Чемпіонат ФРН з футболу 1976—1977: Бундесліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бундесліга
Сезон 1976–77
Чемпіони «Боруссія» (Менхенгладбах)
5-й титул переможців Бундесліги
5-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули «Карлсруе»
«Теніс Боруссія»
«Рот-Вайс» (Ессен)
Кубок чемпіонів «Боруссія» (Менхенгладбах)
Кубок володарів кубків «Кельн»
«Гамбург» (діючі володарі)
Кубок УЄФА «Шальке 04»
«Айнтрахт» (Брауншвейг)
«Айнтрахт» (Франкфурт)
«Баварія» (Мюнхен)
Забито голів 1061
Сер. рез/гру 3.47
Найкращий
бомбардир
Дітер Мюллер (34)
Найбільша перемога
вдома
«Баварія» (Мюнхен) 9–0 «Теніс Боруссія» (10 вересня 1976)
Найбільша перемога
в гостях
«Рот-Вайс» (Ессен) 1–8 «Айнтрахт» (7 травня 1977)
«Баварія» (Мюнхен) 0–7 «Шальке 04» (9 жовтня 1976)
Найрезультативніша гра «Кельн» 8–4 «Теніс Боруссія» (26 лютого 1977)

Сезон Бундесліги 1976–1977 був 14-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 14 серпня 1976[1] і завершився 21 травня 1977 року[2]. Діючим чемпіоном країни була «Боруссія» (Менхенгладбах), яка змогла захистити чемпіонський титул, відірвавшись на одне турнірне очко від найближчого переслідувача, «Шальке 04», і здобувши свій п'ятий титул найсильнішої команди Німеччини.

Формат змагання[ред. | ред. код]

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а три найгірші команди вибували до Другої Бундесліги.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1975–76[ред. | ред. код]

«Ганновер 96», «Кікерс» (Оффенбах) і «Баєр 05» (Юрдінген) за результатами попереднього сезону вибули до Другої Бундесліги. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Теніс Боруссія», переможець Північного дивізіону Другої Бундесліги, «Саарбрюкен», переможець Південного дивізіону, а також «Боруссія» (Дортмунд), яка здолала у двоматчевому плей-оф за місце у Бундеслізі «Нюрнберг».

Команди-учасниці[ред. | ред. код]

Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
«Герта» (Берлін) Берлін Олімпіаштадіон 100,000
«Теніс Боруссія» Берлін Олімпіаштадіон 100,000
«Бохум» Бохум Воновія Рурштадіон 40,000
«Айнтрахт» (Брауншвейг) Брауншвейг Айнтрахтштадіон 38,000
«Вердер» Бремен Везерштадіон 32,000
«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 54,000
«Дуйсбург» Дуйсбург Ведауштадіон 38,500
«Фортуна» (Дюссельдорф) Дюссельдорф Райнштадіон 59,600
«Рот-Вайс» (Ессен) Ессен Георг-Мельхес-Штадіон 40,000
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Франкфурт-на-Майні Вальдштадіон 62,000
«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 80,000
«Кайзерслаутерн» Кайзерслаутерн Бетценберг 42,000
«Карлсруе» Карлсруе Вільдпаркштадіон 50,000
«Кельн» Кельн Рейн Енергі Штадіон 61,000
«Боруссія» (Менхенгладбах) Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500
«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 70,000
«Саарбрюкен» Саарбрюккен Людвігспаркштадіон 40,000
«Шальке 04» Гельзенкірхен Паркштадіон 70,000

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП О Кваліфікація або пониження
1 «Боруссія» (Менхенгладбах) (C) 34 17 10 7 58 34 +24 44 Перший раунд Кубка чемпіонів 1977—1978
2 «Шальке 04» 34 17 9 8 77 52 +25 43 Перший раунд Кубка УЄФА 1977—1978[a]
3 «Айнтрахт» (Брауншвейг) 34 15 13 6 56 38 +18 43
4 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 34 17 8 9 86 57 +29 42
5 «Кельн» 34 17 6 11 83 61 +22 40 Перший раунд Кубка володарів кубків 1977—1978[b]
6 «Гамбург» 34 14 10 10 67 56 +11 38
7 «Баварія» (Мюнхен) 34 14 9 11 74 65 +9 37 Перший раунд Кубка УЄФА 1977—1978[a]
8 «Боруссія» (Дортмунд) 34 12 10 12 73 64 +9 34
9 «Дуйсбург» 34 11 12 11 60 51 +9 34
10 «Герта» (Берлін) 34 13 8 13 55 54 +1 34
11 «Вердер» 34 13 7 14 51 59 −8 33
12 «Фортуна» (Дюссельдорф) 34 11 9 14 52 54 −2 31
13 «Кайзерслаутерн» 34 12 5 17 53 59 −6 29
14 «Саарбрюкен» 34 9 11 14 43 55 −12 29
15 «Бохум» 34 11 7 16 47 62 −15 29
16 «Карлсруе» (R) 34 9 10 15 53 75 −22 28 Пониження у класі до Другої Бундесліги
17 «Теніс Боруссія» (R) 34 6 10 18 47 85 −38 22
18 «Рот-Вайс» (Ессен) (R) 34 7 8 19 49 103 −54 22
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.
Примітки:
  1. а б Оскільки «Кельн» кваліфікувався до Кубка володарів кубків, його місце у Кубку УЄФА перейшло до «Баварії» (Мюнхен).
  2. «Гамбург» став володарем Кубка володарів кубків 1976—1977, отримавши таким чином місце у розіграші цього трофею на наступний сезон.

Результати[ред. | ред. код]

Команда ГЕР ТЕН БОХ АЙБ ВЕР БРД ДУЙ ФОР РВЕ АЙФ ГАМ КАЙ КАР КЕЛ БРМ БАВ СРБ Ш04
«Герта» (Берлін) 2–0 2–0 2–1 2–1 3–2 2–4 4–0 2–1 2–3 2–1 2–0 1–1 2–4 0–1 1–1 1–1 2–1
«Теніс Боруссія» 2–0 1–1 0–0 2–4 2–3 1–5 4–2 2–2 1–1 1–1 4–2 4–2 3–2 0–1 3–1 1–1 1–3
«Бохум» 4–2 2–1 1–1 0–2 2–1 2–1 1–2 2–1 3–1 4–2 1–0 1–0 1–2 0–0 5–6 1–2 1–2
«Айнтрахт» (Брауншвейг) 2–2 3–1 2–0 0–1 3–1 1–1 0–0 6–0 3–1 0–1 2–1 3–3 4–2 1–1 1–0 1–0 1–0
«Вердер» 1–0 0–0 2–0 2–2 3–0 2–2 0–2 3–1 2–1 2–2 2–0 1–1 2–1 1–0 2–3 1–0 1–1
«Боруссія» (Дортмунд) 2–1 4–0 0–2 0–0 2–4 2–1 1–2 4–2 2–2 4–4 5–2 7–2 1–2 0–0 3–3 2–1 2–2
«Дуйсбург» 1–1 1–1 0–0 1–1 3–0 0–0 1–0 4–0 4–3 0–0 1–0 3–1 1–1 3–2 5–2 2–3 2–2
«Фортуна» (Дюссельдорф) 2–3 0–0 1–0 1–3 3–2 3–2 2–0 4–4 1–2 2–0 2–3 3–0 1–3 0–1 0–0 5–1 1–2
«Рот-Вайс» (Ессен) 2–2 1–0 3–3 2–1 0–0 1–5 1–5 5–3 1–8 1–2 3–2 3–2 0–3 1–0 1–4 1–0 2–2
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 3–3 7–1 2–2 3–0 7–1 1–4 3–1 1–1 3–1 2–1 2–0 3–2 4–0 1–3 2–1 2–1 6–3
«Гамбург» 2–0 2–1 5–1 0–2 5–3 3–4 2–0 1–1 5–3 3–1 1–0 2–1 2–1 4–1 5–0 0–0 2–2
«Кайзерслаутерн» 0–2 3–1 2–0 1–3 4–2 2–1 2–0 0–2[a] 7–1 2–2 2–0 3–1 4–2 1–2 1–1 1–0 2–0
«Карлсруе» 0–3 4–1 2–1 1–1 3–1 2–1 2–1 1–1 1–1 2–0 2–2 1–1 2–1 4–0 1–2 3–0 1–7
«Кельн» 3–2 8–4 6–1 3–0 3–0 1–1 5–2 2–2 2–2 2–0 3–3 3–1 4–1 0–3 3–0 5–1 2–0
«Боруссія» (Менхенгладбах) 2–1 3–0 4–2 1–1 3–1 1–1 1–1 3–1 6–0 1–3 0–0 0–0 5–1 3–1 1–0 3–0 2–0
«Баварія» (Мюнхен) 1–0 9–0 1–1 2–2 1–0 1–2 2–2 2–1 5–1 0–3 6–2 3–0 5–0 4–1 2–2 5–1 0–7
«Саарбрюкен» 1–1 0–0 0–1 1–2 2–0 2–2 1–0 0–0 2–1 2–2 3–2 2–2 1–1 3–1 2–2 6–1 2–3
«Шальке 04» 4–0 5–4 3–1 2–3 3–2 4–2 3–2 2–1 3–0 1–1 1–0 5–2 2–2 1–1 1–0 0–0 0–1
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічія; рожевий = перемога гостей.
Примітки:
  1. Матч «Кайзерслаутерна» проти «Фортуни» (Дюссельдорф) 27 листопада 1976 року була перервана після 76 хвилин гри за рахунку 0–1 через неоднарозове кидання пляшок з трибун. Матч було скасовано і згодом господарям було присуджено поразку 0–2[4].

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

34 голів
28 голів
26 голів
24 голів
21 гол
20 голів
19 голів

Склад чемпіонів[ред. | ред. код]

«Боруссія» (Менхенгладбах)
Воротар: Вольфганг Кнайб (34).

Захисники: Райнер Бонгоф (33 / 6); Ганс-Юрген Вітткамп (33 / 5); Ганс Клінкгаммер (29); Горст Волерс (27 / 2); Берті Фогтс (к; 27 / 1); Франк Шеффер (27); Норберт Рінгельс (7).
Півзахисники: Герберт Віммер (31 / 2); Улі Штіліке (24 / 4); Горст Кеппель (22 / 3); Вільфрід Ганнес (21 / 3); Крістіан Кулик (18 / 1); Дітмар Даннер (3).
Нападники: Аллан Сімонсен Данія (34 / 12); Юпп Гайнкес (20 / 15); Герберт Гайденрайх (20 / 2); Карл Дельгає (16 / 1); Карстен Нільсен Данія (1).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Удо Латтек.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Вольфганг Клефф; Ганс-Якоб Клінген; Ульріх Зуде; Герд Енгельс; Ганс-Юрген Офферманнс; Рудольф Горес.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. 
  2. Archive 1976/1977 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. 
  3. а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9.  (нім.)
  4. 1. FC Kaiserslautern – Fortuna Düsseldorf (German). fussballdaten.de. Процитовано 7 листопада 2011. 

Посилання[ред. | ред. код]