Чемпіонат ФРН з футболу 1989—1990: Бундесліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бундесліга
Сезон 1989–90
Чемпіони «Баварія» (Мюнхен)
11-й титул переможців Бундесліги
12-й титул чемпіонів Німеччини
Вибули «Вальдгоф»
«Гомбург»
Кубок чемпіонів «Баварія» (Мюнхен)
Кубок володарів кубків «Кайзерслаутерн»
Кубок УЄФА «Кельн»
«Айнтрахт»
«Боруссія» (Дортмунд)
«Баєр 04»
Забито голів 773
Сер. рез/гру 2.53
Найкращий
бомбардир		 Єрн Андерсен (18)
Найбільша перемога
вдома		 «Фортуна» 7–0 «Санкт-Паулі» (12 травня 1990)
Найбільша перемога
в гостях		 «Кельн» 0–5 «Карлсруе» (21 квітня 1990)
Найрезультативніша гра «Кельн» 3–5 «Айнтрахт» (18 листопада 1989)
Відвідуваність &&&&&&&&&&&&&&00.01000000

Сезон Бундесліги 1989–1990 був 27-им сезоном в історії Бундесліги, найвищого дивізіону футбольної першості ФРН. Він розпочався 28 липня 1989[1] і завершився 12 травня 1990 року[2]. Діючим чемпіоном країни була мюнхенська «Баварія», яка й захистила чемпіонський титул, відірвавшись від найближчого переслідувача на 6 турнірних очок.

Формат змагання[ред. | ред. код]

Кожна команда грала з кожним із суперників по дві гри, одній вдома і одній у гостях. Команди отримували по два турнірні очки за кожну перемогу і по одному очку за нічию. Якщо дві або більше команд мали однакову кількість очок, розподіл місць між ними відбувався за різницею голів, а за їх рівності — за кількістю забитих голів. Команда з найбільшою кількістю очок ставала чемпіоном, а дві найгірші команди напряму вибували до Другої Бундесліги, а третя команда з кінця проводила матчі плей-оф з бронзовим призером Другої Бундесліги за право участі у Бундеслізі на наступний сезон.

Зміна учасників у порівнянні з сезоном 1988–89[ред. | ред. код]

«Штутгартер Кікерс» і «Ганновер 96» напряму вибули до Другої Бундесліги, фінішувавши на двох останніх місцях турнірної таблиці попереднього сезону. На їх місце до вищого дивізіону підвищилися «Фортуна» (Дюссельдорф) і «Гомбург». У плей-оф за місце в Бундеслізі «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) здолав «Саарбрюкен», зберігши таким чином за собою місце у найвищому дивізіоні.

Команди-учасниці[ред. | ред. код]

Місцезнаходження команд Бундесліги 1989–90
Клуб Місто Стадіон[3] Вміщує[3]
«Бохум» Бохум Воновія Рурштадіон 40,000
«Вердер» Бремен Везерштадіон 32,000
«Боруссія» (Дортмунд) Дортмунд Зігналь Ідуна Парк 54,000
«Фортуна» (Дюссельдорф) Дюссельдорф Райнштадіон 59,600
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) Франкфурт-на-Майні Вальдштадіон 62,000
«Гамбург» Гамбург Фолькспаркштадіон 62,000
«Гомбург» Homburg Вальдштадіон 24,000
«Кайзерслаутерн» Кайзерслаутерн Фріц-Вальтер-Штадіон 42,000
«Карлсруе» Карлсруе Вільдпаркштадіон 50,000
«Кельн» Кельн Рейн Енергі Штадіон 61,000
«Баєр 04» Леверкузен Ульріх Габерланд Штадіон 20,000
«Вальдгоф» Мангайм Штадіон-ам-Альзенвег 15,200
«Боруссія» (Менхенгладбах) Менхенгладбах Бекельбергштадіон 34,500
«Баварія» (Мюнхен) Мюнхен Олімпіаштадіон 70,000
«Нюрнберг» Нюрнберг Штедтішес Штадіон 64,238
«Санкт-Паулі» Гамбург Міллернтор-Штадіон 18,000
«Штутгарт» Штутгарт Неккарштадіон 72,000
«Юрдінген 05» Крефельд Гротенбург 34,500

Турнірна таблиця[ред. | ред. код]

Поз Команда І В Н П ГЗ ГП РГ О Кваліфікація або пониження
1 «Баварія» (Мюнхен) (C) 34 19 11 4 64 28 +36 49 Кубок європейських чемпіонів 1990—1991
2 «Кельн» 34 17 9 8 54 44 +10 43 Кубок УЄФА 1990—1991
3 «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 34 15 11 8 61 40 +21 41
4 «Боруссія» (Дортмунд) 34 15 11 8 51 35 +16 41
5 «Баєр 04» 34 12 15 7 40 32 +8 39
6 «Штутгарт» 34 15 6 13 53 47 +6 36
7 «Вердер» 34 10 14 10 49 41 +8 34
8 «Нюрнберг» 34 11 11 12 42 46 −4 33
9 «Фортуна» (Дюссельдорф) 34 10 12 12 41 41 0 32
10 «Карлсруе» 34 10 12 12 32 39 −7 32
11 «Гамбург» 34 13 5 16 39 46 −7 31
12 «Кайзерслаутерн» 34 10 11 13 42 55 −13 31 Кубок володарів кубків 1990—1991
13 «Санкт-Паулі» 34 9 13 12 31 46 −15 31
14 «Баєр 05» (Юрдінген) 34 10 10 14 41 48 −7 30
15 «Боруссія» (Менхенгладбах) 34 11 8 15 37 45 −8 30
16 «Бохум» 34 11 7 16 44 53 −9 29 Плей-оф за місце у Бундеслізі
17 «Вальдгоф» (R) 34 10 6 18 36 53 −17 26 Пониження у класі до Другої Бундесліги
18 «Гомбург» (R) 34 8 8 18 33 51 −18 24
Джерело: www.dfb.de
Правила розподілу місць у групі: 1) очки; 2) різниця голів; 3) кількість забитих голів.
(C) Чемпіон; (R) Вибули.

Результати[ред. | ред. код]

Команда БОХ ВЕР БРД ФОР АЙН ГАМ ГОМ КАЙ КАР КЕЛ Б04 ВАЛ БРМ БАВ НЮР СТП ШТТ ЮРД
«Бохум» — 0–0 2–3 1–2 2–2 3–1 1–0 2–0 2–0 0–1 0–2 2–0 2–1 0–0 3–3 3–3 2–0 2–1
«Вердер» 1–1 — 2–0 2–2 1–2 2–1 0–0 4–0 4–0 4–0 0–0 0–1 0–0 2–2 4–0 2–1 6–1 0–0
«Боруссія» (Дортмунд) 0–1 4–1 — 1–0 0–0 1–0 3–0 1–1 2–0 0–0 1–1 2–0 3–0 2–2 2–1 3–1 2–0 1–0
«Фортуна» (Дюссельдорф) 2–2 2–1 1–1 — 1–2 1–1 1–0 1–1 0–0 1–1 2–0 0–0 0–1 1–2 0–0 7–0 4–2 2–1
«Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) 4–0 1–0 0–2 2–0 — 2–0 1–1 1–1 1–1 3–1 0–3 3–1 3–0 1–2 5–1 4–1 5–1 2–1
«Гамбург» 1–4 4–0 1–1 1–0 1–1 — 2–0 3–0 1–0 0–2 0–1 1–0 3–0 0–3 1–0 0–0 1–0 6–0
«Гомбург» 1–0 1–1 3–3 1–0 2–3 0–1 — 2–2 2–0 0–1 2–1 2–1 1–3 1–3 0–1 0–2 4–2 1–2
«Кайзерслаутерн» 2–1 2–2 2–2 1–0 2–1 1–3 3–1 — 5–1 1–2 2–0 2–3 2–1 0–0 0–2 1–1 1–2 2–1
«Карлсруе» 2–0 2–1 2–1 2–2 1–0 2–0 0–2 0–0 — 0–0 2–1 4–0 0–1 3–3 0–0 0–0 1–0 0–0
«Кельн» 2–0 4–2 1–1 1–3 3–5 2–0 1–0 4–1 0–5 — 1–1 6–0 3–0 1–1 2–1 1–0 0–0 0–1
«Баєр 04» 2–1 1–3 1–0 3–3 2–0 1–0 3–1 1–1 1–1 0–2 — 3–0 0–0 0–0 2–0 1–1 1–1 1–1
«Вальдгоф» 3–2 0–0 2–1 0–1 1–1 4–1 1–2 4–0 0–1 2–3 1–1 — 4–2 1–0 1–1 0–1 2–1 1–1
«Боруссія» (Менхенгладбах) 1–2 4–0 0–0 3–1 2–1 1–3 0–0 3–1 0–0 0–2 1–1 2–0 — 0–0 3–0 4–1 3–1 0–1
«Баварія» (Мюнхен) 5–1 1–1 3–0 0–0 1–0 4–0 1–0 3–0 4–1 5–1 0–1 2–0 2–0 — 3–2 1–0 3–1 3–0
«Нюрнберг» 2–1 1–1 1–3 3–0 1–1 2–0 2–0 0–0 2–0 1–1 2–2 2–0 2–0 4–0 — 0–1 0–2 1–1
«Санкт-Паулі» 2–0 0–0 2–1 1–0 2–2 0–0 1–1 0–2 1–1 1–1 3–0 2–1 2–1 0–2 0–1 — 0–0 1–1
«Штутгарт» 1–0 3–1 3–1 4–0 1–1 3–0 2–2 0–1 2–0 3–1 0–0 1–0 4–0 2–1 4–0 4–0 — 1–0
«Баєр 05» (Юрдінген) 3–1 0–1 1–3 0–1 1–1 5–2 3–0 3–2 1–0 2–3 0–2 0–2 0–0 2–2 3–3 1–0 4–1 —
Джерело: DFB
Колір: блакитний = перемога господарів; жовтий = нічия; рожевий = перемога гостей.

Плей-оф за місце в Бундеслізі[ред. | ред. код]

«Бохум» і бронзовий призер Другої Бундесліги «Саарбрюкен» проводили двоматчевий плей-оф за право участі у Бундеслізі на наступний сезон. «Бохум» виграв 2–1, зберігши таким чином статус команди найвищого німецького дивізіону.

24 травня 1990
«Саарбрюкен» 0–1 «Бохум»
[4]
Легат Гол 65' (пен.)
Людвігспаркштадіон, Саарбрюккен
Глядачів: 30,000
Арбітр: Манфред Нойнер (Ляймен)
27 травня 1990
«Бохум» 1–1 «Саарбрюкен»
Ляйфельд Гол 76'
[4]
Єбоа Гол 49'

Найкращі бомбардири[ред. | ред. код]

18 голів
15 голів
13 голів
11 голів
10 голів

Склад чемпіонів[ред. | ред. код]

«Баварія» (Мюнхен)
Воротарі: Раймонд Ауманн (33); Свен Шоєр (1).

Захисники: Ганс Пфлюглер (33 / 3); Роланд Грагаммер (28 / 1); Юрген Колер (26 / 2); Клаус Аугенталер (к; 24 / 1); Томас Кастенмаєр (9 / 1); Ерланд Йонсен Норвегія (8).
Півзахисники: Штефан Ройтер (33); Ганс Дорфнер (29 / 5); Людвіг Кегль (25 / 4); Манфред Швабль (25 / 3); Ганс-Дітер Флік (22 / 1); Олаф Тон (20 / 8); Томас Штрунц (20 / 5).
Нападники: Алан Макіноллі Шотландія (31 / 10); Радмило Михайлович Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (25 / 4); Роланд Вольфарт (24 / 13); Манфред Бендер (20 / 2).
(кількість ігор і голів наведені у дужках)

Головний тренер: Юпп Гайнкес.

Був у заявці, але не взяв участі у жодній грі чемпіонату: Гельмут Вінкльгофер.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Schedule Round 1. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  2. ↑ Archive 1989/1990 Round 34. DFB. Архів оригіналу за 8 червня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  3. ↑ а б Grüne, Hardy (2001). Enzyklopädie des deutschen Ligafußballs, Band 7: Vereinslexikon. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89784-147-9. (нім.)
  4. ↑ а б Grüne, Hardy (2000). Bundesliga & Co. Enzyklopädie des deutsche Ligafußballs. Kassel: AGON Sportverlag. ISBN 3-89609-113-1. (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]

Чемпіонат Німеччини
1903 • 1904 • 1905 • 1906 • 1907 • 1908 • 1909 • 1910 • 1911 • 1912 • 1913 • 1914 • 1915 • 1916 • 1917 • 1918 • 1919 • 1920 • 1921 • 1922 • 1923 • 1924 • 1925 • 1926 • 1927 • 1928 • 1929 • 1930 • 1931 • 1932 • 1933 • 1934 • 1935 • 1936 • 1937 • 1938 • 1939 • 1940 • 1941 • 1942 • 1943 • 1944 • 1945
Прапор Німеччини
Чемпіонат ФРН
(Оберліга)
Чемпіонат ФРН
(Бундесліга)
Чемпіонат Німеччини
(Бундесліга)
Європейський футбол 1989—1990
Національні чемпіонати
Австрія • Албанія • Англія • Бельгія • Болгарія • Греція • Грузія • Данія 89' 90' • Ізраїль • Ірландія • Ісландія • Іспанія • Італія • Кіпр • Латвія • Литва 89' 90' • Люксембург • Мальта • Нідерланди • Німеччина (НДР, ФРН) • Норвегія '89 '90 • Північна Ірландія • Польща • Португалія • Румунія • Сан-Марино • СРСР • Туреччина • Угорщина • Фарерські острови • Фінляндія • Франція • Чехословаччина • Швейцарія • Швеція '89 (Аллсвенскан, Дивізіон 1) '90 (Аллсвенскан, Дивізіон 1) • Шотландія • Югославія
Національні кубки
Австрія • Албанія • Англія • Андорра • Бельгія • Болгарія • Греція • Грузія • Данія • Ізраїль • Ірландія • Ісландія • Іспанія • Італія • Кіпр • Ліхтенштейн • Литва • Люксембург • Мальта • Нідерланди • Німеччина (НДР, ФРН) • Норвегія • Північна Ірландія • Польща • Португалія • Румунія • Сан-Марино • СРСР • Туреччина • Угорщина • Уельс • Фарерські острови • Фінляндія • Франція • Чехословаччина • Швейцарія • Швеція • Шотландія • Югославія
Кубки національних ліг
Національні суперкубки
Єврокубки
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чемпіонат_ФРН_з_футболу_1989—1990:_Бундесліга&oldid=41787456