Чемпіонат світу з футболу 1934

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чемпіонат світу з футболу 1934
Офіційний плакат
Команд 32
(у фінальній частині: 16)
Місце проведення Італія
Чемпіон Італія Італія (вперше)
Фіналіст Чехословаччина Чехословаччина
3-є місце Німеччина Німеччина
4-е місце Австрія Австрія
Зіграно матчів 17
Забито м’ячів 70
(4.12 за матч)
Кількість глядачів 395 000
(23 235 у середньому)
Найкращий бомбардир Чехія Олдржих Неєдлий
(5 м’ячів)
← 1930
1938 →

Чемпіонат світу з футболу 1934 року — другий чемпіонат світу серед чоловічих збірних команд з футболу, що проходив з 27 травня по 10 червня 1934 року в Італії.

Перший чемпіонат світу, фінальній частині якого передував кваліфікаційний раунд, адже готовність і бажання взяти участь у ньому висловили представники 32 країн, а формат змагання передбачав участь лише 16 збірних. Діючі чемпіони світу, збірна Уругваю, відкинули можливість захисту титулу на полях Європи, загалом відмовившись від участі у чемпіонаті світу 1934 року на знак протесту проти фактичного ігнорування першого чемпіонату світу, що пройшов в Уругваї, майже всіма європейськими командами[1][2].

Переможцем змагання вийшла команда країни-господаря, збірна Італії, ставши другим чемпіоном світу і першою європейською командою-володарем цього титулу. У фіналі чемпіонату італійці мінімально, з рахунком 2:1, здолали збірну Чехословаччини.

Офіційним м'ячем турніру був визначений Federale 102, м'яч італійського виробництва[3].

Господар турніру[ред. | ред. код]

Процес визначення країни-господаря другого чемпіонату світу був досить тривалим і відбувався на низці зустрічей виконавчого комітету ФІФА, на останньому з яких 9 жовтня 1932 року у Стокгольмі врешті-решт було визначено, що фінальний турнір прийме Італія, головним конкурентом якої у боротьбі за це право до останнього залишалася Швеція.

Заявка Італії активно підтримувалася особисто лідером країни Беніто Муссоліні, який розглядав цей світовий спортивний форум як нагоду пропагувати переваги фашизму, панівної на той час в Італії ідеалогії. На підготовку і проведення заходу італійським урядом було спрямовано 3,5 мільйони італійських лір.

Кваліфікаційний раунд[ред. | ред. код]

Учасники кваліфікаційного раунду чемпіонату світу 1934

Бажання ж і готовність позмагатися на другому чемпіонаті світу з футболу висловили представники 32 країн, що, зважаючи на формат фінальної частини турніру, який передбачав участь 16 збірних, обумовило необхідність попереднього проведення кваліфікаційного раунду для визначення його учасників[1]. Діючі чемпіони світу, збірна Уругваю, відкинули можливість захисту титулу на полях Європи, загалом відмовившись від участі у чемпіонаті світу 1934 року на знак протесту проти фактичного ігнорування першого чемпіонату світу, що пройшов в Уругваї, майже всіма європейськими командами[1][2].

Серед найсильніших на той час футбольних команд світу участі у чемпіонаті також не брали представники Британських островів, які на той час не визнавали змагань під егідою ФІФА, хоча організація виходила напраму на керівництво збірних Англії та Шотландії, пропонуючи їм гарантовані місця у фінальній частини світової першості, без необхідності кваліфікуватися[4]. Водночас, навіть команді-господарю фінальної частини, збірній Італії, єдиний раз в історії чемпіонатів світу, доводилося здобувати право участі в ній через кваліфікаційний раунд, в якому, утім, італійці без проблем здолали грецьку збірну.

Змагання кваліфікаційного раунду відбувалися у 12 групах, сформованих за географічною ознакою — 12 з 16 місць у фінальній частині змагання було виділено представникам Європи, дві — командам з Південної Америки, по одній — для Північної Америки і регіону Азії та Африки. Ще до початку змагань з них знялися збірні Чилі та Перу, дозволивши збірним Бразилії та Аргентини кваліфікуватися, не провівши жодної гри. Також знялася зі змагань й збірна Туреччини.

Учасники фінального турніру[ред. | ред. код]

За результатами кваліфікаційного раунду учасниками фінального турніру стали 16 збірних:

Враховуючи, що цей чемпіонат був лише другим в історії, а попередній відбувався у далекій Південній Америці, відразу 10 з 16 учасників ЧС-1934 дебютували на світових футбольних першостях. Другим цей турнір був лише для команд Аргентини, Бразилії, США, Бельгії, Франції та Румунії.

Міста та стадіони[ред. | ред. код]

Мілан Болонья
Стадіо Сан-Сіро Стадіо Літторіале
Місткість: 55 000 Місткість: 50 100
StadioMilano1934.jpg Stadio Littoriale Bologna.jpg
Рим Флоренція
Стадіо Націонале ПНФ Стадіо Джованні Берта
Місткість: 47 300 Місткість: 47 290
Stadio Pnf.jpg Stadio Comunale Giovanni Berta.jpg
Неаполь Генуя Турин Трієст
Стадіо Джорджо Аскареллі Стадіо Луїджі Ферраріс Стадіо Беніто Муссоліні Стадіо Літторіо
Місткість: 40 000 Місткість: 36 703 Місткість: 28 140 Місткість: 8 000
StadioPartenopeo.jpg Vecchio Stadio Marassi 1.jpg Stadio Comunale Benito Mussolini.jpg StadiodelLittorio.jpg

Формат[ред. | ред. код]

Замість формату групових змагань, що використовувався на першій світовій першості, на чемпіонаті 1934 року використовувалася олімпійська система, за якої команди починали зі стадії 1/8 фіналу і вибували зі змагання після першого ж програшу. Якщо гра завершувалася унічию після 90 хвилин основного часу, призначалися 30 хвилин додаткового часу. У випадку, якщо й додатковий час не визначав переможця, на наступний день призначалося перегравання.

Жеребкування першого етапу відбулося на основі розподілу команд на сіяні та несіяні. До сіяних, тобто номінальних фаворитів пар стадії 1/8 фіналу, були зараховані збірні Австрії, Аргентини, Бразилії, Італії, Нідерландів, Німеччини, Угорщини та Чехословаччини.

Перебіг турніру[ред. | ред. код]

Учасники фінального турніру чемпіонату світу 1934

Вісім матчів першого етапу проводилися одночасно 27 травня на усіх 8 стадіонах, що приймали турнір. Найпотужніше почали господарі турніру, які здолали збірну США з рахунком 7:1. Вже на стадії 1/8 фіналу також припинили боротьбу і збірні Єгипту, Аргентини і Бразилії, таким чином єдиний раз в історії чемпіонатів світу усі вісім учасників чвертьфіналів турніру були представниками Європи.

На стадії чвертьфіналів уперше в історії чемпіонатів світу відбулося перегравання, адже по завершенні 120 хвилин основного і додаткового часу матчу Італії проти Іспанії рахунок залишився нічийним (1:1), тож до півфіналу турніру його майбутній переможець, збірна Італії, змогла пройти лише за результатами проведеного наступного дня перегравання, в якому вона мінімально перемогла 1:0.

Учасниками фінальної гри стали збірні Італії та Чехословаччини, які у півфіналах взяли гору відповідно над збірними Австрії та Німеччини. У вирішальному матчі чемпіонату рахунок було відкрито лише на 76-ій хвилині зустрічі, відзначилася чехословацька команда. Проте італійцям вже за п'ять хвилин вдалося зрівняти рахунок, а в додатковий час вирвати перемогу у грі і стати другими в історії чемпіонами світу.

Турнірна сітка[ред. | ред. код]

1/8 фіналу Чвертьфінал Півфінал Фінал
                           
27 травня - Рим            
 Італія Італія  7
31 травня – Флоренція
(повтор 1 червня)
 США США  1  
 Італія Італія  1 (1)
27 травня - Генуя
   Іспанія Іспанія  1 (0)  
 Бразилія Бразилія  1
3 червня - Мілан
 Іспанія Іспанія  3  
 Італія Італія  1
27 травня - Неаполь
   Австрія Австрія  0  
 Угорщина Угорщина  4
31 травня - Болонья
 Єгипет Єгипет  2  
 Угорщина Угорщина  1
27 травня - Турин
   Австрія Австрія  2  
 Австрія Австрія (ДЧ)  3
10 червня – Рим
 Франція Франція  2  
 Італія Італія (ДЧ)  2
27 травня - Трієст
   Чехословаччина Чехословаччина  1
 Чехословаччина Чехословаччина  2
31 травня - Турин
 Румунія Румунія  1  
 Чехословаччина Чехословаччина  3
27 травня - Мілан
   Швейцарія Швейцарія  2  
 Нідерланди Нідерланди  2
3 червня – Рим
 Швейцарія Швейцарія  3  
 Чехословаччина Чехословаччина  3
27 травня - Болонья
   Німеччина Німеччина  1   Матч за третє місце
 Аргентина Аргентина  2
31 травня - Мілан 7 червня - Неаполь
 Швеція Швеція  3  
 Швеція Швеція  1  Австрія Австрія  2
27 травня - Флоренція
   Німеччина Німеччина  2    Німеччина Німеччина  3
 Німеччина Німеччина  5
 Бельгія Бельгія  2  

Перший раунд[ред. | ред. код]

27 травня 1934
Австрія Австрія 3 — 2 Франція Франція
Сінделар Гол 45'
Шалль Гол 93'
Біцан Гол 109'
Звіт
Ніколя Гол 18'
Верр'є Гол 115' (пен.)

Австрія: Петер Платцер, Франц Цізар, Карл Сеста, Франц Вагнер, Йозеф Смістик (NYCS-bull-trans-K.svg), Йоганн Урбанек, Карл Цишек, Йозеф Біцан, Маттіас Сінделар, Антон Шалль, Рудольф Фіртль. Тренер — Гуго Майзль

Франція: Алексіс Тепо (NYCS-bull-trans-K.svg), Жак Мересс, Етьєн Маттле, Едмон Дельфур, Жорж Верр'є, Ноель Льєтер, Фріц Келлер, Жозеф Альказар, Жан Ніколя, Роже Рьйо, Альфред Астон. Тренери — Гастон Барро, Джордж Кімптон.


27 травня 1934
Італія Італія 7 — 1 США США
Ск'явіо Гол 18'29'64'
Орсі Гол 20'69'
Феррарі Гол 63'
Меацца Гол 90'
Звіт
Донеллі Гол 67'
«Стадіо Націонале ПНФ» (Рим)
Глядачів: 20 000

Італія: Джанп'єро Комбі, Вірджиніо Розетта (NYCS-bull-trans-K.svg), Луїджі Аллеманді, Маріо Піцціоло, Луїс Монті, Луїджі Бертоліні, Анфілоджино Гварізі, Джузеппе Меацца, Анджело Ск'явіо, Джованні Феррарі, Раймундо Орсі. Тренер — Вітторіо Поццо.

США: Джуліус Юліан, Ед Черкевич, Джордж Мургаус (NYCS-bull-trans-K.svg), Пітер П'єтрас, Біллі Гонсалвес, Том Флорі, Френсіс Раян, Вернер Нільсен, Альдо Донеллі, Волтер Дік, Віллі Маклейн. Тренер — Девід Гулд.


27 травня 1934
Німеччина Німеччина 5 — 2 Бельгія Бельгія
Коберський Гол 27'
Зіффлінг Гол 43'
Конен Гол 65'70'89'
Звіт
Ворхоф Гол 31'44'

Німеччина: Віллібальд Кресс, Зігмунд Гарінгер, Ганс Шварц, Пауль Янес, Фріц Шепан (NYCS-bull-trans-K.svg), Пауль Зелінський, Ернст Ленер, Карл Гоманн, Едмунд Конен, Отто Зіффлінг, Станіслаус Коберський. Тренер — Отто Нерц.

Бельгія: Андре Вандевеєр, Філіберт Смеллінкс, Констан Жоасем, Франс Перар, Фелікс Велькенгейзен (NYCS-bull-trans-K.svg), Жан Классенс, Франсуа Деврі, Бернар Ворхоф, Жан Капелль, Лорен Гріммонпре, Альбер Гереманс. Тренер — Гектор Гутінк.


27 травня 1934
Чехословаччина Чехословаччина 2 — 1 Румунія Румунія
Пуч Гол 49'
Неєдлий Гол 66'
Звіт
Добай Гол 10'
«Стадіо Літторіо» (Трієст)
Глядачів: 9 000

Чехословаччина: Франтішек Планічка (NYCS-bull-trans-K.svg), Ладислав Женишек, Йозеф Чтиршокий, Йозеф Коштялек, Штефан Чамбал, Рудольф Крчил, Франтішек Юнек, Йозеф Сильний, Їржі Соботка, Олдржих Неєдлий, Антонін Пуч. Тренер — Карел Петру.

Румунія: Вільмош Зомборі, Емеріх Фогль (NYCS-bull-trans-K.svg), Георге Албу, Василе Дегеляну, Рудольф Котормань, Йожеф Моравець, Сілвіу Біндя, Ніколае Ковач, Грациан Сепі, Юліу Бодола, Штефан Добай. Тренери — Константин Редулеску, Йозеф Уриділ.


27 травня 1934
Швейцарія Швейцарія 3 — 2 Нідерланди Нідерланди
Кільгольц Гол 7'44'
Абегглен Гол 66'
Звіт
Сміт Гол 20'
Венте Гол 70'
«Сан-Сіро» (Мілан)
Глядачів: 30 000
Арбітр: Іван Еклінд (Швеція)

Швейцарія: Франк Сешеай, Северіно Мінеллі (NYCS-bull-trans-K.svg), Вальтер Вайлер, Альбер Гіншар, Фернан Жаккар, Ернст Гуфшмід, Віллі фон Кенель, Раймон Пасселло, Леопольд Кільгольц, Андре Абегглен, Жозеф Боссі. Тренер — Гайнріх Мюллер.

Нідерланди: Геюс ван дер Мелен, Маук Вебер, Шеф ван Рюн, Генк Пеллікан, Вім Андерісен, Пюк ван Гел (NYCS-bull-trans-K.svg), Франк Велс, Лен Венте, Беб Бакгейс, Кік Сміт, Йоуп ван Неллен. Тренер — Боб Гленденнінг.


27 травня 1934
Швеція Швеція 3 — 2 Аргентина Аргентина
Юнассон Гол 9'67'
Кроон Гол 79'
Звіт
Беліс Гол 4'
Галатео Гол 46'

Швеція: Андерс Рюдберг, Нільс Аксельссон, Свен Андерссон, Руне Карлссон, Нільс Русен (NYCS-bull-trans-K.svg), Ернст Андерссон, Йоста Дункер, Рагнар Густавссон, Свен Юнассон, Туре Келлер, Кнут Кроон. Тренери — Йожеф Надь.

Аргентина: Ектор Фрескі, Хуан Педевілья, Ернесто Беліс, Хосе Неїн, Константіно Урб'єта Соса, Аркадіо Лопес (NYCS-bull-trans-K.svg), Франсіско Руа, Федеріко Вільде, Альфредо Де Вінченці, Альберто Галатео, Роберто Іраньєта. Тренер — Феліпе Паскуччі.


27 травня 1934
Іспанія Іспанія 3 — 1 Бразилія Бразилія
Ірарагоррі Гол 18' (пен.)
Лангара Гол 25'29'
Звіт
Леонідас Гол 55'

Іспанія: Рікардо Самора (NYCS-bull-trans-K.svg), Сіріако Еррасті, Хасінто Кінкосес, Леонардо Сілауррен, Хосе Мугерса, Мартін Маркулета, Рамон Лафуенте, Хосе Ірарагоррі, Ісідро Лангара, Сімон Лекуе, Гільєрмо Горостіса. Тренер — Амадео Гарсія.

Бразилія: Роберто Педроза, Сілвіо, Луз, Тіноко, Мартім Сілвейра (NYCS-bull-trans-K.svg), Ейтор Каналлі, Луїзіньйо, Валдемар де Бріто, Леонідас да Сілва, Армандінью, Патеско. Тренер — Луїс Віньяес.


27 травня 1934
Угорщина Угорщина 4 — 2 Єгипет Єгипет
Телекі Гол 11'
Тольді Гол 31'61'
Вінце Гол 53'
Звіт
Фавзі Гол 35'39'

Угорщина: Анталь Сабо, Дьюла Футо, Ласло Штернберг (NYCS-bull-trans-K.svg), Іштван Палоташ, Дьордь Сюч, Дьюла Лазар, Імре Маркош, Єне Вінце, Паль Телекі, Геза Тольді, Габор Сабо. Тренер — Еден Надаш.

Єгипет: Мустафа Мансур, Алі Ель-Каф, Шарлі Хаміду, Хассан Ель-Фар, Ісмаїл Рафаат, Хассан Рагаб, Мохамед Латіф, Абдулрахман Фавзі, Махмуд Мохтар (NYCS-bull-trans-K.svg), Мостафа Таха, Мохаммед Хассан. Тренер — Джеймс Мак-Крей.

Чвертьфінал[ред. | ред. код]

31 травня 1934
Австрія Австрія 2 — 1 Угорщина Угорщина
Хорват Гол 7'
Цишек Гол 51'
Звіт
Шароші Гол 60' (пен.)
Болонья
Глядачів: 14 000

Австрія: Петер Платцер, Франц Цізар, Карл Сеста, Франц Вагнер, Йозеф Смістик, Йоганн Урбанек, Карл Цишек, Йозеф Біцан, Маттіас Сінделар, Йоганн Хорват (NYCS-bull-trans-K.svg), Рудольф Фіртль. Тренер — Гуго Майзль.

Угорщина: Анталь Сабо, Йожеф Ваго, Ласло Штернберг (NYCS-bull-trans-K.svg), Іштван Палоташ, Дьордь Сюч, Анталь Салаї, Імре Маркош, Іштван Авар, Дьордь Шароші, Геза Тольді, Тібор Кемень. Тренер — Еден Надаш.


31 травня 1934
Чехословаччина Чехословаччина 3 — 2 Швейцарія Швейцарія
Свобода Гол 23'
Соботка Гол 49'
Неєдлий Гол 83'
Звіт
Кільгольц Гол 18'
Єггі Гол 78'
Турин
Глядачів: 12 000

Чехословаччина: Франтішек Планічка (NYCS-bull-trans-K.svg), Ладислав Женишек, Йозеф Чтиршокий, Йозеф Коштялек, Штефан Чамбал, Рудольф Крчил, Франтішек Юнек, Франтішек Свобода, Їржі Соботка, Олдржих Неєдлий, Антонін Пуч. Тренер — Карел Петру.

Швейцарія: Франк Сешеай, Северіно Мінеллі (NYCS-bull-trans-K.svg), Вальтер Вайлер, Альбер Гіншар, Фернан Жаккар, Ернст Гуфшмід, Віллі фон Кенель, Віллі Єггі, Леопольд Кільгольц, Андре Абегглен, Альфред Єк. Тренер — Гайнріх Мюллер.


31 травня 1934
Німеччина Німеччина 2 — 1 Швеція Швеція
Гоманн Гол 60'63'
Звіт
Дункер Гол 82'
Мілан
Глядачів: 3 000

Німеччина: Віллібальд Кресс, Зігмунд Гарінгер, Вільгельм Буш, Рудольф Грамліх, Фріц Шепан (NYCS-bull-trans-K.svg), Пауль Зелінський, Ернст Ленер, Карл Гоманн, Едмунд Конен, Отто Зіффлінг, Станіслаус Коберський. Тренер — Отто Нерц.

Швеція: Андерс Рюдберг, Нільс Аксельссон, Свен Андерссон, Руне Карлссон, Нільс Русен (NYCS-bull-trans-K.svg), Ернст Андерссон, Йоста Дункер, Рагнар Густавссон, Свен Юнассон, Туре Келлер, Кнут Кроон. Тренери — Йожеф Надь.


31 травня 1934
Італія Італія 1 — 1 Іспанія Іспанія
Феррарі Гол 45'
Звіт
Регейро Гол 31'
Флоренція
Глядачів: 35 000

Італія: Джанп'єро Комбі (NYCS-bull-trans-K.svg), Еральдо Мондзельйо, Луїджі Аллеманді, Маріо Піцціоло, Луїс Монті, Армандо Кастеллацці, Енріке Гвайта, Джузеппе Меацца, Анджело Ск'явіо, Джованні Феррарі, Раймундо Орсі. Тренер — Вітторіо Поццо.

Іспанія: Рікардо Самора (NYCS-bull-trans-K.svg), Сіріако Еррасті, Хасінто Кінкосес, Леонардо Сілауррен, Хосе Мугерса, Феде, Лафуенте, Хосе Ірарагоррі, Ісідро Лангара, Луїс Регейро, Гільєрмо Горостіса. Тренер — Амадео Гарсія.

Додатковий матч

1 червня 1934
Італія Італія 1 — 0 Іспанія Іспанія
Меацца Гол 12'
Звіт
Флоренція
Глядачів: 34 000

Італія: Джанп'єро Комбі (NYCS-bull-trans-K.svg), Еральдо Мондзельйо, Луїджі Аллеманді, Аттіліо Ферраріс, Луїс Монті, Луїджі Бертоліні, Енріке Гвайта, Джузеппе Меацца, Феліче Борель, Аттіліо Демарія, Раймундо Орсі. Тренер — Вітторіо Поццо.

Іспанія: Хуан Ногес, Рамон Сабало, Хасінто Кінкосес (NYCS-bull-trans-K.svg), Леонардо Сілауррен, Хосе Мугерса, Сімон Лекуе, Марті Вентольра, Луїс Регейро, Кампаналь, Чачо, Крісант Боск. Тренер — Амадео Гарсія.

Півфінал[ред. | ред. код]

3 червня 1934
Італія Італія 1 — 0 Австрія Австрія
Гвайта Гол 19'
Звіт
«Сан-Сіро» (Мілан)
Глядачів: 45 000

Італія: Джанп'єро Комбі (NYCS-bull-trans-K.svg), Еральдо Мондзельйо, Луїджі Аллеманді, Аттіліо Ферраріс, Луїс Монті, Луїджі Бертоліні, Енріке Гвайта, Джузеппе Меацца, Анджело Ск'явіо, Джованні Феррарі, Раймундо Орсі. Тренер — Вітторіо Поццо.

Австрія: Петер Платцер, Франц Цізар, Карл Сеста, Франц Вагнер, Йозеф Смістик (NYCS-bull-trans-K.svg), Йоганн Урбанек, Карл Цишек, Йозеф Біцан, Маттіас Сінделар, Антон Шалль, Рудольф Фіртль. Тренер — Гуго Майзль.


3 червня 1934
Чехословаччина Чехословаччина 3 — 1 Німеччина Німеччина
Неєдлий Гол 21'75'81'
Звіт
Ноак Гол 63'
«Стадіо Націонале ПНФ», Рим
Глядачів: 8 000

Чехословаччина: Франтішек Планічка (NYCS-bull-trans-K.svg), Ярослав Бургр, Йозеф Чтиршокий, Йозеф Коштялек, Штефан Чамбал, Рудольф Крчил, Франтішек Юнек, Їржі Соботка, Франтішек Свобода, Олдржих Неєдлий, Антонін Пуч. Тренер — Карел Петру.

Німеччина: Віллібальд Кресс, Зігмунд Гарінгер, Вільгельм Буш, Пауль Зелінський, Фріц Шепан (NYCS-bull-trans-K.svg), Якоб Бендер, Ернст Ленер, Отто Зіффлінг, Едмунд Конен, Рудольф Ноак, Станіслаус Коберський. Тренер — Отто Нерц.

Матч за третє місце[ред. | ред. код]

7 червня 1934
Німеччина Німеччина 3 — 2 Австрія Австрія
Ленер Гол 1'42'
Конен Гол 29'
Звіт
Хорват Гол 30'
Сеста Гол 55'
«Партенопео» (Неаполь)
Глядачів: 7 000

Німеччина: Ганс Якоб, Пауль Янес, Вільгельм Буш, Пауль Зелінський, Райнгольд Мюнценберг, Якоб Бендер, Ернст Ленер, Отто Зіффлінг, Едмунд Конен, Фріц Шепан (NYCS-bull-trans-K.svg), Маттіас Гайдеманн. Тренер — Отто Нерц.

Австрія: Петер Платцер, Франц Цізар, Карл Сеста, Франц Вагнер, Йозеф Смістик, Йоганн Урбанек, Карл Цишек, Георг Браун, Йозеф Біцан, Йоганн Хорват (NYCS-bull-trans-K.svg), Рудольф Фіртль. Тренер — Гуго Майзль.

Фінал[ред. | ред. код]

10 червня 1934
17:30 UTC+1
Італія Італія 2 – 1 Чехословаччина Чехословаччина
Орсі Гол 81'
Ск'явіо Гол 95'
Звіт
Пуч Гол 76'

Італія: Джанп'єро Комбі (NYCS-bull-trans-K.svg), Еральдо Мондзельйо, Луїджі Аллеманді, Аттіліо Ферраріс, Луїс Монті, Луїджі Бертоліні, Енріке Гвайта, Джузеппе Меацца, Анджело Ск'явіо, Джованні Феррарі, Раймундо Орсі. Тренер — Вітторіо Поццо.

Чехословаччина: Франтішек Планічка (NYCS-bull-trans-K.svg), Йозеф Чтиршокий, Ладислав Женишек, Рудольф Крчил, Штефан Чамбал, Йозеф Коштялек, Антонін Пуч, Олдржих Неєдлий, Їржі Соботка, Франтішек Свобода, Франтішек Юнек. Тренер — Карел Петру.

Бомбардири[ред. | ред. код]

З п'ятьма забитими голами найкращим бомбардиром змагання став чехословацький футболіст Олдржих Неєдлий. Загалом в іграх турніру було забито 70 голів, авторами яких стали 45 різних гравців.

5 голів
4 голи
3 голи
2 голи
1 гол

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в History of the FIFA World Cup Preliminary Competition (by year). FIFA.com. ФІФА. липня 2007. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 18 червня 2018. (англ.)
  2. а б Hart, Jim (27 липня 2016). When the World Cup rolled into fascist Italy in 1934. These Football Times. Процитовано 14 червня 2018. (англ.)
  3. FIFA World Cup 1934 Italy. Federale 102. WorldCupBalls.info. Процитовано 28 лютого 2018.  (англ.)
  4. Beck, Peter J. (1999). British football and FIFA, 1928-46: Going to war or peacefully coexistence?. FIFA.com. Процитовано 27 лютого 2018.  (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]