 7 червня 1969 року[1]. Діючим чемпіоном країни був «Нюрнберг», який не нав'язав боротьби за збереження титулу, натомість більшу частину сезону провівши у боротьбі за виживання у Бундеслізі, яка успіхом не увінчалася — діючий чемпіон понизився до Регіоналліги. Новим же чемпіоном, уперше з моменту заснування Бундесліги, стала мюнхенська «Баварія».

Формат змагання[ред. | ред. код]

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за співвідношенням забитих і пропущених голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди вибували до Регіоналліги.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1967–68[ред. | ред. код]

«Боруссія» (Нойнкірхен) і «Карлсруе» за результатами попереднього сезону вибули до Регіоналліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Герта» (Берлін) і «Кікерс» (Оффенбах), що виграли свої групи плей-оф.

Огляд сезону[ред. | ред. код]

Від самого початку сезону лідерство захопила мюнхенська «Баварія», яка жодного разу не залишали перший рядок турнірної таблиці, лише збільшуючи свій відрив від найближчих переслідувачів, який на мамент завершення турніру сягнув рекордні на той час в історії Бундесліги вісім очок. Мюнхенці також виграли Кубок Німеччини того сезону, здолавши «Шальке 04» у фіналі з рахунком 2–1. Ключовими у здобутті «Баварією» золотого дубля стали суттєве покращення надійності оборони і чудова форма лідера її атак Герда Мюллера, який лише у чемпіонаті відзначився 30 голами (у 30 проведених іграх).

Головною ж несподіванкою сезону став виступ діючого чемпіона ФРН «Нюрнберга», який лише через рік після свого тріумфу вибув до Регіоналліги, фінішувавши на передостанньому місці підсумкової турнірної таблиці. Перед початком сезону команда втратила відразу декількох своїх лідерів, а гравці, що залишилися, регулярно конфліктували з головним тренером Максом Меркелем. Зміна очільника тренерського штабу наприкінці березня 1969 не змогла зарадити результатам команди, яка у передостанньому турі задовільнилася лише домашньою нічиєю проти дортмундської «Боруссії», а за тиждень взагалі не набрала очок в останній грі сезону проти «Кельна».

Команди-учасниці[ред. | ред. код]

Клуб Стадіон[2] Вміщує[2]
«Алеманія» (Аахен) Альтер Тіволі 30,000
«Герта» (Берлін) Олімпіаштадіон 100,000
«Айнтрахт» (Брауншвейг) Айнтрахтштадіон 38,000
«Вердер» Везерштадіон 32,000
«Боруссія» (Дортмунд) Роте Ерде 30,000
«Дуйсбург» Ведауштадіон 38,500
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Вальдштадіон 87,000
«Гамбург» Фолькспаркштадіон 80,000
«Ганновер 96» АВД-Арена 86,000
«Кайзерслаутерн» Бетценберг 42,000
«Кельн» Рейн Енергі Штадіон 76,000
«Боруссія» (Менхенгладбах) Бекельбергштадіон 34,500
«Мюнхен 1860» Грюнвальдер 44,300
«Баварія» (Мюнхен) Грюнвальдер 44,300
«Нюрнберг» Штедтішес Штадіон 64,238
«Кікерс» (Оффенбах) Біберер-Берг 30,000
«Шальке 04» Глюкауф-Кампфбан 35,000
«Штутгарт» Мерседес-Бенц Арена 53,000

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація або пониження
1 «Баварія» (Мюнхен) (C) 34 18 10 6 61 31 +30 46 Перший раунд Кубка чемпіонів 1969—1970
2 «Алеманія» (Аахен) 34 16 6 12 57 51 +6 38
3 «Боруссія» (Менхенгладбах) 34 13 11 10 61 46 +15 37
4 «Айнтрахт» (Брауншвейг) 34 13 11 10 46 43 +3 37
5 «Штутгарт» 34 14 8 12 60 54 +6 36 Перший раунд Кубка ярмарків 1969—1970
6 «Гамбург» 34 13 10 11 55 55 0 36
7 «Шальке 04» 34 14 7 13 45 40 +5 35 Перший раунд Кубка володарів кубків 1969—1970[a]
8 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 34 13 8 13 46 43 +3 34
9 «Вердер» 34 14 6 14 59 59 0 34
10 «Мюнхен 1860» 34 15 4 15 44 59 −15 34 Перший раунд Кубка ярмарків 1969—1970
11 «Ганновер 96» 34 9 14 11 47 45 +2 32
12 «Дуйсбург» 34 8 16 10 33 37 −4 32
13 «Кельн» 34 13 6 15 47 56 −9 32
14 «Герта» (Берлін) 34 12 8 14 31 39 −8 32 Перший раунд Кубка ярмарків 1969—1970
15 «Кайзерслаутерн» 34 12 6 16 45 47 −2 30
16 «Боруссія» (Дортмунд) 34 11 8 15 49 54 −5 30
17 «Нюрнберг» (R) 34 9 11 14 45 55 −10 29 Пониження у класі до Регіоналліги
18 «Кікерс» (Оффенбах) (R) 34 10 8 16 42 59 −17 28
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) середня кількість голів за гру.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
  1. Оскільки «Баварія» (Мюнхен) також виграла Кубок Німеччини з футболу 1969, фіналісти цього змагання «Шальке 04» отримали місце у Кубку володарів кубків.

Результати[ред. | ред. код]

Команда ААХ ГЕР АЙБ ВЕР БРД ДУЙ АЙФ ГАМ ГАН КАЙ КЕЛ БРМ М60 БАВ НЮР КІК Ш04 ШТТ
«Алеманія» (Аахен) 0–0 1–4 2–1 0–1 4–0 4–2 2–0 2–0 1–0 2–1 2–1 4–0 2–4 4–2 1–2 4–1 1–3
«Герта» (Берлін) 0–1 0–0 1–0 0–0 1–1 2–0 3–2 2–1 1–0 2–1 2–1 1–2 1–2 2–0 1–0 1–0 0–1
«Айнтрахт» (Брауншвейг) 2–0 3–3 0–3 4–3 0–0 1–0 1–0 3–3 3–0 2–1 0–0 2–1 2–3 0–2 2–2 3–0 1–2
«Вердер» 1–2 2–0 2–1 2–1 2–1 0–1 1–1 3–2 2–1 3–1 6–5 4–1 1–0 3–3 2–0 1–3 1–0
«Боруссія» (Дортмунд) 3–1 2–2 2–1 3–2 2–1 0–1 3–1 1–1 2–3 1–1 1–3 2–0 0–1 3–1 3–0 0–1 1–0
«Дуйсбург» 1–1 2–1 1–1 2–0 2–0 1–1 0–0 0–0 0–0 0–0 1–1 3–4 0–0 1–0 2–1 1–0 2–0
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 0–1 2–0 0–1 2–1 1–1 2–1 2–2 0–0 2–2 1–2 1–1 3–0 1–1 3–0 3–2 1–0 3–0
«Гамбург» 3–0 0–0 0–0 5–2 2–0 1–2 1–4 1–4 3–1 3–1 2–0 2–0 2–2 4–2 3–0 1–3 2–1
«Ганновер 96» 5–2 1–1 1–1 1–0 1–1 1–1 1–2 2–2 0–2 3–0 2–3 3–2 1–0 2–2 2–2 1–0 1–0
«Кайзерслаутерн» 2–1 1–0 4–0 1–0 1–2 3–0 2–2 0–1 0–0 4–0 2–0 3–1 3–1 1–1 2–1 1–1 1–3
«Кельн» 1–2 1–0 2–0 3–3 2–1 1–1 2–1 4–1 1–0 2–1 1–4 0–0 1–1 3–0 2–1 2–0 5–2
«Боруссія» (Менхенгладбах) 2–2 0–1 1–1 1–1 1–0 1–0 2–3 1–2 3–2 4–0 2–1 3–0 1–1 1–1 4–1 3–0 4–4
«Мюнхен 1860» 0–0 0–1 0–1 4–3 2–1 2–1 1–0 3–3 2–1 1–0 2–1 0–4 0–3 2–0 2–0 3–1 3–1
«Баварія» (Мюнхен) 1–1 3–0 2–1 6–0 4–1 2–2 2–0 5–1 2–1 2–0 1–0 0–0 0–2 3–0 5–1 0–0 2–0
«Нюрнберг» 1–4 3–0 2–0 1–1 2–2 1–1 1–0 0–0 1–2 1–0 0–1 4–0 3–0 2–0 2–2 1–1 1–1
«Кікерс» (Оффенбах) 1–1 1–0 0–1 0–3 4–3 0–0 4–2 1–1 1–1 4–1 3–1 1–0 2–3 0–0 2–1 1–0 2–1
«Шальке 04» 3–1 2–0 0–2 2–1 4–1 1–0 2–0 2–3 1–1 1–0 3–1 1–1 2–0 1–2 4–1 3–0 1–1
«Штутгарт» 3–1 4–2 2–2 2–2 2–2 3–2 2–0 3–0 1–0 4–3 6–1 0–3 1–1 3–0 2–3 1–0 1–1
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

30 голів
23 голів
17 голів
15 голів
14 голів
13 голів
12 голів

Склад чемпіонів[ред. | ред. код]

«Баварія» (Мюнхен)
Воротар: Зепп Маєр (34).

Захисники: Вернер Ольк (34 / 1); Петер Пумм Австрія (34); Ганс-Георг Шварценбек (34); Франц Бекенбауер (33 / 2); Петер Купфершмідт (22).
Півзахисники: Аугуст Штарек Австрія (34 / 4); Франц Рот (34 / 2); Гельмут Шмідт (21 / 2).
Нападники: Райнер Ольгаузер (34 / 10); Дітер Бреннінгер (34 / 9); Герд Мюллер (30 / 30); Густав Юнг (4).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Бранко Зебець Соціалістична Федеративна Республіка Югославія.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Фріц Козар; Бенно Целлермаєр; Петер Штегманн; Альбрехт Ваксманн; Райнгард Ліпперт.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Archive 1968/1969 Schedule. DFB. 
  2. а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9.  (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]