Чемпіонат світу із шахів серед жінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Триразова чемпіонка світу з шахів Хоу Іфань

Чемпіонат світу з шахів серед жінок визначає чемпіонку світу з шахів. Як і чемпіонат світу з шахів (в якому можуть брати участь як жінки так і чоловіки), проводиться під егідою ФІДЕ.

На відміну від більшості видів спорту, жінки здатні змагатися в шахи нарівні з чоловіками. Деякі жінки беруть участь у відкритому чемпіонаті світу з шахів. Яскравим прикладом тут є Юдіт Полгар, яка за піковим рейтингом випереджає всіх інших шахісток у світовій історії. Вона понад 26 років посідала перший рядок рейтинг-листа серед жінок, майже весь цей період з великим відривом. Лише в березні 2015 року її випередила Хоу Іфань[1]. Юдіт Полгар ніколи не змагалась за шахову корону серед жінок.

Історія[ред. | ред. код]

Епоха Вери Менчик[ред. | ред. код]

ФІДЕ встановила титул чемпіонки світу з шахів 1927 року як індивідуальний турнір, що проводився одночасно з шаховою олімпіадою. Переможець того турніру, Вера Менчик, не мала ніяких особливих привілеїв, як це практикується на чемпіонаті світу серед чоловіків — на наступних турнірах вона повинна була грати ту саму кількість партій, що й претендентки. Вона це робила в кожному наступному чемпіонаті протягом життя (1930, 1931, 1933, 1935, 1937 та 1939).

Домінування радянських шахісток (1950—1991)[ред. | ред. код]

Наступний після смерті непереможеної Вери Менчик круговий турнір в 1949-50 виграла українка Людмила Руденко з Ленінграда. Після цього ФІДЕ запровадило систему, аналогічну до відкритого чемпіонату світу серед чоловіків, з циклом кандидатських змагань (пізніше міжзональних), щоб визначати кандидатку, яка у матчі протистоятиме чинній чемпіонці світу.

Перший такий кандидатський турнір пройшов у Москві 1952 року. Його виграла Єлизавета Бикова, яка потім у матчі перемогла Людмилу Руденко з сімома перемогами, п'ятьма поразками і двома нічиїми. Таким чином вона стала новою чемпіонкою світу. Наступний кандидатський турнір виграла Ольга Рубцова. Але замість того, щоб визначати чемпіонку світу в матчі між Рубцовою та Биковою, ФІДЕ вирішило провести турнір між трьома провідними шахістками світу. Рубцова виграла у Москві 1956, пів очка попереду Бикової, яка на п'ять пунктів випередила Руденко. Бикова зберегла свій титул 1958 і захистила його 1959 проти Кіри Зворикіної, переможниці кандидатського турніру 1959.

Четвертий кандидатський турнір відбувся 1961 у Врнячка-Баня. Він проходив за явної переваги Нони Гапріндашвілі з Грузії, яка виграла його з десятьма перемогами, жодною поразкою, та шістьма нічиїми. В матчі 1962 у Москві вона стала новою чемпіонкою світу, перемігши Бикову з сімома перемогами, жодною поразкою і чотирма нічиїми. Гапріндашвілі захистила свій титул, 1965 року в Ризі і в Тбілісі/Москві 1969, проти переможниці кандидатського турніру Алли Кушнір з Росії. 1972 року ФІДЕ запровадило таку саму систему, що й серед чоловіків, з серією міжзональних турнірів, після яких проводились кандидатські матчі. Кушнір стала претенденткою знову, але знову її перемогла Гапріндашвілі в Ризі 1972 року. Гапріндашвілі захистила свій титул ще один (останній) раз проти Нани Александрії в Піцунді/Тбілісі в 1975.

У кандидатському циклі 1976—1978 зійшла зірка 17-річної Маї Чибурданідзе з Грузії. Вона перемогла Нану Александрію, Олену Ахмиловську та Аллу Кушнір. Після цього вона зіграла матч проти Гапріндашвілі 1978 року в Тбілісі. Чибурданідзе перемогла зі значною перевагою, а потім захистила свій титул проти Александрії в Боржомі / Тбілісі в 1981 та Ірини Левітіної у Волгограді 1984 року. Після цього ФІДЕ заново ввела систему з кандидатським турніром. Ахмиловська виграла цей турнір, але знову поступилась Чібурданідзе в Софії в 1986. Востаннє Чибурданідзе захистила свій титул проти Нани Іоселіані в Телаві 1988 року.

Епоха після розпаду СРСР (1991—2010)[ред. | ред. код]

Домінування Чібурданідзе закінчилось в Манілі в 1991, коли вона поступилась юній китайській зірці Се Цзюнь. Се Цзюнь перед цим фінішувала другою після все ще активної Гапріндашвілі в міжзональному турнірі, а потім розділила перше місце з Алісою Марич в кандидатському турнірі і перемогла її на тай-брейку.

Саме тоді троє сестер Сьюзен Полгар, Софія Полгар і Юдіт Полгар стали домінувати у жіночих шахах. Але вони намагались уникати жіночих турнірів, змагаючись проти чоловіків.

Сьюзен Полгар зрештою змінила власний підхід. Вона виграла кандидатський турнір у Шанхаї. Кандидатський фінал — вісім партій між двома переможницями Сьюзен Полгар та Іоселіані — не виявив переможниці навіть після двох тай-брейків. Результат фіналу вирішувався жеребкуванням у якому доля посміхнулась Іоселіані. В чемпіонському матчі вона швидко програла Се Цзюнь (8.5-2.5) в Монако в 1993.

Сьюзен Полгар домінувала у наступному циклі. Вона поділила першість з Чібурдандзе, легко її перемогла у фіналі (5.5-1.5), і потім з великою перевагою (8.5-4.5) перемогла Се Цзюнь в Хаені 1996 року в матчі за чемпіонство.

1997 року росіянка Аліса Галлямова і Се Цзюнь фінішували першою і другою, але Галямова відмовилась грати весь матч у Китаї. ФІДЕ зрештою присудило перемогу Се Цзюнь.

Під час усіх цих затримок з матчем у Китаї Сьюзен Полгар стала матір'ю, а отже вона вимагала перенести чемпіонський матч. ФІДЕ відмовило, і зрештою чемпіонство вирішувалось у матчі між Галлямовою і Се Цзюнь. Матч проходив у Казані (Татарстан) і Шеньяні. Се Цзюнь виграла з п'ятьма перемогами, трьома поразками і сімома нічиїми.

2000 року в турнірі за олімпійською системою, схожому на турнір за чоловічий титул ФІДЕ, що проходив одночасно, виграла Се Цзюнь. В 2001 за цією ж схемою виграла Джу Чен. Наступний турнір відбувався в Елісті, Столиці російської республіки Калмикія (президентом якої є Кірсан Ілюмжинов), з 21 травня по 8 червня 2004. Він визначив у ролі нової чемпіонки Антоанету Стефанову. Чжу Чен не брала участі в турнірі через вагітність.

2006 титул повернувся до Китаю. Цікаво, що нова чемпіонка Сюй Юйхуа була вагітною під час турніру.

2008 титулом заволоділа російська шахістка Олександра Костенюк, яка у фіналі перемогла китайського вундеркінда Хоу Іфань (2.5-1.5).

2010 титул знову повернувся до Китаю. Хоу Іфань, яка була фіналісткою у попередньому матчі, в 16 років стала наймолодшою чемпіонкою світу з шахів у історії. Вона перемогла свою співвітчизницю Жуань Люфей 2-2 (класика) 3-1 (рапід).

Ранні турніри (2010-)[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу серед жінок, Тирана 2011

Починаючи з 2010, чемпіонат світу серед жінок проводиться за схемами, що чергуються. В парні роки проводиться турнір за олімпійською системою, в непарні — класичний матч.[2] В 2011 титул розігрувався між Хоу Іфань і переможницею Гран-прі ФІДЕ серед жінок 2009-2011. Оскільки Хоу Іфань виграла і гран-прі, її суперницею стала Гампі Конеру, яка посіла в загальному заліку гран-прі друге місце.[3]

Хоу Іфань виграла три партії та звела внічию п'ять у матчі з десяти партій, достроково здобувши титул.

Хоу Іфань вибула в другому раунді на чемпіонаті світу з шахів 2012 у Ханти-Мансійську. Анна Ушеніна з України, яка була посіяна 30-ю, виграла фінал проти Антоанети Стефанової (3.5-2.5).

2013 року Анна Ушеніна захищала титул проти Хоу Іфань, яка виграла Гран-прі ФІДЕ серед жінок 2011/2012. Після семи з десяти партій Хоу Іфань виграла матч 5.5 на 1.5 і повернула собі титул.

На чемпіонаті світу 2015 року за олімпійською системою перемогу здобула українка Марія Музичук, яка у фіналі перемогла Наталю Погоніну з Росії[4].

У березні 2016 року Марія Музичук не змогла захистити титул у матчі проти Хоу Іфань (переможниця гран-прі ФІДЕ 2013/2014), поступившись з рахунком 3:6[5].

У 2017 році перемігши з рахунком 3½ — 2½ Анну Музичук у фіналі чемпіонату світу із шахів серед жінок, що проходив в Ірані, шістнадцятою чемпіонкою світу стала Тань Чжун'ї[6].

У травні 2018 року новою сімнадцятою чемпіонкою світу стала китаянка Цзюй Веньцзюнь (переможниця гран-прі ФІДЕ 2015/2016) здолавши в чемпіонському матчі Тань Чжун'ї з рахунком 5½ — 4½[7].

На чемпіонаті світу 2018 року за олімпійською системою Цзюй Веньцзюнь підтвердила статус чемпіонки світу перемігши у фіналі турніру росіянку Катерину Лагно з рахунком 5 — 3[8].

Чемпіонки світу серед жінок[ред. | ред. код]

Ім'я Роки Країна
Віра Менчик 1927—1941 Росія Росія (у вигнанні)
Чехословаччина Чехословаччина
Англія Англія
відсутня 1941—1950 Друга світова війна
Людмила Руденко 1950—1953  УРСР
Єлизавета Бикова 1953—1956  РРФСР
Ольга Рубцова 1956—1958  РРФСР
Єлизавета Бикова 1958—1962  РРФСР
Нона Гаприндашвілі 1962—1978  Грузинська РСР
Мая Чибурданідзе 1978—1991  Грузинська РСР
Се Цзюнь 1991—1996 КНР КНР
Сьюзен Полгар 1996—1999 Угорщина Угорщина
Се Цзюнь 1999—2001 КНР КНР
Чжу Чень 2001—2004 КНР КНР
Антоанета Стефанова 2004—2006 Болгарія Болгарія
Сюй Юйхуа 2006—2008 КНР КНР
Олександра Костенюк 2008—2010 Росія Росія
Хоу Іфань 2010—2012 КНР КНР
Анна Ушеніна 2012—2013 Україна Україна
Хоу Іфань 2013—2015 КНР КНР
Марія Музичук 2015—2016 Україна Україна
Хоу Іфань 2016—2017 КНР КНР
Тань Чжун'ї 2017—2018 КНР КНР
Цзюй Веньцзюнь 2018— КНР КНР

Список чемпіонок світу з шахів[ред. | ред. код]

Рік Країна-господар Місто-господар Чемпіонка світу Претендентка(и) Перемоги (+) Поразки (−) Нічиї (=) Формат
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1927—1944)
1927 Велика Британія Велика Британія Лондон Росія Віра Менчик 11 учасниць 10½ очок із 11 Турнір за круговою системою з 12 учасниць
1930 Німеччина Німеччина Гамбург Чехословаччина Віра Менчик 4 учасниць 6½ очок із 8 Турнір за круговою системою у два кола з п'яти учасниць
1931 Чехословаччина Чехословаччина Прага Чехословаччина Віра Менчик 4 учасниць 8 очок із 8 Турнір за круговою системою у два кола з п'яти учасниць
1933 Велика Британія Велика Британія Фолкстон Чехословаччина Віра Менчик 7 учасниць 14 очок із 14 Турнір за круговою системою у два кола з восьми учасниць
1934 Нідерланди Нідерланди Роттердам Чехословаччина Віра Менчик Третій Рейх Соня Ґраф 3 1 0 Матч із 4-х партій
1935 Польща Польща Варшава Чехословаччина Віра Менчик 9 учасниць 9 очок із 9 круговий турнір із 10-ти учасниць
1937 Швеція Швеція Стокгольм Чехословаччина Віра Менчик 25 учасниць 14 очок із 14 Турнір за швейцарською системою з 26 учасниць
1937 Австрія Австрія Земмеринг Чехословаччина Віра Менчик Третій Рейх Соня Ґраф 9 2 5 матч із 16 партій
1939 Аргентина Аргентина Буенос-Айрес Велика Британія Віра Менчик 19 учасниць 18 очок із 19 Круговий турнір із 20 учасниць
Віра Менчик загинула 1944 року продовжуючи бути чинною чемпіонкою.
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1944—1950)
Міжцарів'я
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1950—1999)
1950  РРФСР Москва РРФСР Людмила Руденко 15 учасниць 11½ очок із 15 турнір за круговою системою з 16-ти учасниць
1953  РРФСР Москва РРФСР Єлизавета Бикова РРФСР Людмила Руденко 7 5 2 Матч із 14 партій
1956  РРФСР Москва РРФСР Ольга Рубцова РРФСР Єлизавета Бикова 10 очок із 16 троє учасниць (Рубцова, Бикова, Руденко) грали круговий турнір із восьми кіл
1958  РРФСР Москва РРФСР Єлизавета Бикова РРФСР Ольга Рубцова 7 4 3 Матч із 14 партій
1959  РРФСР Москва РРФСР Єлизавета Бикова BSSR Кіра Зворикіна 6 2 5 Матч із 13-ти партій
1962  РРФСР Москва GSSR Нона Гапріндашвілі РРФСР Єлизавета Бикова 7 0 4 Матч із 11-ти партій
1965  Латвійська РСР Рига GSSR Нона Гапріндашвілі РРФСР Алла Кушнір 7 3 3 Матч із 13-ти партій
1969  Грузинська РСР
 РРФСР
Тбілісі
Москва
GSSR Нона Гапріндашвілі РРФСР Алла Кушнір 6 2 5 Матч із 14-ти партій
1972  Латвійська РСР Рига GSSR Нона Гапріндашвілі РРФСР Алла Кушнір 5 4 7 Матч із 16 партій
1975  Грузинська РСР Піцунда
Тбілісі
GSSR Нона Гапріндашвілі GSSR Нана Александрія 8 3 1 Матч із 12 партій
1978  Грузинська РСР Тбілісі GSSR Майя Чибурданідзе GSSR Нона Гапріндашвілі 4 2 9 Матч із 15-ти партій
1981  Грузинська РСР Борджомі
Тбілісі
GSSR Майя Чибурданідзе GSSR Нана Александрія 4 4 8 Матч із 16 партій (нічия)
1984  РРФСР Волгоград GSSR Майя Чибурданідзе РРФСР Ірина Левітіна 5 2 7 Матч із 14 партій
1986 Болгарія Болгарія Софія GSSR Майя Чибурданідзе РРФСР Олена Дональдсон-Ахмиловська 4 1 9 Матч із 14 партій
1988  Грузинська РСР Телаві GSSR Майя Чибурданідзе GSSR Нана Іоселіані 3 2 11 Матч із 16 партій
1991 Філіппіни Філіппіни Маніла КНР Се Цзюнь GSSR Майя Чибурданідзе 4 2 9 Матч із 15 партій
1993 Монако Монако Монако КНР Се Цзюнь GSSR Нана Іоселіані 7 1 3 Матч із 11 партій
1996 Іспанія Іспанія Хаен Угорщина Сьюзен Полгар КНР Се Цзюнь 6 2 5 Матч із 13 партій
Угорщина Сьюзен Полгар, остання лінійна чемпіонка.
Чемпіонат світу з шахів серед жінок (1999–дотепер)
1999 Росія Росія
КНР КНР
Казань
Шеньян
КНР Се Цзюнь Росія Аліса Галлямова 5 3 7 Матч із 15-ти партій
2000 Індія Індія Нью-Делі КНР Се Цзюнь КНР Цінь Каньїн 1 0 3 Нокаут-турнір із 64 учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій)
2001 Росія Росія Москва КНР Чжу Чень Росія Олександра Костенюк 5 3 0 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 8-ми партій)
2004 Росія Росія Еліста Болгарія Антоанета Стефанова Росія Катерина Ковалевська 2 0 1 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 3-х партій)
2006 Росія Росія Єкатеринбург КНР Сюй Юйхуа Росія Аліса Галлямова 2 0 1 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 3-х партій)
2008 Росія Росія Нальчик Росія Олександра Костенюк КНР Хоу Іфань 1 0 3 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій)
2010 Туреччина Туреччина Хатай КНР Хоу Іфань КНР Жуань Луфей 3 1 4 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 8-ми партій)
2011 Албанія Албанія Тирана КНР Хоу Іфань Індія Гампі Конеру 3 0 5 Матч із 8-ми партій
2012 Росія Росія Ханти-Мансійськ Україна Анна Ушеніна Болгарія Антоанета Стефанова 2 1 3 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 6-ти партій)
2013 КНР КНР Тайчжоу КНР Хоу Іфань Україна Анна Ушеніна 4 0 3 Матч із 7-ми партій
2015 Росія Росія Сочі Україна Марія Музичук Росія Наталя Погоніна 1 0 3 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій)
2016 Україна Україна Львів КНР Хоу Іфань Україна Марія Музичук 3 0 6 Матч із 10-ти партій
2017 Іран Іран Тегеран КНР Тань Чжун'ї Україна Анна Музичук 2 1 3 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій + 2 швидкі партії, бо 4 класичні завершилися внічию)
травень
2018
КНР КНР Шанхай
Чунцін
КНР Цзюй Веньцзюнь КНР Тань Чжун'ї 3 2 5 Матч із 10-ти партій
листопад
2018
Росія Росія Ханти-Мансійськ КНР Цзюй Веньцзюнь Росія Катерина Лагно 3 1 4 Нокаут-турнір із 64-х учасниць (чемпіонський матч із 4-х партій + 2 швидкі + 2 бліц партії, бо після 4-х класичних, а також 2-х швидких була нічия)
січень
2020
КНР КНР
Росія Росія
Шанхай
Владивосток
КНР Цзюй Веньцзюнь Росія Олександра Горячкіна 4 3 9 Матч із 12-ти класичних партій + 4 швидкі партії, бо після класичних була нічия
липень 2023 КНР КНР Шанхай
Чунцін
КНР Цзюй Веньцзюнь КНРЛей Тінцзє 2 1 9 Матч із 12-ти класичних партій

Нотатка: колишні республіки СРСР подані для того, щоб можна було зіставляти з теперішніми незалежними країнами.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. March 2015 ratings: After 26 years, Yifan no.1. Архів оригіналу за 4 березня 2015. Процитовано 13 квітня 2015.
  2. FIDE.com [Архівовано 17 квітня 2015 у Wayback Machine.]; Women's World Chess Championship Regulations
  3. Fide.com [Архівовано 26 вересня 2021 у Wayback Machine.]; Regulations and Bidding Procedure for the Women's Grand-Prix 2009—2010 ; 30 July 2008; retrieved 24 December 2010
  4. прес-конференція нової чемпіонки світу [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
  5. Музичук програла Іфань. Час рахувати гроші. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 16 березня 2016.
  6. Анна Музичук – Тань Чжунь І тай-брейк - 03.03.2017 18:17 — Новини Укрінформ. Архів оригіналу за 4 березня 2017. Процитовано 3 березня 2017.
  7. Ju Wenjun becomes 17th Women's World Champion [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  8. Women's World Ch: Ju Wenjun defends her title [Архівовано 24 листопада 2018 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання[ред. | ред. код]