Чемпіонат світу з баскетболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євробаскет
Засновано 1950
Конфедерація ФІБА
Деталі турніру
Кількість команд 32 (фінальний турнір)
Переможці
Поточний чемпіон Іспанія Іспанія
(друга перемога)
Найбільше перемог США США
Югославія Югославія
(по 5 перемог)
Сайт Офіційний сайт ФІБА
Basketball current event.svg Поточний сезон

Чемпіонат світу з баскетболу — міжнародний турнір по баскетболу, проводиться з 1950 р. раз на 4 роки під егідою ФІБА. Є найпрестижнішим турніром для чоловічих національних збірних з даного виду спорту.

З 1953 року проводиться аналогічний турнір серед жінок.

Історія[ред. | ред. код]

Країни які приймали чемпіонат світу. Темно-синій: двічі; блакитний: один раз.

Після вдалого проведення баскетбольного турніру на Олімпійських іграх 1948 року.[1] Генеральний секретар FIBA Ренато Вільям Джонс закликав ФІБА розглянути можливість проведення чемпіонату світу та започаткувати його в найкоротший термін і подібно до футбольного чемпіонату світу проводити баскетбольний чемпіонат раз на чотири роки. ФІБА погодився на пропозицію та призначив проведення першого чемпіонату світу на 1950 рік. Аргентина була обрана господарем першого чемпіонату світу.[2] Власне збірна Аргентини і стала першим чемпіоном світу.

Перші п'ять чемпіонатів пройшли в Південній Америці. З 1963 по 1990 чемпіонат вигравали тільки чотири країни, які власне і домінували в той час, це США, СРСР, Бразилії та Югославії.

Чемпіонат 1994 став початком нової ери — баскетболісти НБА вперше брали участь в чемпіонаті.[3] Збірна США, яка на 100 % складалась з гравців НБА без проблем стала чемпіоном світу при цьому американці в кожному матчі набирали понад 100 очок. Росіяни стали другими, а хорвати третіми. Чемпіонат 1998 пройшов без гравців НБА. Югослави стали чемпіонами, росіяни знову другими, а США без гравців НБА лише третіми.

У 2002 югослави, лідерами яких був Предраг Стоякович вдруге поспіль стали чемпіонами світу перемігши в фіналі аргентинців. Найцінніший гравець гравець чемпіонату Дірк Новіцкі привів збірну Німеччини до бронзових нагород. Збірна США, яка складалась суто з гравців НБА сенсаційно посіла лише шосте місце. Саме після цього чемпіонату ФІБА прийняла рішення про розширення кількості учасників чемпіонату до 24-х збірних.[4][5]

Чемпіонат 2006 подарував нового чемпіона Іспанію, яка переграла в фіналі греків. Збірна США фінішувала третьою.

У двох останніх чемпіонатах чемпіонство здобули американці, які стали лідерами загального заліку за кількістю медалей. У 2014 також було прийнято рішення про збільшення кількості збірних у фінальній частині чемпіонату з 24-х до 32-х збірних, а також вперше з 1967 прийнято рішення про не проведення чемпіонату в роки проведення чемпіонату світу з футболу, тому наступний чемпіонат світу з баскетболу пройшов в 2019.[6] Чемпіоном світу вдруге стала збірна Іспанії.

Переможці та призери[ред. | ред. код]

Рік Місце проведення Фінальний матч Матч за бронзу
Золото Рахунок Срібло Бронза Рахунок 4-е місце
1950 Аргентина Аргентина Аргентина
Аргентина
64-50[7] Flag of the United States (1912-1959).svg
США
Чилі
Чилі
51-40[7] Flag of Brazil (1889–1960).svg
Бразилія
1954 Flag of Brazil (1889–1960).svg Бразилія Flag of the United States (1912-1959).svg
США
62-41[7] Flag of Brazil (1889–1960).svg
Бразилія
Flag of the Philippines (navy blue).svg
Філіппіни
66-60[7] Франція
Франція
1959 Flag of Chile.svg Чилі Flag of Brazil (1889–1960).svg
Бразилія
81-67[7] Flag of the United States (1912-1959).svg
США
Чилі
Чилі
86-85[7]
Овертайм
Тайвань
Тайвань
1963 Flag of Brazil (1960–1968).svg Бразилія Flag of Brazil (1960–1968).svg
Бразилія
90-71[7] Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg
Югославія
СРСР
СРСР
69-67[7] США
США
1967 Flag of Uruguay.svg Уругвай СРСР
СРСР
71-59[7] Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg
Югославія
Flag of Brazil (1960–1968).svg
Бразилія
80-71[7] США
США
1970 Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg Югославія Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg
Югославія
80-55[7] Flag of Brazil (1968–1992).svg
Бразилія
СРСР
СРСР
62-58[7] Італія
Італія
1974 Flag of Puerto Rico.svg Пуерто-Рико СРСР
СРСР
82-79[7] Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg
Югославія
США
США
83-70[7] Куба
Куба
1978 Flag of the Philippines (navy blue).svg Філіппіни Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg
Югославія
82-81
Овертайм
СРСР
СРСР
Flag of Brazil (1968–1992).svg
Бразилія
86-85 Італія
Італія
1982 Flag of Colombia.svg Колумбія СРСР
СРСР
95-94 США
США
Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg
Югославія
119-117 Іспанія
Іспанія
1986 Flag of Spain.svg Іспанія США
США
87-85 СРСР
СРСР
Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg
Югославія
117-91 Flag of Brazil (1968–1992).svg
Бразилія
1990 Flag of Argentina.svg Аргентина Flag of Yugoslavia (1946-1992).svg
Югославія
92-75 СРСР
СРСР
США
США
107-105
Овертайм
Пуерто-Рико
Пуерто-Рико
1994 Flag of Canada.svg Канада США
США
137-91 Росія
Росія
Хорватія
Хорватія
78-60 Греція
Греція
1998 Flag of Greece.svg Греція Flag of Serbia and Montenegro (1992–2006).svg
Югославія
64-62 Росія
Росія
США
США
84-61 Греція
Греція
2002 Flag of the United States.svg США Flag of Serbia and Montenegro (1992–2006).svg
Югославія
84-77
Овертайм
Аргентина
Аргентина
Німеччина
Німеччина
117-94 Нова Зеландія
Нова Зеландія
2006 Flag of Japan.svg Японія Іспанія
Іспанія
70-47 Греція
Греція
США
США
96-81 Аргентина
Аргентина
2010 Flag of Turkey.svg Туреччина США
США
81-64 Туреччина
Туреччина
Литва
Литва
99-88 Сербія
Сербія
2014 Flag of Spain.svg Іспанія США
США
129-92 Сербія
Сербія
Франція
Франція
95-93 Литва
Литва
2019 КНР КНР Іспанія
Іспанія
95-75 Аргентина
Аргентина
Франція
Франція
67-59 Австралія
Австралія

Кількість медалей[ред. | ред. код]

 Місце  Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1 США США 5 3 4 12
2 Югославія Югославія / Сербія Сербія 5 4 2 11
3 СРСР СРСР/ Росія Росія 3 5 2 10
4 Бразилія Бразилія 2 2 2 6
5 Іспанія Іспанія 2 0 0 2
6 Аргентина Аргентина 1 2 0 3
7 Греція Греція 0 1 0 1
8 Туреччина Туреччина 0 1 0 1
9 Чилі Чилі 0 0 2 2
10 Франція Франція 0 0 2 2
11 Філіппіни Філіппіни 0 0 1 1
12 Німеччина Німеччина 0 0 1 1
13 Хорватія Хорватія 0 0 1 1
14 Литва Литва 0 0 1 1

Збірна Сербії наступник збірних Союзної Республіки Югославії (1918 р. — 04.02.2003 р.), Сербії і Чорногорії. Збірна Росії наступник збірної СРСР (1917–1991). ФІБА при підрахунку медалей поділяє медалі, завойовані СРСР і Росією. А також при підрахунку медалей Югославії до 1992, Югославії після 1992 року і Сербії.

Найкращі гравці чемпіонату[ред. | ред. код]

Чемпіонат MVP[8]
1950 Аргентина Оскар Фурлонг
1954 США Кербі Мінтер
1959 Бразилія Амаурі Пасош
1963 Бразилія Вламір Маркеш
1967 Югославія Іво Данеу
1970 СРСР Сергій Бєлов
1974 Югославія Драган Кічанович
1978 Югославія Дражен Даліпагич
1982 Панама Роландо Фрейзер
1986 Югославія Дражен Петрович
1990 Югославія Тоні Кукоч
1994 США Шакіл О'Ніл
1998 Союзна Республіка Югославія Деян Бодірога
2002 Німеччина Дірк Новіцкі
2006 Іспанія Пау Газоль
2010 США Кевін Дюрант
2014 США Кайрі Ірвінг
2019 Іспанія Рікі Рубіо

Примітки[ред. | ред. код]

  1. FIBA World Championship History (pdf). FIBA. 1 січня 2007. Процитовано 7 вересня 2010. 
  2. Kennedy, John (12 березня 2008). 'El Primer Crack' of Argentine Basketball: Oscar Furlong. Society for Irish Latin American Studies (John Kennedy). Процитовано 7 вересня 2010. 
  3. McCallum, Jack (18 лютого 1991). Lords of the Rings. Sports Illustrated. Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 7 вересня 2010. 
  4. Secretary, FIBA (13 грудня 2005). Press Release no. 42: "BAD Badtz-Maru" launched as official mascot for Japan 2006. FIBA (Geneva/Tokyo). Процитовано 7 вересня 2010. 
  5. Secretary, FIBA (5 травня 2009). ESP – Spain selected to host 2014 World Championship. FIBA (Geneva). Процитовано 7 вересня 2010. 
  6. Mainini: calendar, system of competition and 3x3 our biggest priorities (пресреліз). FIBA. 20.04.2012. Процитовано 28 липня 2012. 
  7. а б в г д е ж и к л м н п р Фінального матчу на чемпіонатах не було, найкращі команди за результатами першого групового етапу виходили у фінальний груповий турнір, де в матчах між собою виявляли найсильнішого, в таблиці наведено результати ігор 1 і 2 команд за результатами чемпіонату, і 3 і 4 відповідно.
  8. FIBA Archive - Most Valuable Player.

Посилання[ред. | ред. код]